Одним із найважливіших напрямків роботи Молочанського менонітського учительського товариства було створення пенсійної каси. її членом міг стати будь-який учитель менонітської школи, який мав намір забезпечити себе на момент непрацездатності пенсією. Вклади в пенсійну касу робили безпосередньо її члени. Так у 1911 р. каса нараховувала 34 члена, її прибуток складав 991 крб. 49 коп., а видаток - 747 крб. 48 коп. На 1 січня 1912 р. у касі було 576 крб. 48 коп. [11.-S.2- 3]. У 1914 р. вона нараховувала 800 крб. [12.-S.8j.

Керівництво Молочанського менонітського вчительського товариства активно діяло щодо забезпечення повноцінного відпочинку своїх членів. Воно запропонувало організувати будинок відпочинку для вчителів. Була внесена пропозиція купити з цією метою ділянку землі або в Криму, або на Кавказі [13.-S.4j. Ділянка була придбана неподалік від Алушти. Номінально її власником став учитель Гальбштадського центрального училища А. Класен. Реально, земля й усе, що там мало бути збудовано, належало вчителям. Вони одноразово внесли по 10 крб., які більше не поверталися платникам. Ті, хто внесли більше, могли отримувати проценти від капіталу. Учителі мали обрати 3 представника зі свого осередку, яким А. Класен мав передати свої повноваження. Черговість відвідування будинку відпочинку членами товариства встановлювалася залежно від стану їх здоров'я. В основному він був призначений для хворих з легеневими захворюваннями.

Як бачимо, товариство не обмежувалось діяльністю у сфері освіти, а й піклувалося про рівень здоров'я вчителів, оскільки лише здоровий, упевнений у завтрашньому дні, матеріально забезпечений учитель міг повністю віддаватися великій справі - формуванню душі та розуму дітей.

Товариство здійснювало централізовану закупівлю навчальних посібників і підручників для початкових шкіл освітньої системи менонітських громад. Працювала комісія з розповсюдження молодіжної літератури, яка складала списки літератури, рекомендованої для молодіжного читання, та розсилала її всім членам товариства. У 1913 р. було прийнято рішення провести виставку, на якій вчителі мали ознайомитися з новими літературними надходженнями [14.-S.7-10]. Земська управа щорічно виділяла 25 крб. на кожну школу для закупівлі підручників і навчальних посібників, однак поставки не були регулярними й часто виконувалися не в повному обсязі. Тому було запропоновано обрати уповноваженого зі справ школи, який би брав необхідну суму в управі (1500 крб.) та здійснював закупівлю необхідної літератури для менонітських шкіл. У такий спосіб створення централізованої системи забезпечення менонітських шкіл навчальною літературою призвело б до покращення матеріальної бази навчальних закладів.

Молочанське менонітське вчительське товариство разом з волосними общинами здійснювало підготовку до проведення загальноосвітніх курсів у Гальбштадті в 1913 р. Залежність успіху цього заходу від участі в ньому волосних общин була відчутною у фінансовій сфері, оскільки вчительське товариство не мало достатньо коштів для реалізації даного проекту. Як бачимо, незважаючи на деякий ступінь незалежності товариства, воно не могло діяти самостійно в тих питаннях, які вимагали суттєвих капіталовкладень окремо від общин, оскільки останні володіли стабільною фінансовою базою.

Навесні 1913 р. влада висунула вимогу до Молочанського менонітського вчительського товариства змінити деякі пункти та параграфи його статуту, з метою урівняти цю організацію з товариствами надання взаємної матеріальної допомоги, які існували по всій Росії. На засіданні, яке відбулося 29 червня 1913 р., товариство відхилило подібну "пропозицію" й направило прохання зберегти за товариством його права [12.-S.8j. Реакцією на це прохання став новий наказ куратора Одеського учительського округу про зміну окремих пунктів статуту товариства. Оскільки цього разу пропонувалися менш суттєві зміни, товариство висловило згоду. На цих же зборах було обрано нове правління, до складу якого ввійшли: К. Вінс - голова, І. Янц - помічник голови, П. Браун - секретар, А. Тевс - касир, А. Класен - бібліотекар.

Отже діяльність Молочанського менонітського вчительського товариства мала певний вплив на розвиток початкової та середньої шкільної освіти менонітського населення Півдня України, оскільки його керівництво прагнуло підвищити її рівень за рахунок вдосконалення професійних якостей, матеріального добробуту, фізичного стану вчителів, забезпечення шкіл сучасними навчальними посібниками, введення нових предметів, розробки нових підручників, карт тощо.

Різноплановість діяльності товариства свідчить про наявність невирішених проблем стосовно педагогічного складу менонітських навчальних закладів. Молочанське менонітське вчительське товариство стало представником і захисником інтересів менонітських вчителів і вперше заявило про нагальну необхідність вирішення проблем підготовки педагогів. Безумовно, діяльність Молочанського менонітського вчительського товариства, деякі аспекти якого ми спробували вивчити у невеликому дослідженні вимагає додаткового розгляду.

Джерела та література

Полное собрание законов Российской империи. Собрание 3. - СПб., 1908. - Т. 25. - Отд. 1.

Зюсс В. Последний период деятельности Молочанского меннонитского учительского совета (по материалам неопубликованного манускрипта П. Брауна) // Немцы России и СССР: 1901-1941 гг.: Материалы международной научной конференции. - М., 2000.

Brandes D. Von den Zaren adoptiert. Die deutschen Kolonisten und die Balkansiedler in Neurussland und Bessarabien 1751Я1914. Band 2. - Mьnchen, 1992.

Krцker N.J. Erste Mennonitendцrfer Russlands 1789-1943. - Vancouver, 1981.

Toews J.B. Brethren and Old Church Relations in Pre-World War I Russia: Setting the Stage for Canada // Journal of Mennonite Studies. - Winnipeg, 1984. - Vol. II.

Friedenstimme. - 1907. - № 4.

Friedenstimme. - 1908. - № 1.

Friedenstimme. - 1910. - № 20.

Friedenstimme.