Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





О

О.М. Казакова

«НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА» НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ НА ОКУПОВАНИХ ПОЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 - ЧЕРВЕНЬ 1941 РР.)

Події Другої світової війни і сьогодні привертають постійну увагу дослідників. Невід'ємною складовою частиною цієї тематики є національні відносини за умов генези німецького "нового порядку". Нацистська політика щодо основних національних груп окупованих польських територій вже знайшла своє відображення в досягненнях як зарубіжної, так і вітчизняної історіографії [1; 2; 3]. Але питання міжнаціональних відносин в роки Другої світової війни і зараз залишається актуальним.

У цій статті розглядаються чинники, що обумовили втілення нацистської "національної політики" на окупованих польських землях в період 1939-1941 рр. та її специфіку щодо поляків, українців, євреїв та німців.

Теоретичною підставою "національної політики" у "третьому рейсі" на окупованих територіях були погляди про походження і розвиток націй та народів, пропаговані елітою нацистської партії. Вони базувалися на расовій теорії французького вченого Жозефа Артура Гобіно і англійського соціолога Х'юстона Стюарта Чемберлена. Згідно з нею лише арійська раса була творцем та носієм людської цивілізації та культури, а усі інші раси вважалися неповноцінними і такими, що справляли у всесвітній історії шкідливий, деструктивний вплив на суспільство. Адольф Гітлер у роботі "Моя боротьба" розподілив все людство на три категорії: творці цивілізації, носії цивілізації та руйнівники цивілізації. Фюрер безкомпромісно стверджував, що представниками перших двох груп можуть бути тільки арійці. До третьої категорії - так званих "руйнівників цивілізації" - Гітлер відніс євреїв [4.-С.243]. Конфлікт між вищою і нижчими расами був у цьому контексті детермінуючим чинником впливу на розвиток людства взагалі. Не обмежуючись лише запозиченням і пропагуванням цих поглядів, нацистські ідеологи розбудували на їх підставі власну теорію про право німецької нації на світове панування [5.-С.96]. Посилення расово-ідеологічного тиску, чи, навпаки, відступ від цих положень, значною мірою залежали від перебігу воєнних подій. В генерал- губернаторстві та на "приєднаних" до рейху польських землях національний аспект політики німецького окупаційного режиму по різному відбився на місцевих національних групах населення, найбільшими з яких були поляки, українці, євреї та німці.

Німецька національна меншина, яка проживала на польських землях напередодні Другої світової війни, нараховувала біля 1,1 мільйона осіб і представляла значну групу населення цієї країни [6.-Б.641]. Мешкали вони, головним чином, в західних польських областях. Польські громадяни німецького походження брали дієву участь у господарському та громадському житті ІІ Речі Посполитої. В умовах загострення польсько-німецьких відносин у 30-ті рр. ХХ століття та під час вересневої військової кампанії 1939 р. більшістю з них були заподіяні чисельні акції саботажу та розбою щодо польського та єврейського населення. Ці акції виявилися результатом підбурювань нацистських організацій "третього рейху", організацій німецького нацменшинства, а іноді відбувалися і стихійно. Найбільш активними діями на польських територіях визначилася організація німецьких фольксдейче "Самозахист осіб німецького походження" (Фольксдейче зельбстшутц) [7.-С.199].

Важливим завданням, поставленим перед німецькими військами з перших днів перебування на польських територіях, було формування окупаційної адміністрації. Прагнення верхівки "третього рейху" укомплектувати її на анексованих територіях та у генерал-губернаторстві німцями з рейху (рейхсдейче) не могло бути повністю реалізоване за браком достатньої кількості потрібних фахових урядовців з Німеччини. З огляду на це, вже від перших днів окупації польських територій вирішено було опертися, насамперед, на місцевих етнічних німців - фольксдейче та осіб т. зв. "німецького походження". Для їхнього виявлення та реєстрування вводилися спеціальні анкети та створювалися окремі установи. Так, на "приєднаних" до рейху польських територіях з жовтня 1939 р. обов'язково заповнювалася спеціальна анкета, в якій з'ясовувалася належність до "германської раси" і лише потім видавалося посвідчення про німецьке підданство. А з 28 жовтня 1939 р. в провінції Вартеланд з'явився указ Артура Грайзера про введення системи національних списків (фолькслисте), до яких були внесені польські громадяни німецького походження, що мешкали до 1 вересня 1939 р. на цих територіях [8.- С. 111]. Враховуючи досвід гауляйтера Грайзера по відношенню до системи фолькслисте, Гіммлер від 3 березня 1941 р. ввів їх в дію на всіх новоприєднаних до рейху польських територіях [9.-8.118]. У генерал-губернаторстві питаннями, пов'язаними з виявленням осіб німецького походження, займалися відразу декілька інстанцій. Головними з них були такі: підвідділ "Німецька національність" відділу в справах населення та суспільної опіки в генерал-губернаторстві та уповноважений Центрального бюро етнічних німців в генерал-губернаторстві [10.-С.560].

Згідно з розпорядженням Ганса Франка від 26 січня 1940 р. усі місцеві німці та кровно споріднені з ними особи зобов' язані були зареєструватися і отримати посвідчення про те, що вони фольсдейче або особи німецького походження у вигляді кенкарт [10.-С.565]. Після такої реєстрації більшість осіб, трактованих як фольксдойче, поряд з німцями отримали виключні права. Серед них була можливість відвідувати окремі крамниці, ресторани, кінотеатри, діставати помешкання в центральних кварталах міст тощо. Крім того, ціни в магазинах "для німців" були значно нижче цін, встановлених нацистами для поляків. Оплата праці осіб німецької національності в 4-8 разів перевищувала тарифи, дійсні для поляків. Німці та фольксдейчі мали послаблення стосовно оподаткування. Нижча ставка річного доходу, яка підлягала оподаткуванню, складала для поляків 12000 злотих, а для німців 24 тис. злотих. З річного доходу у 24 тис. злотих поляк платив 27% податку,


Сторінки: 1 2 3 4