Дані письмових джерел на сучасному етапі вивчення поєднуються з більш чисельними та багатими матеріальними джерелами, яких збереглося незрівнянно більше, ніж письмових. Етнографічні, мистецтвознавчі й археологічні матеріали (здебільшого у вигляді звітів археологічних експедицій) публікуються у закордонній, і, насамперед, в американській та мексиканській науковій періодиці. Матеріальні джерела, оброблені до початку 1970-х рр., стосувалися в основному вищих прошарків суспільства майя - жрецтва, світської знаті, персони правителя. В 70-90-ті роки ХХ ст. археологами зібрано величезну кількість матеріалів щодо соціально- політичного устрою і економіки майя та інших майямовних племен, які вже стосуються середніх та нижчих прошарків населення і тому дають можливість більш об'єктивно підходити до концептуального осмислення історії майя. Найбільш багаті археологічні дані отримані з іконографічної документації, розкопок поселень району Петен (північна Гватемала), уздовж ріки Усумасінта, і сучасного Белізу. Такі області, як північний Юкатан, західні заболочені райони Чонтальпи, гірська Гватемала - менше вивчені, оскільки, по-перше, ці регіони протягом усього ХХ століття були центрами соціально-політичної нестабільності, що перешкоджало стаціонарній роботі експедицій, а, по-друге, довгий час увагу археологів привертали все ж таки класичні центри майяської цивілізації.

Використання етнологічних джерел зі сфери побуту, звичаїв та релігії сучасних майя є корисним, оскільки, з одного боку, в штаті Кінтана Роо (на північному сході Юкатана), населення якого і досі залишається у стані перманентної боротьби за незалежність від центрального мексиканського уряду, зберігся майже в недоторканому вигляді той спосіб життя майя, який застали іспанці в Юкатані ще в ХУІ ст. З другого боку, етнологічні пошукання важливі не тільки на чисто майяському матеріалі, але й в сфері матеріальної і духовної культури інших племен мовної групи майя-кіче (какчикель, кіче, покомам, чоль і ін.), а також сусідніх племен, не споріднених з майя [70.-C.731-781].

Якщо письмові, археологічні та етнографічні джерела дають загальну картину життя майяського суспільства, більше уваги приділяючи політичним і соціальним проблемам, то природничі науки дозволяють висвітлити економічну сферу діяльності. Один із найбільш продуктивних шляхів вивчення господарсько- економічних проблем - виявлення змін у геології, кліматології, регіональній шкалі ґрунтів. Наприклад, вивчення ґрунтів допомагає нам зрозуміти більш точно, які форми землеробства могли бути застосовані в даному районі, як землеробство адаптувалось до специфічних екологічних ніш місцевих ґрунтових умов. Крім того, так можна виявити, які саме методи застосовувалися в дійсності на практиці, тобто визначити екологічні параметри культурної адаптації [71; 72].

Також на початку 1980-х рр. з'явився новий тип джерел - матеріали аерофотознімання. Проведені випробування технологічної новинки - радіолокаційної установки НАСА - дозволили виявити невідомі до тієї пори залишки інтенсивних способів майяського землеробства і солездобичі, визначити регіони виробництва різних видів продуктів [73].

Для детального аналізу сільськогосподарської діяльності необхідно звертатися до даних палінології, ботаніки, загальної біології, остеології, хімії, фізики, астрономії. Ці матеріали дають можливість виявити вплив геолого-кліматичних умов на економіку майя, реконструювати системи життєзабезпечення, виділити фактори інтенсифікації землеробства та скотарства.

Таким чином, джерела для вивчення соціально-економічного і політичного устрою цивілізації майя можна поділити на декілька типів: письмові; етнографічні; археологічні (матеріальні); природознавчі. Письмові джерела ми розподіляємо на такі категорії: І. Тексти майя доколумбового періоду: а) рукописи; б) епіграфічні тексти і зображення; ІІ. Тексти майя колоніального періоду: а) історико-географічні свідчення індіанців ХУІ ст.; б) фамільні документи аристократії майя; в) рукописи хронікального характеру; г) етнографічні тексти (епоси племен майя і т.п.); д) словники ХУІ ст.; ІІІ. Іспанськомовні джерела: а) документи; б) історичні іспанські хроніки ХУІ-ХУІІ ст. Багаті та різноманітні археологічні, етнографічні та природозавчі дані суттєво доповнюють письмові свідоцтва. Всі ці джерела, зрозуміло, не є вичерпаними, і з часом можна очікувати їх розширення після нових археологічних сезонів та архівно-бібліотечних знахідок.

Джерела та література

Итс Р. Жизнь и злодеяния Диего де Ланда // Наука и религия. - 1976. - №3. - С.64- 67.

Кнорозов Ю.В. Иероглифические рукописи майя. - М., 1975.

McAnany P.A. Living with the Ancestors: Kinship and Kingship in Ancient Maya Society. - Austin. - 1995.

Кнорозов Ю.В. "Сообщение о делах в Юкатане" Диего де Ланда как историко- этнографический источник // Ланда Д. де. Сообщение о делах в Юкатане. - М.-Л. - 1955.

Thompson J.E.S. A Commentary on the Dresden Codex. - N.Y. - 1972.

Сое М. The Maya Scribe and His World. - N.Y. - 1973.

Сое М. Classic Maya Pottery at Dumbarton Oaks. - DO. - 1975.

Гуляев В.И. «Глиняные книги» майя // ЛА. - 1982. - №6. - С.123-133.

Кнорозов Ю.В., Ершова Г.Г. Правитель и полководец из Брода Ягуара // Латинская Америка (далее - ЛА). - 1982. - №6. - С.112 -122.

Ершова Г.Г. Лирика древних майя // ЛА. - 1982. - №9. - С.108-133.

Кнорозов Ю.В., Ершова Г.Г. Прорицание жреца // ЛА. - 1983. - №3. - С.123-137.

Кнорозов Ю.В., Ершова Г.Г. Жрецы-астрономы майя // ЛА. - 1983. - №6. - С.127 - 137.

Талах В. Забуті володарі // Всесвіт. - 1992. - №10. - С.157-164.

Талах В. Саркофаг: загадка залишається // Всесвіт. - 1994. - №3. - С.180-185.

Relaciones geografico-historicos de Yucatan. - 2 tt. - Madrid, 1898-1900.

Chi G. A. Relacion sobre los costumbres de los Indios // Tozzer A. M.