рівня бідності, отримують обіди безплатно, діти із сімей з доходом від 130 до 185 % рівня бідності — за пільговими цінами.
Програма шкільних сніданків охоплює 60 тис. шкіл (5,8 млн. учнів). У 1995 р. конгрес виділив на її фінансування 1,1 млрд. дол. Діє за тими ж принципами, що й програма обідів. У цілому безплатно або за пільговими цінами харчувалися 55 % усіх школярів.
Діє також спеціальна програма дієтичного харчування для жінок, немовлят і дітей віком до п'яти років. У 1995 р. на її реалізацію виділено 3,5 млрд. дол.
Існує також програма розподілу продуктів харчування в індіанських резерваціях. У 1994 р. її учасниками були 113 тис. індіанців. Кожен із них отримував щомісяця продуктовий набір вагою від 22 до 34 кг (консерви, м'ясо, рибні продукти, овочі, фрукти і соки, сухі боби, арахісове масло, молоко, масло, сир і т. ін.).
Згідно з програмою надзвичайної продуктової допомоги у 1987 р. малозабезпеченим було роздано 450 тис. т продовольства на суму 846 млн. дол
Література
1. Климов В. Г. Экономический рост США: ретроспектива //США: экономика, политика, идеология. 1998. № 7.
2. Пархоменко А. Б. Экономические позиции США в многополярном мире на пороге XXI века // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 9.
3. Супян В. Б. Американская экономика: особенности современной модели // США, Канада: экономика, политика, культура. 1999. № 3—4.
4. США в 2000 году. Москва, 2001.
5. США на рубеже веков. Москва, 2000.
6. Уткин А. И. Осмысление геополитического сдвига // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 4.
7. Черняков Б. А. Аграрная политика в США в новом измерении // США: экономика, политика, идеология. 1997. JNfe 9.
8. Шаклеина Т. А. "Доктрина Клинтона" и будущее американской внешней политики // США: экономика, политика, идеология. 1997. № 10.