У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


зберегли свої муніципальні організації на новому місці. Отже, список оподаткування 1549 р., як і пізніший матрикул 1584 р,. надає велику допомогу для вивчення суспільно-економічних проблем, зокрема, реконструкції знищених та переселених міст та селищ, розміри прибутків різних соціальних прошарків. З таблиць 1688 р. ми дізнаємось про розміри сімей та їх розселення по Юкатану, чисельність автохтонів та новоприбулих переселенців.

Великі географічні відкриття кінця ХV - початку ХVI ст. справили величезне враження на сучасників. В Іспанії, що зіграла особливу роль у відкритті земель Західної півкулі, з цього часу з'являється ціла плеяда авторів, що описали відкриття і завоювання Нового Світу. В історичній літературі за ними закріпилося збірне найменування "хроністи Індій". Їх твори давно ввійшли в науковий оборот: з епохи Просвітництва вони широко використовуються в якості найважливіших джерел істориками різних напрямків, що досліджують відкриття і завоювання Америки, етнічні процеси й інші аспекти американської історії. Вони розповідають про усі частини Центральної Америки, повідомляють цікаві свідчення на регіональну тематику, у тому числі і про півострів Юкатан і народ майя.

Іспанські хроністи не виступали в якості цілісної, однорідної групи. Ми розглянемо лише тих авторів, чиї праці якоюсь мірою торкаються майяської тематики.

Традиційно іспанські хроністи розділяються на декілька груп за двома критеріями. Одним із головних критеріїв подібності або відмінності їхніх творів служить спосіб отримання інформації. Інший критерій - тимчасовий чинник: розгляд праць хроністів за поколіннями [42.-C.241].

У першу групу ранніх хроністів включається Пьетро д'Ангієра (Петрус Мартир) (1457-1526) [43]. Маючи широке коло інформаторів, будучи скрупульозним і сумлінним ученим, усі свідчення він одержував з других рук, оперував лише переказами і документами найвизначніших діячів Конкісти та її рядових учасників. Сам він ніколи не виїжджав за океан.

У групу старших хроністів входять найвідоміші історики Індій - Бартоломео де Лас Касас (1474-1566) [44-46] і Гонсало Фернандес де Овьєдо-і-Вальдес (1478-1557) [47]. Ці люди, що опинилися в числі безпосередніх учасників або свідків завоювання Нового Світу, добували свідчення самі в ході своєї діяльності в Західній півкулі.

З групи хроністів третього, молодшого покоління виділяються Франсіско Лопес де Гомара (1510-1598) [48], Франсіско Сервантес де Салазар (1514-1575) [49], Дієго де Ланда (50; 51). Твори більшості з них багато в чому ще подібні з попередніми, але їх уже відзначала печатка компілятивності. Причина такої зміни в тому, що до цього періоду багато етнічних груп Нового Світу були винищені, а побут і культура уцілілих народів представали перед ними певною мірою зміненими під дією колонізації. Серед молодших хроністів особливе місце належить Дієго де Ланда, єпіскопові Юкатана, який був у Новому Світі особисто та залишив найбільш повний опис історії, культури та побуту майя.

З кожним наступним поколінням у працях хроністів посилюється компілятивність. З останніх авторів кінця ХVI - початку ХVII ст. варто згадати таких відомих істориків, що торкалися проблем Юкатану, як Хосе де Акоста (1539-1600) [52], Антоніо Еррера-і-Тордесільяс (1559-1626) [53], Хуан де Торкемада (1565-1624) [54], Антоніо де Ремесаль (1570-1619) [55], Антоніо Васкес де Еспіноза (1570-1630) [56], Бернандо де Лісана (1575-1631) [57], Педро Санчес де Агіляр [58], Дієго Лопес Когольюдо (1612-1665) [59], Алонсо Понсе [60] і його секретар Антоніо де Сьюдад Реаль (1571-1617) [61], Андрес де Аведаньо-і-Лойола [62] та Франсіско де Елорса-і- Рада [63], Хуан Вільягутіерре де Сото-Майор (кінець ХVI - початок ХVII ст.) [64], Франсіско Антоніо Фуентес-і-Гусман [65]. Їх праці - майже повна компіляція. Виключенням є іспаномовні жителі Америки - Лісана, Агіляр, Аведаньо та Елорса. Крім того, Аведаньо та Елорса, а також Понсе та Сьюдад Реаль особисто подорожували по Юкатану і багато чого бачили самі.

Особливу групу представляють іспанські хроністи імперії ацтеків, чия територія увійшла до складу колоніальної провінції Нова Іспанія, - Дієго Дуран [66], Бернардо Саагун [67], Торібіо де Бенавенте-о-Мотолінія [68]. Імперія ацтеків була тісно пов' язана з державами майя, вони були близькі за соціально-політичним та економічним устроєм, тому праці цих хроністів також дають цінну інформацію для вивчення історії майя.

Твори всіх іспанських хроністів перейняті осудом язичництва, а разом із ним і всього індіанського. Виключення складають праці Лас Касаса, захисника індіанців. Головна ж цінність їх не тільки у величезній кількості фактичного матеріалу, але й у збереженні в компілятивному вигляді втрачених історичних праць і документів, особливо з огляду на те, що з пам'ятників писемності американських тубільців майже нічого не збереглося.

Усі свідчення епохи Конкісти, отримані від індіанців або завдяки власним спостереженням іспанців, в основному, стосуються часу, що безпосередньо передує Конкісті, тобто ХV-ХVI ст. Тільки анонімний конспект манускрипту францисканського ченця Дієго де Ланда, єпіскопа Юкатану, - "Повідомлення про справи в Юкатані" - найбільш повно і деякою мірою науково висвітлює багато сторін буття майя, а головне, в ньому зроблена спроба проникнути в історичне минуле майя періоду, що передував завоюванню. Як правило, ці свідчення стосуються посткласичної епохи. "Ніякого іншого історика ХУ! століття не можна порівняти з Ландою за багатством і різнобічністю матеріалу" [4.-С.4]. Є припущення, що в основу його роботи лягли не збережені часом праці Г.А. Чи, а Ланда доповнив його свідчення з інших джерел і власними зауваженнями та міркуваннями. На жаль, оригінал рукопису Ланди не зберігся, та


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8