УДК 94(430):"13/14"

Н. В. Год

ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ, МАРТІН ЛЮТЕР ТА ЇХ ПОЛЕМІКА З ПИТАННЯ ПРО СВОБОДУ ВОЛІ

Статтю присвячено полеміці гуманіста Еразма Роттердамського і теолога Мартіна Лютера у 15241526 рр. Розглядаються позиції обох опонентів стосовно питання свободи волі. Доведено, що в цьому питанні була принципова різниця між гуманізмом та Реформацією.

Ключові слова: Еразм Роттердамський, Мартін Лютер, теологія, свобода, гуманізм, Реформація

Епоха Відродження здавна була об'єктом пильної уваги істориків, філософів, культурологів і фахівців інших галузей гуманітарних знань. Вона і сьогодні викликає жвавий інтерес, бо співзвучна сучасним тенденціям суспільного життя - гуманізації, демократизації, створення умов для всебічного розвитку особистості.

Творчість Еразма Роттердамського віддзеркалила багато граней історії XVI століття, еволюцію гуманістичної думки, її регіональні особливості, підтвердила роль людини в підготовці реформ освіти та культури. Одним із аспектів просвітницької діяльності Роттерамця була його полеміка з лідером реформаційного руху Мартіном Лютером і загалом позиція щодо Реформації. Дослідження даного питання дозволяє краще зрозуміти історичну роль ренесансного гуманізму, специфіку його "північного" варіанту, драматичний шлях ідей видатного мислителя епохи європейського Відродження.

В історіографії досліджувана проблема вивчалася Е.В. Кольсом, Й. Хейзінгою, Ж.-К. Марголеном, В. Соколовим, М. Батайоном, М. Сміріним, А. Неміловим. Певною мірою її торкнулися Б. Володарський і Н. Ревуненкова (статті про взаємовідносини Еразма з У. фон Гуттеном і Ж. Кальвіном). Цінні відомості представлені в коментарях Ю. Когана до творів Еразма "Зброя християнського воїна", "Діатриба, або Роздуми про свободу волі" та інших. Мета даної статті - глибоко проаналізувати зміст полеміки Еразма Роттердамського та Мартіна Лютера з приводу свободи волі - одного з найактуальніших питань тогочасної ідейно-релігійної боротьби.

Для її розуміння необхідно розглянути ідейні позиції мислителів, виокремити їх особистісні риси, проаналізувати взаємовідносини до оприлюднення твору, який започаткував напружену боротьбу з питань свободи волі - "Діатриба, або Роздуми про свободу волі" (1524). Із самого початку зазначимо, що їх біографії були різними: Еразм, формально залишаючись монахом, насправді жив світським життям, занурившись у наукові заняття. Лютер, син гірчичника, здобув університетську освіту (магістр філософії), постригся в монахи, згодом здобув ступінь доктора богослов'я. Утім, монастирське життя також не задовольняло мислителя. Це відбилося на його реформаторських проектах, за якими інститут чернецтва скасовувався. Еразм і Лютер відрізнялися один від одного і зовнішньо, і внутрішньо: перший - маленький на зріст, худо- рлявий, аскетичного вигляду; другий - із простуватим обличчям (виходець із народу), грубуватою мовою, енергійний. Еразм - справжній вчений, теолог, філософ, знавець багатьох гуманітарних наук. Лютер - лідер із виразною харизмою, ідеолог, очільник реформаційного руху, засновник протестантської церкви. То - гочасні художники - К. Массейс, А. Дюрер, Г. Гольбейн-молодший залишили чимало чудових портретів Роттердамця. На медалі з портретом Еразма, створеній К. Массейсом, уміщено такі слова римського бога Терміна: "Cedo nulli" ("Нікому не поступаюсь"). їх можна вважати індивідуальним девізом (motto) гуманіста. Відразу ж пригадується лютерівське "На тому стою і не можу інакше". Обидві видатні постаті епохи мали й дещо спільне - були непоступливими, упертими, незалежними особистостями, вірними своїм поглядам.

Розгляд ідейних позицій Еразма Роттердамського варто розпочати з побіжного аналізу трактату "Зброя християнського воїна" - етапного твору, в якому він уперше в цілісному вигляді виклав "філософію Христа". "Зброя." була написана в 1501 році, після завершення перебування гуманіста в Англії, де він зустрів однодумців із оксфордського гуртка інтелектуалів - Д. Колета, Т. Мора та інших. Саме тоді народжувався "християнський гуманізм", доктрина Північного Відродження, в якій досяг повноти синтез античної культурної традиції з християнством. Понад 10 років ця праця залишалася непомітною. Становище не змінилося й після другого видання (1515), і лише в 1518 році, коли твір було опубліковано Фробеном із передмовою у вигляді листа Еразма до Пауля Вольца - абата Бенедиктинського монастиря, про нього заговорили всі. За життя автора, до 1536 року, книга витримала понад 50 видань, була перекладена англійською, французькою, іспанською та іншими мовами (твір Еразма написаний чистою латиною). Цікавим є походження другої назви роботи - "Енхірідіон", тобто кинджал, зброя, алегоричний образ невпинної боротьби християнина з гріхами різного роду, що спокушають людину.

У "Посланні до Пауля Вольца" (а воно було написано в критичний момент католицтва, коли Лютер оприлюднив власні 95 тез) Еразм поставив за мету максимально просто й доступно сформулювати власне ставлення до християнства, католицької церкви та визначити напрями її реформування (хоча останній аспект не мав такого звучання, як у виступі Лютера. Швидше це була критика тогочасних церковних вад). Його хвилювало, що християнське віровчення завдяки схоластам і догматикам, надмірній обрядовості, зіпсованості духовенства не здатне виконувати морально-виховну функцію, не може стати школою благочестя. "У такому тумані справ, при такому сум'ятті світу, розмаїтті людських думок, куди ще слід бігти, як не до євангельського вчення?.." [11, с.74].

Христове вчення, зібране в євангеліях, на думку мислителя, необхідно викласти якомога простіше, доступніше, аби кожний віруючий міг використати його як зброю морального вдосконалення. Таке трансформоване християнство, очищене від схоластичних нашарувань, Еразм назвав небесною філософією (philosophia coelestis), тим самими підкресливши її відмінність від традиційної теології. Лютер сприйняв цей трактат своєрідно, відразу ж зрозумівши сутність "християнського гуманізму" (або "гуманізованого християнства"): ".у книжечці