Трудові колективи втратили будь-яку можливість впливати на прийняття важливих рішень через обрані ними робітничі ради. Така економіка була абсолютно нежиттєздатною. Зазначені хиби господарського механізму протягом тривалого часу компенсувалися дефіцитним фінансуванням та іноземними кредитами. На 1980 р. зовнішній борг країни становив уже 15 млрд дол., з кожним роком зростала інфляція й падала ефективність економіки.
Самоврядування почало згортатися не тільки на підприємствах, айв організаціях невиробничої сфери. Йому на зміну приходило пряме адміністрування. При цьому бюрократичні структури "спустилися" з рівня федерації на рівень республік, країв і громад, що, в поєднанні з наданням республікам та автономним краям широких повноважень, спричинило подальшу децентралізацію єдиного югославського ринку, створення восьми "національних економік", з яких далеко не всі виявилися ефективними.
Децентралізація економіки й послаблення ролі партії привели до зростання самостійності республік й зміцнення в них позицій етнічних правлячих еліт. Наприкінці 70-х років Югославська федерація поступово переходить на конфедеративні принципи державного устрою при збереженні ще досить сильного центру, який спирався передусім на особистий авторитет Тіто.
Література
1. Васильева И., Гаврилов В. Балканский тупик?.. Историческая судьба Югославии в XX веке. Москва, 2000.
2. Волков В, К. Узловые проблемы новейшей истории стран Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 2000.
3. Гуськова Е. Ю. История югославского кризиса (1990-2000). Москва, 2001.
4. Десять лет распада СФРЮ // МЭМО. 2001. № 9.
5. Козин В. Косово на распутье // Международная жизнь. 2002. № 3.
6. Косово: сепаратизм или самоопределение? (круглый стол) // МЭМО. 1998. № 9.
7. Кудров В. М. Югославия: трудный путь. Москва, 2001.
8. Морозов Ю. В., Глушков В. В., Шараван А. А. Балканы сегодня и завтра: Военно-политические аспекты миротворчества. Москва, 2001.
9. Романеско С. А. Югославский кризис конца 80-х — начала 90-х годов (исторические корни и этнополи-тические причины) // Конфликты в послевоенном развитии восточноевропейских стран. Москва, 1997.
10. Тягуненко Л. В. Союзная республика Югославия на рубеже XXI века // Новая и новейшая история. 2001. №3.
11. Энгельгард Г. Н. Россия и боснийский кризис 1992 года: (Нормирование подхода к урегулированию // Славяноведение. 2000. № 3.
12. Югославия в огне: Документы, факты, коментарии (1990-1992). Москва, 1992.