УДК 94:341.76"1995"

В. В. Забара

ПЕРЕДУМОВИ ДЕЙТОНСЬКИХ МИРНИХ ПЕРЕГОВОРІВ (ЛИПЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 1995 Р.)

Стаття присвячена виявленню головних передумов початку мирних переговорів між делегаціями республіки Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватії і Союзної Республіки Югославія на військово-повітряній базі ВПС США Райт-Петерсон в м. Дейтон, штат Огайо. У статті розглянуто зміни у воєнно-політичній ситуації в регіоні Західних Балкан у липні-жовтні 1995 року.

Ключові слова: Дейтонська мирна угода, зона безпеки, миротворчі сили, Республіка Сербська, Боснійська Крайна, Федерація Боснії і Герцеговини, «иМРІІОРОІІ», військово-повітряні сили, Союзна Республіка Югославія.

Дейтонські мирні угоди стали важливою подією в історії Західних Балкан. Саме ці мирні угоди, реалізовані на практиці, припинили криваву громадянську війну в Боснії і Герцеговині. Вони завершили болісний розпад Югославської федерації і встановили нову систему міждержавних відносин між трьома республіками колишньої Югославії: Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною. Кілька років численні іноземні посередники та міжнародні організації не могли змусити ворогуючі сторони почати мирні переговори. На четвертий рік війни переговорний процес нарешті почався та увінчався успіхом, коли завдяки енергійному зовнішньому втручанню докорінним чином була змінена воєнно-політична ситуація в регіоні.

Проблема переговорного процесу на військово-повітряній базі ВПС США в м. Дейтон має певний історіографічний доробок. Серед вітчизняних фахівців проблематику етнічних конфліктів на Балканах досліджував Л. Маначинський, який є автором статей і монографій, присвячених проблемам реалізації мирних угод на території колишньої Югославії [1].

Досліджувана проблема знаходиться в центрі уваги сербських, хорватських та боснійських наукових установ. Так, важливими для розуміння цієї балканської проблеми в світлі міжнародних відносин є роботи юриста-міжнародника професора Смілі Аврамової - багаторічної радниці Слободана Мілошевича з цих питань [2]. Вагому фактологічну роль для дослідження відіграли журналістські матеріали та розслідування.

Прикладом може стати книга белградського журналіста Ліляни Булатович «Генерал Младич - військовий злочинець?» [3], базована серед іншого на текстах бесід з самим Р. Младичем.

У Росії ця проблема досліджується на державному рівні у зв'язку із зацікавленням Росії у балканському питанні. Ця проблема значною мірою досліджується Інститутом слов'янознавства РАН. Провідним фахівцем із врегулювання балканської кризи є автор фундаментальної роботи «История югославского кризиса (1990-2000)» [4] О. Гуськова.

Проблема завершення війни на Балканах розглядалася також іншими російськими істориками та науковими установами. Таким прикладом є праця, написана у співавторстві істориками Н. Васильєвою і

Гавриловим [5]. Ця робота відрізняється зваженим підходом до визначення причин війни.

Величезний документальний масив та фактичний матеріал, накопичений військовими журналістами та письменниками-документалістами, які були безпосередніми учасниками бойових дій та ходу переговорів. Прикладом таких досліджень є книга військового журналіста Є. Мяло «Россия и последние войны XX в.» [6], серія нарисів О. Іонова «Громадянська війна в Югославії 1991-1995 рр.» [7; 8], військові мемуари

Валецького «Війна в Югославії» [9], спогади дипломата К. Никіфорова «Між Кремлем та Республікою Сербською» [10], статті спеціального кореспондента газети «Правда» К. Ніколаєва [11].

У країнах Західної Європи Балканські події досліджуються на різних рівнях. Типовим прикладом роботи істориків Західної Європи є книга Ж. Бодсона «Новий світовий порядок та Югославія» [12].

Багатий фактичний матеріал надають численні публікації журналістів західних країн про ситуацію на Балканах у цей період, наприклад редакційна стаття у французькій газети «Монд» [13].

Існує велика кількість спогадів та мемуарів учасників численних переговорів і міжнародних місій на території Боснії і Герцеговини, зокрема мемуари спеціального представника президента США Б. Клінтона на Балканах Річарда Холбрука, які названі ним «Дипломатичні записки» [14].

Вагомий внесок у джерельну базу дослідження мають відеоматеріали, зокрема документальний фільм "Загибель Югославії", створений в 1996 р. британською телекомпанією ВВС відразу після підписання Дейтонської мирної угоди [15]. Серед тих, хто давав інтерв'ю для цього фільму, є такі особистості, як:

Мілошевич, Ф. Туджман, А. Ізетбегович, Х. Силайджич, Є. Ганич, М. Кучан, Б. Йович, С. Месич,

Стамболич, С. Шувар, М. Панич, В. Шешель, Д. Бокан, Р. Караджич, М. Куканич, В. Тупурковский, У. Циммерман, лорд Каррінгтон, У. Кристофер та інші політики і військові діячі.

Попри значний доробок як вітчизняних, так і закордонних дослідників, залишається недостатньо висвітленою проблема іноземного втручання в хід війни та зміни у воєнно-політичній ситуації в регіоні Західних Балкан, які змусили сторони конфлікту значно послабити свої вимоги перед початком самих мирних переговорів м. Дейтон.

Ця стаття присвячена актуальній проблемі сучасної балканської історії, а саме передумовам початку мирних переговорів у м. Дейтон, які завершили собою тривалий та тяжкий процес пошуку шляхів припинення війни в Боснії і Герцеговині.

Автор ставить за мету:

дослідити вплив на воєнно-політичну ситуацію в Боснії і Герцеговині захоплення сербськими військами «зон безпеки» Сребрениця і Жепа та ліквідації хорватськими військами Республіки Сербська Крайна;

визначити результати операції НАТО «Звільнена сила» на території Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині;

виявити значення хорватсько-мусульманського наступу в Босанській Крайні;

відстежити наслідки спільних дій НАТО та мусульмано-хорватських військ;

вивчити дипломатичні заходи США та ворогуючих сторін для знаходження виходу з воєнно- політичної кризи навколо Боснії і Герцеговини.

До осені 1995 р. зірвалася реалізація понад п'яти мирних планів із припинення міжетнічного конфлікту на Балканах. Сторони не мали бажання йти на компроміси і тому для їх успішного початку необхідні були кілька передумов. Тому будь-які мирні переговори не могли розпочатися без важливих змін у воєнно- політичній ситуації. На Західних Балканах у липні-вересні 1995