чином, для духовно спустошеного, фізично змученого російського полоненого театр та подібні до нього установи давали чи не єдину можливість повернути хоч подумки втрачений час, знову відчути себе вільною людиною.
Отже, умови життя в полоні підданих Російської імперії залишали бажати кращого. Очевидцям впадало в око виразне моральне пригнічення, внутрішня спустошеність полонених росіян. Так, в спогадах рядового австралійської армії Реймонда Томаса Ейрса, який потрапив до табору Вез (Бельгія) читаємо: "Окрім британців тут знаходилося приблизно 100 росіян. Вони були найбільш пригніченими людьми, яких я коли небудь бачив. Вони виглядали так, що було видно - воля їх повністю зламана, і всі надії померли. Вони могли сидіти на дворі годинами, втупившись в землю, не рухаючись та не перемовляючись між собою" [21]. Зрозуміло, що фізичні та моральні страждання, яких зазнавали російські військовополонені, ламали волю цих людей, позбавляли індивідуальності, перетворюючи на безлику масу, позбавлену звичайних емоцій та бажань. Надзвичайно живо та драматично описав свої враження від зовнішнього вигляду та духовного стану російських військовополонених Е.Ремарк: "Я нічого про них не знаю, крім того, що вони полонені, і саме це викликає в мене розгубленість. Це безіменні істоти, які не відають своєї провини; якби я знав про них більше - як їх звати, як вони живуть, чого очікують, що їх гнітить, - тоді б моя розгубленість відносилась би до чогось конкретного і могла б перетворитися на співчуття. А зараз я бачу за ними лише біль живої плоті, вражаючу безвихідь життя та безжальну жорстокість людей" [18, с.149].
Наведені факти з життя російських полонених відтворюють лише окремі моменти, які в цілому складають надзвичайно важливу і складну проблему військового полону в роки Першої світової війни. На фронти була відправлена найдієздатніша частина російських підданих в розквіті фізичних сил та життєвої енергії, значна частина яких невдовзі потрапила до військового полону. Життя в таборах озлоблювало та морально спустошувало, ламало долі цих людей, розривало внутрішній зв'язок між ними та батьківщиною. Після повернення з полону, в якому люди перетерпіли небачені приниження та страждання, їх чекав ще один, мабуть не менш болісний удар - колишні полонені виявилися нікому не потрібними, їм не знайшлося місця в оновленому, повоєнному житті держави. Озлобленість та душевна порожнеча перетворювало їх на готовий авангард громадянської війни, в якій чимало колишніх полонених брали активну участь.
Джерела та література
Мальков А. А. Деятельность большевиков среди военнопленных русской армии (1915-1919 гг.). - Казань, 1971.
Писарев Ю.А. Русские военнопленные в Австро-Венгрии в 1917-1918 гг. // История СССР. - 1966. - № 4.
Попов Н.А. Революционные выступления военнопленных в России в годы Первой мировой войны // Вопросы истории. - 1963. - № 2.
Шипек А. Военнопленные и их использование в мировой и гражданской войне // Война и революция. - 1928. - № 2.
Якушина А. П. Робота большевиков среди русских военнопленных в Германии и Австро-Венгрии (1914-1918 гг.) // Вопросы истории КПСС. - 1963. - № 3.
Сергеев Е.Ю. Русские военнопленные в Германии и Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны // Новая и новейшая история. - 1996. - № 4.
Солнцева С.А. Военный плен в годы Первой мировой войны (новые факты) // Вопросы истории. - 2000. - № 4-5.
Галицкий В.П. Защита прав военнопленных в период Первой мировой войны: опыт и уроки // Последняя война Российской империи: Россия, мир накануне, в ходе и после Первой мировой войны по документам российских и зарубежных архивов: материалы Международной научной конференции 7-8 сентября 2004 года. - М., 2006.
Микшич Д. Русские военнопленные Первой мировой войны в Хорватии (по документам Хорватского государственного архива) // Последняя война Российской империи.
Симонова Т.М. Российские военнопленные и интернированные в лагерях Германии и Австрии в 1914-1922 годах // Последняя война Российской империи.
Фишер Я. "Русские" военнопленные на Словенской территории // Последняя война Российской империи.
Головин Н.Н. Военные усилия России в мировой войне: В 2 т. - Т. І. - Париж, 1939.
Урланис Б.Ц. Войны и народонаселение Европы: людские потери вооруженных сил европейских стран в войнах ХУІІ-ХХ вв. (Историко-статистическое исследование). - М., 1960.
Гринштейн Б.И. В германском плену // Вопросы истории. - 1975. - № 9.
Русская армия в Великой войне: Документы о немецких зверствах в 1914 - 1918 гг. http://www.grwar.ru/library/German-Cryme/GC_13.html
Пикуль В. Честь имею // Пикуль В. Честь имею. Миниатюры. - М., 2004.
Mein Kriegsdienst 1915-18. http://heimatblaetter.heimatverein-duelmen.de/hefte/2- 2002/mein_kriegsdienst_1915-1918/index.html
Ремарк Е.М. На Западном фронте без перемен. - СПб., 2001.
Ореховський В.О. Діяльність Російського Товариства Червоного Хреста у роки Першої світової війни (1914-1917 рр.): Дис. канд. істор. наук. - Чернівці, 1997.
Абдрашитов Э.Е. О социальной ностальгии российских военнопленных в первой мировой войне. http://www.isras.ru/files/File/Socis/1-6-2006/abdrashitov.pdf
Эйрс Р.Т. С русскими в плену // http://www.argo.net.au/andre/Ayres.htm