вперше з'явилися й конкретні терміни цього візиту - 22-25 березня 1995 року. З початком 1995 року сталося декілька важливих подій, які, у свою чергу, створили певні сприятливі передумови для візиту. З січня 1995 року був призначений, а в кінці січня прибув до Японії разом з групою співробітників Надзвичайний і Повноважний Посол в Японії Михайло Шашке- вич [13, с.35]. У січні ж у рамках підготовки до візиту Київ відвідав заступник міністра закордонних справ Японії Янагісава, а на початку березня 1995 року перший заступник Міністра закордонних справ України Б.І. Тарасюк, перебуваючи в Токіо, фактично закінчив підготовку до цього візиту.
Програма чотириденного офіційного візиту Президента Леоніда Кучми до Японії розпочалася
22 березня. Японська преса проявила неабиякий інтерес до великої європейської держави, що
виникла на уламках колишнього СРСР, але довго лишалася непомітною у... зовнішній політиці Японії, знаходячись у тіні російської та західноєвропейської політики..." [14, с.37].
Згідно з програмою візиту Президента України прийняв Імператор Японії Акіхіто. На зустрічі обговорювалися загальні питання державотворення, проблеми гуманітарних та культурних обмінів [15].
У ході бесіди Л. Кучми з прем'єр-міністром Японії Т. Муроямою 23 березня було підписано перший в українсько-японських відносинах політичний документ - Спільну заяву України та Японії.
Варто наголосити, що японським урядом Україні було надано позику в розмірі 150 млн. доларів на так званий „критичний" імпорт (хімічні засоби захисту рослин).
Поряд з президентською програмою паралельно проходили зустрічі членів української делегації в міністерствах і відомствах Японії. За участю Міністра закордонних справ Г. Удовенка 22 березня 1995 року відбулася церемонія офіційного відкриття Посольства України в Японії [16].
З приводу підсумків візиту Президента України японська преса майже одноголосно висловилася стосовно „українського напряму" зовнішньої політики Японії, за більш міцні зв'язки з Україною" [17].
Щодо сучасних українсько-японських відносин, то, на думку автора, необхідно виділити кілька пріоритетних напрямів.
Перш за все, - це політичне співробітництво. 23-28 лютого 2004 р. вході візиту до Токіо першого заступника Міністра закордонних справ України В.Єльченка проведено політичні консультації МЗС двох країн. Особливе місце зайняли його зустрічі з Міністром закордонних справ Й. Кавагуті, першим заступником міністра закордонних справ І. Айсавою, заступником міністра Агентства оборони Японії Т. Морія, у ході яких обговорювалися стан та перспективи подальшого розвитку відносин.
З 9 до 11 червня 2004 р. проходив офіційний візит Міністра закордонних справ України К. Грищенка до Японії, в ході якого відбулися його зустрічі з Міністром закордонних справ Й. Кавагуті, Державним міністром з питань оборони С. Ісібою, Міністром освіти, культури, спорту, науки та технологій Т.Кавамурою, Головою парламентської Асоціації японсько-української дружби Х.Янагісавою, Головою Правління Японського банку міжнародного співробітництва К. Сінодзавою, Головою Комітету ділового співробітництва з Україною Дз. Терасімою та Віце-головою Комітету ділового співробітництва з новими незалежними державами Японської федерації бізнесу Т. Цудзі. К.Грищенко також відвідав м. Нагасакі, де зустрівся з керівництвом місцевих органів влади, представниками наукових кіл.
Визначною подією візиту стало підписання Міністром закордонних справ Угоди між урядом України та урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу, яка створила передумови для значної активізації двостороннього співробітництва в галузі технічної допомоги.
20-23 липня 2005 р. відбувся офіційний візит до Японії Президента України В.А. Ющенка. В ході візиту Президент та його дружина зустрілися з Імператором Японії Акіхіто та Імператрицею Мітіко. Президент України також провів переговори з Прем'єр-міністром Японії Дзюнітіро Коїдзумі. Відбулися зустрічі В.А. Ющенка з членами парламентської Асоціації українсько-японської дружби, керівництвом Японського банку міжнародного співробітництва та Токійської фондової біржі. Президент України побував у префектурі Нагоя, де відвідав міжнародну виставку „Експо-2005", а також у місті Хіросіма.
У ході зустрічі Президента України В. Ющенка з Прем'єр-міністром Японії Дз. Коїдзумі було обговорено низку питань двостороннього та міжнародного співробітництва. Японська сторона, зокрема, подякувала Україні за підтримку плану реформування Ради Безпеки ООН. Було досягнуто домовленості про створення двосторонньої міжурядової комісії на рівні міністрів закордонних справ. Як зазначив Віктор Ющенко, Україна зацікавлена в підтримці Японією проектів в екологічній сфері, у співробітництві в рамках Кіотського протоколу, в активізації співпраці з Японією по кредитуванню пріоритетних проектів, інвестуванню в космічну галузь, літакобудування. Після закінчення зустрічі Президент України і Прем'єр-міністр Японії підписали „Спільну заяву щодо нового партнерства у XXI столітті між Україною та Японією" [18].
По-друге, - це економічна співпраця України з Японією. 29 березня 2005 р. в Києві було підписано міжурядову угоду (у формі обміну нотами) та Кредитну Угоду про надання позики в сумі 19 млрд. йєн на реконструкцію Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль". Цей проект був першим у рамках програми Офіційної Допомоги Розвитку урядом Японії.
У липні 2005 р. уряд України звернувся до Японії з пропозицією про розширення ієнових позик програми ОДР на основі фінансування другого проекту „Спорудження мостового переходу через р. Південний Бугу м. Миколаєві". Між сторонами з цього приводу продовжуються робочі консультації.
Плідна співпраця в рамках міжнародного проекту Космотрас між українськими підприємствами ВО „Південмаш" і КБ „Південне" та японськими компаніями „Сумітомо" і „НЕКТосіба" уможливила запуск українською конверсійною ракетою „Дніпро" японського експериментального супутника „Кі- рарі", а також допоміжного супутника. Починаючи з 1978 p., це був перший запуск японського супутника, що здійснювався з використанням ракети іноземного виробництва.
Згідно з офіційними даними, японські інвестиції