1нструкцыя аб парадку рэаргашзацьп заходніх абласцей БССР. - Мінск, 1939.

Ленин В. И. Полное собрание сочинений. - М., 1963. - Т. 38.

Лейкина М. Физическая культура в школе // Советская педагогика. - 1940. - № 4-5.

Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. 1917-1941. - М., 1980.

Ленин В.И. Полное собрание сочинений. - М., 1963. - Т. 41.

Дрозд Л.Н. Развитие средней общеобразовательной школы в Белоруссии (1917-1941). - Минск, 1986.

Еленская Е. Антирелигиозная агитация и пропаганда в западных областях Беларуси. 1939-1941 // Radziecka agresja 17 wrzesnia 1939 r. i jej skutki dla mieszkancцw ziem pцlnocno-wschodnich II Rzeczypospolitej. - Biatystok, 2000.

Мірановіч Я. Навейшая псторыя Беларусі. - Беласток, 1999.

Царюк И.О. КПБ - организатор культурного строительства в западных областях Белоруссии (1939-1955 гг.). - Минск, 1969.

Псторыя Беларускай ССР. У 5-i т. - Мшск, 1975. - Т. 4.

Государственный архив общественных объединений Гродненской области.

Gnatowski M. Antyreligijna dzialalnosc wladz radzieckich w regionie bialostockim w latach 1939 - 1941 w swietle dokumentцw // Studia Podlaskie. - 1997. - T. VII.

Gnatowski M. Niepokorna Bialostocczyzna. Opцr spoleczny i polskie podziemnie niepodleglosciowe w regionie bialostockim w latach 1939 - 1941 w radzieckich zrodlach. - Bialystok, 2001.

Розенблат Е. Иудаизм и советская власть в западных областях Беларуси (1939 - 1941 гг.) // Radziecka agresja 17 wrzesnia 1939 r. i jej skutki dla mieszkancцw ziem pцlnocno-wschodnich II Rzeczypospolitej. - Bialystok, 2000.

Cygan W.K. Kresy w ogniu. Wojna polsko-sowiecka 1939. - Warszawa, 1990.

Сямашка Я.1. Армія Краёва на Беларуа. - Мшск, 1994.

Batura W., Makowski A., Szlaszynski J. Dzieje Augustowa od zalozenia do 1945 roku. - Suwalki, 1997.

Петровская О.В. Реалии советской жизни: культура и быт Бреста в 1939-1941 годах // Radziecka agresja 17 wrzesnia 1939 r. i jej skutki dla mieszkancцw ziem pцlnocno-wschodnich II Rzeczypospolitej. - Bialystok, 2000.

Чигринов П. Г. К защите Родины всегда готовы. Работа комсомола Белоруссии по военно- патриотическому воспитанию молодежи накануне Великой Отечественной войны // Партии помощник боевой. Доклады научно-теоретической конференции по вопросам истории комсомола Белоруссии, посвященной 50-летию ВЛКСМ / Под общей ред. А.Е. Журова - Минск, 1968.

Драбышэуская М. Ваенна-патрыятычнае выхаванне школьшкау Беларуа (1939-1941) // Народная асвета. - 1972. - № 4.

Чыгрынау П. Да абароны Радзімы. Дзейнасць камсамола Беларуа па ваенна-патрыятычнаму выхаванню моладзі у гады трэцяй пяцодю (1938 - чэрвень 1941 гг.). - Мшск, 1973.

Дрозд Л. Н. Становление советской средней школы в западных областях Белоруссии (19391941 гг.) // Педагогика и психология. Вопросы истории школы и педагогики в БССР. - Минск, 1976. - Вып. IX.

Умрейко С.А., Залесский А.И., Кобринец П. Патриотизм учителей и школьников Белоруссии в борьбе против немецко-фашистских оккупантов. - Минск, 1980.

Wincenciak W. tomzynskie tradycje oswiatowe a szkolnictwo w czas radzieckiej i niemieckiej okupacji. - tomza, 2001.

Каваленя А. Моладзь Заходняй Беларуа у першы перыяд другой сусветнай вайны. Верасень 1939 - чэрвень 1941 г. (дэмаграфічны i ваенна-палычны аспекты) // Праблемы уз'яднання Заходняй Беларуа з БССР: Псторыя i сучаснасць: Матэрыялы Мiжнар. навук.-тэарэт. канф., 1718 верас. 1999. - Мшск, 2000.

Петровская О. В., Литвинович В. Е. Влияние кадровой политики ВКП(б) на миграционные процессы в г. Бресте (1939 - 1941 гг.) // Чалавек. Этнас. Тэрыторыя. Праблемы развщця заходняга рэпёна Беларуа. Матэрыялы мiжнароднай навукова-практычнай канферэнцьп. Брэст, 23 - 24 красавка 1998 г.: У дзвюх частках. - Брэст, 1998. - Ч. II.

Матеріальна забезпечення семінарії спочатку було дуже обмеженим, тому вона мала прибігати до добровільних пожертв, які складалися від сотень рублів до 10 коп., жертвували, крім того, хлібом, полотном, волами тощо. При неї, для сиріт, була відкрита й бурса. Пізніше, ця семінарія була переведена до Катеринослава, при архієпископі Афанасії (1 жовтня 1799 - 18 серпня 1805), у 1804 році, та довгий час залишалась єдиною у регіоні. Тут, під керівництвом архієпископа Платона (Любарського), який займав кафедру із 18 серпня 1805 по 20 жовтня 1811 р., при Катеринославській семінарії була написана стаття, яку надрукували в Катеринославському календарі за 1810 р. (вид. в Харкові) й мала назву: „Коротке історичне сповіщення про Слов'янську єпархію, яка зараз має назву Катеринославської, її архієреїв та семінарію". Склад вихованців семінарії був неоднорідним, переведені з Київської академії, Харківського колегіуму та Переяславської семінарії, так і направлені сюди на навчання діти місцевого духовенства, а також сини дворян і купців Новоросійської та Азовської губерній [14, с.44]. За думкою І.К. Смолича, це показник однієї з особливостей південноукраїнського регіону, де навчальні заклади були позастанові [13, с.90]. Так у Катеринославської семінарії у 1788 р. із 259 вихованців 59 не належали до духовного відомства, а в 1792 р. це співвідношення становило 327 і 81 [15, с.1]. Треба зазначити, що створення семінарії, далеко не одразу суттєво вплинуло на стан освіченості священно- та церковнослужителів регіону.

Процес становлення системи духовної освіти зіткнувся у південноукраїнському регіоні із небажанням парафіяльного духовенства віддавати дітей в школи. Дуже важко було набирати учнів, хоча відмова від явки до школи була прирівняна до воїнського дезертирства. „Семінаристи були у цьому відношенні як церковні кантоністи". Тих, хто йшов у біги наказувалося розшукувати та приводити