УДК 94(=512.145)

В. В. Кузьменко, Т. П. Щербина

ВНЕСОК ТАТАР ТА ЇХ ПРЕДКІВ У СВІТОВУ ІСТОРІЮ ТА КУЛЬТУРУ

У статті розглядаються різні точки зору вчених на процес походження татар. На численних прикладах показаний внесок татар у світову історію та культуру. Матеріал статті буде цікавий всім, кого цікавить історія і культура татарського народу.

Ключові слова: татари, етногенез, мистецтво Золотої Орди, прізвища, література, наука, музика, спорт.

Дослідження етнонаціональної політики є надзвичайно актуальним завданням у час вироблення та реалізації політики національного будівництва. Вивчення історії і культури окремих етносів є однією з актуальних проблем вітчизняної історичної науки.

Складною є проблема етногенезу тюрко-татар. Питання походження татар досліджується в грунтовних роботах М. Аджи [1], В.В. Бартольда [2], Д.Є. Єремеєва [3], А.Г. Карімуміна [4] та ін. Останнім часом з'явилися дослідження, присвячені походженню кримських татар: В.Є. Возгріна "Исторические судьбы крымских татар" [5], Г.С. Губайдулліна [6].

Інтерес викликають роботи, присвячені історії та культурі татар: Ю.В. Крикуна "Пам'ятники кримськотатарської архітектури (ХІІІ-ХХ століття)" [7]; А. Кримського, "Література кримських татар"; "Крымские татары: Хрестоматия по этнической истории и традиционной культуре" [8]; Р. Куртієва, "Крымские татары: этническая история и традиционная культура" [9]; "Очерки истории и культуры крымских татар" [І0]; С.М. Червоної "Искусство татарского Крыма" [11].

Назва "татари" має багатовікову складну історію. Етнонім "татари" виник серед монгольських і татарських племен Північно-Східної Монголії ще в V столітті. Більшість дослідників визначає походження слова "татари" з китайської мови. Іменем "та-та", "да-да" або "тань-тань" китайці з VIII ст. називали войовниче плем'я, яке нападало як на китайців, так і на монголів [12, с.45]. З цього племені походить мати Чингиз-хана. Ця назва у значенні "варвар" потрапила до арабських і персидських джерел, а згодом - і до Київської Русі та Європи. З часів монголо-татарськоі навали "татарами" починають називати всі монгольські, тюркські і навіть фінно-угорські племена, що йшли зі Сходу [13, с.15]. Пізніше відбувається звуження терміна "татари". Він починає застосовуватися тільки для тюркомовного населення Золотої Орди. Для значної частини цього тюркського населення етнонім "татари" став самоназвою. Татари стали узагальнюючим етнічним іменем (етнічною назвою).

Цю назву привласнили сусіди росіян - представники тюркомовного населення Казані, Поволжя, Астрахані та Кавказу, так сьогодні називають частину населення Литви, Польщі, Білорусі, які усвідомлюють своє тюркське походження.

Одні вчені вважають, що єдиного татарського народу не існує, а є ряд тюркомовних народів, щодо яких можна застосовувати етнонім "татари", але з обов'язковим уточненням (казанські, кримські, астраханські та ін.), інші вважають, що татари - це єдиний народ, який має загальне походження, єдине історичне минуле, що базується на культурі Золотої Орди і почало розділятися на окремі частини порівняно недавно. Академік В.В. Бартольд висловив думку про існування декількох народів із самоназвою "татари", а також він вважає можливим застосовувати поняття "татарська нація", розуміючи всі групи татар.

Невеликий за чисельністю і розташований на великій території татарський народ викликає симпатію у всіх, хто спілкується з його представниками. Особливий вплив татари мали, перш за все, на росіян. Відомий тюрколог Н.А. Баскаков проаналізував лише 300 із російських прізвищ, що мали в основі тюркське слово і які належали родам, що походили від предків татар-кіпчаків, вихідців із Золотої Орди і від представників

Казанського, Кримського, Астраханського, Сибірського ханства і Великої Ногайської Орди. Більшість прізвищ має чіткий золотоординський, кіпчацький початок. До таких належать, наприклад, Булгаков, Дашков, Ушаков, Мансуров, Годунов, Суворов, Апраксін, Давидов, Аксаков, Тургенєв, Огарьов, Тухачевський, Юсупов, Бердяєв, Карамзін, Тютчев, Пирогов, Карташов [14]. З мішарського роду Кулунчакових була мати Івана Купріна. Кримськотатарське походження мають прізвища Шуринський, Шахматов, Султан-Гірєєв [15, с.23]. У глибину століть сягає походження таких татарських прізвищ, як Грибоєдов, Аракчеєв, Шереметьєв, Менделєєв, Бунін, Рахманінов [15, с.24]. Татарське походження мали два царі Росії (Федір і Борис Годунов), п'ять цариць, мати Петра Великого і мати Івана Грозного.

Нащадками татар є геніальні російські вчені Менделєєв, Павлов, Тимірязєв, історики Карамзін і Кантемір, письменники і поети Державін, Язиков, Достоєвський, композитор Скрябін та Танєєв, актриса Єрмолова, художник Шишкін.

Багато татарських слів наповнили словниковий запас російської, української та інших мов. Татарськими є такі слова, як отаман, аршин, атлас, гайда, сіряк, макітра, барак, буран, борсук, базар, дорога, осавул, козак, колчан, курінь, коза, курган, карапуз, кавун, кучер, ковпак, килим, кабан, казна, казначей, комиш, лачуга, чобіт, сарафан, сундук, сабантуй, товар, туман, фітіль, халат, шакал, щербет, ямщик тощо [16].

Багато стародавніх зразків татарської зброї та предметів ужитку перейшли в побут інших народів. Навіть відома "шапка Мономаха" була виготовлена в XIV ст. золотоординськими майстрами і потрапила до російських царів від татарських ханів [17, с.17].

У світову історію назавжди ввійшли імена ханів Золотої Орди, казанських, кримських, астраханських, сибірських ханів. Кримські хани уславилися не тільки як правителі, а як вчені, поети і письменники.

Татари з давніх часів виявляли свої здібності в мистецтві, літературі та науці. У Золоту Орду вивозили фахівців, людей культури і мистецтва: «Татари питають, хто з них ремісники, і залишають їх, а інших визначених за рабів, убивають сокирою" [18, с.46]. Разом з монголами в Східній Європі з'явились представники Китаю, Індії, Середньої Азії, Київської Русі: "У Землях сарацинів та інших, серед яких панують, вони збирають