По-третє, українсько-японське співробітництво в галузі науки і техніки. Двостороння співпраця в цьому напрямі реалізується за посередництвом Товариства сприяння науці, що працює під егідою Міністерства освіти, культури, спорту, науки і техніки Японії. Заданими цього товариства, протягом останніх трьох років його фінансовою підтримкою для проведення наукових досліджень в Японії скористалося більше як 70 українських вчених із різних університетів та інститутів НАН України.

Понад десять років реалізуються багатопланові програми досліджень медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Нагасакським університетом, Інститутом вивчення захворювань, пов'язаних з вибухом атомних бомб та Національним центром радіаційної медицини АМН, Інститутом ендокринології ім. В. Комісаренка НАН України. Плідними є контакти між лабораторією патоморфології Інституту урології АМН України та Відділенням патології медичного інституту Осакського університету. В 2004 р. японська сторона запросила для проведення спільного наукового експерименту професора цієї лабораторії, академіка А. Романенка. Започатковано співробітництво між Національним технічним університетом України „КПІ" та Національним інститутом мультимедійної освіти Японії, в якому в 2004-2005 pp. стажувався В.Валуйський - заступник директора Українського інституту інформаційних технологій в освіті при Національному технічному університеті „КПІ" [20].

У липні 2005 р. підписано Угоду між Міністерством економіки України та Міністерством закордонних справ Японії про реалізацію проекту технічного співробітництва „Українсько-японський центр".

Яскравим прикладом співпраці між університетами є спільне видання українсько-японських та японсько-українських словників, підготовлених проф. Київського національного університету І. Бондаренком та проф. Тенрійського університету Т. Хіно. Триває співпраця науковців Хоккайдського університету Т.Мацумура з Кам'янець-Подільським університетом (тема дослідження „Історія Правобережної України XIX - початку XX століття"), Токійського університету іноземних мов X. Накадза- ви з Національним університетом ім. Тараса Шевченка. У 2005 р. викладача Київського національного лінгвістичного університету А.Риженкова прийнято до аспірантури Токійського університету іноземних мов за спеціальністю „Міжнародні відносини" [21].

На початку лютого 2006 р. в Посольстві Японії проведено семінар „Шляхи подальшого розвитку співпраці між українськими та японськими університетами", до участі у роботі якого були запрошені керівники підрозділів міжнародної співпраці Міністерства освіти, культури, спорту, науки і техніки, Японської асоціації сприяння розвитку науки, університетів країни перебування, в яких навчаються українські студенти. Відбувся обмін думками, а також висловлені пропозиції щодо конкретних питань організації двосторонніх обмінів.

За сприянням Посольства Японії студенти і викладачі України отримують гранти від різних організацій, закладів та установ країни. Зокрема, гранти Міністерства освіти, культури, спорту, науки і техніки, а також неурядової організації „Джапен Фаундейшн" для навчання і наукового стажування з вересня-жовтня 2005 р. отримали 18 українських студентів. Грант на проведення наукового стажування у жовтні-листопаді 2005 р. отримав Ректор Дипломатичної академії МЗС України М. Кулініч. Результати його дослідження оприлюднені на лекції „Політика Японії щодо регіональної безпеки у Південно-Східній Азії", яку він провів в Інституті міжнародних відносин у Токіо 28 жовтня, та опубліковані у вигляді окремої брошури. Зі свого боку, протягом 2004-2005 навчального року студенти та науковці Японії проходили стажування в Одеському національному політехнічному університеті, Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, на кафедрі української мови Київського національного лінгвістичного університету, Києво-Могилянської академії, Луганському національному педагогічному університеті, брали участь у прийнятті іспитів у Центрі вивчення японської мови, економіки та культури Одеського державного університету [22].

20-21 листопада 2007р. в Токіо відбувся міжнародний симпозіум на тему „Японія і Чорноморський регіон у світі, який швидко змінюється". У роботі симпозіуму взяли участь Перший заступник Міністра закордонних справ Японії Хірові Кімура, Генеральний секретар Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) Л.Хризантопулос, Генеральний директор Європейського бюро МЗС Японії Т.Харада, урядовці з країн-членів ОЧЕС та глави їх дипломатичних місій у Токіо, представники наукових установ, ЗМІ, громадських та бізнесових організацій Японії.

21 листопада в ході другого сесійного засідання „Виклики функціональному співробітництву в регіоні" на форумі виступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії М.А.Кулінич. Тема його доповіді - „Україна та ОЧЕС: подолання викликів функціонального співробітництва у розширеному регіоні Чорного моря". Особливу увагу було приділено у виступі перспективам зміцнення економічних зв'язків між країнами ОЧЕС та другою за рівнем економічного розвитку державою світу - Японією. Послом України також було відзначено значний потенціал подальшого розвитку відносин як між країнами Чорноморського регіону та Японією в багатосторонньому вимірі, так і двосторонніх відносин між Японією та Україною.

Він підкреслив позитивний досвід співробітництва обох країн у фінансово-інвестиційній сфері та привабливість України для японських інвесторів, які поки що далеко не повною мірою використовують переваги українського ринку та вигідного географічного розташування України в „серці" Чорноморського регіону, який, у свою чергу, є центральною ланкою у зв'язках між Європою та Азією [23].

По-четверте - це розвиток взаємин у культурній сфері та спорті. Традиційним став приїзд до Японії з гастролями балетної групи та оркестру Національного академічного театру опери і балету України ім. Т.Г. Шевченка. У грудні 2004 р., на запрошення концертного