зображення вождя. Його не можна зображати змореним, сумним, невпевненим. У вождя не може бути жодних недоліків - ні духовних, ні фізичних. Він чистий, як ідеал, цілеспрямований, як промінь. І на це повинні зважати фотографи та художники. На одному з полотен, під назвою „Полководець", фюрер дивиться у майбутнє - його погляд бачить щасливу долю націонал-соціалістичної Німеччини. На плакаті „Гітлер-знаменосець", показаному на „Великій німецькій художній виставці" у Мюнхені 1938 року, фюрер зображений у дещо стилізованих рицарських латах, із прапором у руці, спрямованим у майбутнє [21, с.181]. Художні полотна свідчать про використання ще двох міфологем:
міфологеми „ворога", яка необхідна для самоідентифікації суспільства та його згуртованості;
міфологеми „Золотого часу" свідчить про ідеал в далекому минулому, якого можна досягти на новому етапі історичного прогресу.
Апеляція до славного історичного минулого, до відомих всім героїв та переможні війни, національні цінності стають засобами впливу на маси.
У своїх „Спогадах" один із провідних нацистських функціонерів Альберт Шпеєр розповідає про характерний епізод, який відноситься до 1934 року. На одному з берлінських вокзалів жіноча організація повинна була зустріти Гітлера квітами. Оскільки улюблених квітів у фюрера не було, то вирішили, що улюбленими квітами фюрера повинні стати едельвейси [22, с.68], так як вони ростуть на гірських вершинах. З того дня всі вважали, що едельвейс - улюблена квітка фюрера. Підкоряючись суворим вимогам ритуалу, А.Гітлеру довелось полюбити едельвейси.
Також до ритуалу культу входить і відвідування місць, пов'язаних із іменем фюрера. Кінохроніка зберегла такий епізод: активісти „Гітлерюгенда" разом із своїм керівником Бальдуром фон Ширахом з факелами у руках йдуть вклонитися до Ландсбергської тюрми, в якій Гітлер свого часу написав „Майн кампф".
В роки панування націонал-соціалізму „Майн кампф має рекордний тираж" - 6,5 млн. екземплярів. Адміністративна влада від імені партії починає дарувати кожній парі, яке бере шлюб по екземпляру в якості самого дорогого подарунка молодій сім' ї. Таким чином, можна зробити такі висновки:
політичний міф є своєрідною формою спілкування між народом та владою; він виконує такі основні функції: роз'яснювальну, захисну, об'єднуючу, маніпулятивну, забезпечує непорушність ідеології та спонукає до дії заради проголошених цілей;
створений націонал-соціалістичною пропагандою „фюрер-міф" є варіантом політичного міфу з притаманними йому рисами; „фюрер-міф" - це штучно створена система уявлень про А.Гітлера, що сприяли його харизматизації; „Гітлер міф" набув значного розвитку завдяки постійної презентації образу фюрера Третього рейху; в основі „фюрер-міфу" лежать міфологеми „культурного героя", „патріарха", „ворога" та „Золотого часу".
Йозеф Геббельс постійно експлуатує „Гітлер-міф" в рамках нацистської ідеології для згуртування значної частини населення навколо НСДАП; портрет фюрера, роботи Геббельса мав вигляд своєрідного попурі - кожна верства населення нацистської Німеччини бачила образ фюрера саме таким, який би викликав у неї найбільше сприйняття.
У рамках даної роботи ми лише окреслили основні питання щодо функціонування політичного міфу в часи Третього рейху, зокрема міфу про фюрера, це дає можливість в подальших наукових розвідках вивчити діяльність провідних нацистських функціонерів по створенню міфів, роль пропагандистського апарату НСДАП у їх поширенні, а також сприйняття цих міфів населенням Німеччини.
Джерела та література
Филатов М.Н. Нацистские мифы вчера и сегодня. Критика литературно-политических спекуляций нацизма и неонацизма. - Алма-Ата, 1978.
Пленков О.Ю. Мифы нации против мифов демократии: немецкая политическая традиция. - СПб.,
Пленков О.Ю. Третий Рейх. Нацистское государство. - СПб., 2004.
Давлєтов О.Р. НСДАП на шляху від „народного руху" до політичної партії „нового типу": прорив до влади (1919-1933 рр.). - Запоріжжя, 2007.
Kershaw I. Der Hitler-Mythos, Volkmeinung und Propaganda im Dritten Reich. - Stuttgart, 1980.
Bдrsch, C. -E.. Die Politische Religion des Nationalsozialismus. Die religiцse Dimension der NS-Ideologie in den Schriften von Dietrich Eckart, Joseph Goebbels, Alfred Rosenberg und Adolf Hitler. - Mьnchen
Bдrsch, C.-E.. Erlцsung und Vernichtung, Dr phil. Joseph Goebbels, Zur Psyche und Ideologie eines jungen Nationalsozialisten 1923 - 1927. - Mьnchen 1987.
Dцrner A. Politischer Mythos und symbolische Politik. Der Hermannmytos; zur Entstehung des NationalbewuЯtseins der Deutschen. - Hamburg, 1996.
Behrenbeck Sabine, Der Kult um die toten Helden, Nazionalsozialistische Mythen, Riten und Symbole. - Greifswald, 1996.
Barth E.. Joseph Goebbels und die Formierung des Fьhrer-Mythos 1917 bis 1934. - Erlangen und Jena,
Verordnung ьber die Aufbauen des Reichsministeriums fьr Volksaufklдrung und Propaganda. Vom 30 Juni 1933// Reichsgezetztblatt. 5 Juli 1933. - Teil 1. - № 75.
Політологічний енциклопедичний словник / Ю.Шемшученко. - К., 1997.
Шестов Н.И. Политический миф теперь и прежде. - М., 2005.
Пивоев В.М. Философия и психология политики. - Петрозаводск, 1991.
Гитлер А. Моя борьба. - Ашхабад, 1992.
Knopp G. Hitlers Helfer. - Berlin, 1999.
Ржевская Е.М. Геббельс. Портрет на фоне дневника. - М., 2004.
Энциклопедия третьего рейха. - М., 2000.
Брамштедте Е. и др. Йозеф Геббельс. Мефистофель усмехается из прошлого. - Ростов-на-Дону,
Буллок А. Гитлер и Сталин: Жизнь и власть: Сравнительное жизнеописание: в 2 т. - Смоленск, 1994. - Т.2.
Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. - М., 1991.
Speer A. Erinnerungen. - Berlin, 1969.