додається. Тому можливо тільки тариф, придатний до справжнього економічного стану Росії й тих країн, з якими вона повинна бути в торговельних відносинах. Від тарифу можна чекати цілком сприятливих плодів лише тоді, коли він установлений міцно, коли до нього є можливість пристосуватися й коли його система відрізняється цілісністю і не піддається коливанням, що можуть мати негативні наслідки [3, с.106].
Д.І. Мєнделеєв порушував питання: чому одні засоби протекціонізму можуть бути вдалі, плідні, інші напроти негативно впливають ? Де головна ознака для оцінки достоїнства подібних засобів, для суджень про ступінь їхньої заможності? На його думку, протекціонізм може бути корисний тільки за умови існування в даній країні всіх природних умов для розвитку того виду промисловості для розвитку якого в країні існують умови.
Мєнделеєв бачив сутність протекціонізму не у високих ставках мита на ввезені товари й тим більше не в забороні ввозу, а в створенні економічних умов для початку й розвитку неіснуючих або від іноземного суперництва страждаючих видів промисловості. Д.І. Мєнделеєв приходить до висновку про те, що правильним "розумним" тарифом необхідно вважати тільки такий, у якому кожний вид товарів обговорений окремо, а не в якому-небудь теоретичному абстракті - фритредерів або протекціоністів. Крім первинного протекціонізму, що бажає геть усе розвинути у своїй країні й не допускає до себе іноземних товарів, що можуть вироблятися у своїй країні, і крім охоронного протекціонізму, існує й раціональний збудливий розумний протекціонізм, що з повним розрахунком всіх природних умов країни накладає відповідно високі мита на товари, що мають всі шанси вироблятися усередині країни [3, с.712]. Пізніше в "Заветных мыслях" Д.І. Мєнделеєв стверджував, що мито в протекціонізмі повинно відігравати роль засобу, а аж ніяк не мети, хоча б фіскальної [4, с.47].
Головними критеріями "розумності" протекціонізму Д.І. Мєнделеєв вважав забезпечення економічних можливостей і позицій країни в міжнародному товарообміні, зайнятості трудових верств населення в промисловому й сільськогосподарському виробництві, реалізації довгострокових життєвих інтересів держави й підвищення народного добробуту. За цими критеріями він стверджував, що твердий протекціонізм, прийнятий митним тарифом 1891 року, відповідає історичним завданням Росії і її сучасним, насущним і всенародним потребам [3, с.712].
Висновки Д.І. Мєнделеєва про сутність і призначення розумного протекціонізму, що відбивається в політиці, сьогодні набувають особливого сенсу. У пошуках шляхів виходу з економічної кризи, захисту економічних інтересів вітчизняного виробника вимоги здійснення "розумного протекціонізму" стали необхідністю. Практично немає галузі вітчизняної економіки, які не шукають рішення своїх проблем під покровом такої митної політики. Звідси - вимоги коректування митної політики й забезпечення її роботи в захисті національних економічних інтересів, які сьогодні висуваються багатьма політиками, економістами. Вивчення й використання наукової спадщини Д.І. Мєнделеєва щодо митного тарифу має для фахівця в області митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності глибокий професійний і моральний зміст.
По-перше, тому, що воно необхідно для оволодіння методологією й культурою наукового мислення, розуміння. Вивчення такої спадщини озброює нас науковим знанням складного, суперечливого історичного досвіду становлення й еволюції митної політики й митної справи.
По-друге, відродження активної митної політики, адекватної становленню ринкової економіки на сучасному етапі, перебуває в прямому зв'язку із забезпеченням дієздатності держави.
Д.І. Мєнделеєв створив цілісне уявлення про митний тариф як невід'ємний атрибут політики держави, діючий інструмент державного захисту промислового розвитку країни й зміцнення її позицій у міжнародному товарообміні.
Джерела та література
Менделеев Д.И. Материалы для пересмотра общего таможенного тарифа Российской империи по европейской торговле. Связь частей общего таможенного тарифа. Ввоз товаров. Докладная записка члена Совета торговли и мануфактур [министру финансов И.А. Вышнеградскому от 18 декабря 1889 г.] / Д.И. Менделеев. - СПб., 1889.
Менделеев Д.И. Материалы для пересмотра общего таможенного тарифа Российской империи по европейской торговле. Добавление к докладной записке, относящейся к связи частей таможенного тарифа. / Д.И. Менделеев. - СПб., 1890.
Менделеев Д.И. Толковый тариф, или исследование о развитии промышленности России в связи с ее общим таможенным тарифом 1891 года. / Д.И. Менделеев. - СПб., 1891.
Менделеев. Д.И.Заветные мысли: Полное издание. / Д.И. Менделеев. - М., 1995.
Павлова С.С. Экономические взгляды Д.И. Менделеева. Учеб. пособие. / С.С. Павлова - М., 2002.
Менделеев. Д.И. Сочинения: В 25 т. / Д.И. Менделеев. - Л.-М., 1950. - Т.18. Экономические работы.
Менделеев Д.И. О таможенной пошлине на серу и серный колчедан. [Докладная записка министру финансов И.А. Вышнеградскому от 25 февраля 1891 г.]. / Д.И. Менделеев. - СПб., 1892.
Бутов Я.В. Исторический опыт разработки общего таможенного тарифа России 1891 г. / Я.В. Бутов - М., 1998.
Кисловский Ю.Г. История таможни государства Российского./ Кисловский Ю.Г. - М., 1995. 10. Блинов Н.М. Таможенная политика России X-XX вв./ Н.М. Блинов - М., 1997.
Полюляк Н. Н. Деятельность Д.И. Менделеева и таможенно-тарифная политика Российской империи в конце ХІХ- начале ХХ вв.
Статья посвящена деятельности великого ученого Д.И. Менделеева. В арсенале научного творчества Д.И. Менделеева для нас предметом особого внимания видеться его исследования таможенно-тарифной политики и средств ее осуществления.
В противостояниии между исповедующими политику фретридерства (свободная торговля) и протекционизмом (государственная защита внутренего производителя) Д.И. Менделеев занял позицию защитника национального производителя. Д.И. Менделеев убеждал, что протекционизм, а не фретридерство должен играть главную роль в таможенно-тарифной политике. Росия должна понять и принять рациональный протекционизм, потому что