виборів. Комітет кожної партії у своєму штаті може висувати таку кількість вибірників, яка дорівнюватиме кількості сенаторів і членів палати представників, обраних від даного штату. Всього до складу колегії входять 538 вибірників. Учасниками колегії не можуть бути члени конгресу або особи, котрі перебувають на державній службі. Американські виборці, таким чином, голосують за членів колегії вибірників від тієї чи іншої політичної партії. Громадяни США цілком задоволені існуючою системою влади, управління та правосуддя. Вони переконані, що держава має стояти на сторожі конституції, законів і принципів свободи, створювати оптимальні умови для реалізації можливостей громадянина.
Варто зауважити, що політична система США позбавляє можливості прихильників крайніх поглядів займати ключові посади в уряді. Будь-який міністр має бути прийнятним для суспільства в цілому, інакше він не може розраховувати на підтримку конгресу. Публічний скандал майже автоматично призводить до негайної відставки високопоставленого чиновника, а порушення закону нерідко закінчується тюремним ув'язненням для впливової особи. Державний діяч не може стояти над законом — саме в цьому суть судового розгляду.
США — класична країна двопартійної системи. Однак обидві політичні партії — Демократична і Республіканська, — з погляду організаційної структури, мало схожі на своїх європейських побратимів. Вони не мають членства в загальному розумінні. Ніхто не платить членських внесків, відсутні членські квитки. Єдине, чим займаються партії, — це вироблення виборчої програми і організація передвиборної кампанії.
США — федеративна держава. Кожен з 50-ти штатів має свої конституцію і законодавчі органи (легіслатури). Виконавча влада належить губернаторові. Він забезпечує виконання законів і здійснює контроль за діяльністю адміністративного апарату.
Література
1. Климов В. Г. Экономический рост США: ретроспектива //США: экономика, политика, идеология. 1998. № 7.
2. Пархоменко А. Б. Экономические позиции США в многополярном мире на пороге XXI века // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 9.
3. Супян В. Б. Американская экономика: особенности современной модели // США, Канада: экономика, политика, культура. 1999. № 3—4.
4. США в 2000 году. Москва, 2001.
5. США на рубеже веков. Москва, 2000.
6. Уткин А. И. Осмысление геополитического сдвига // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 4.
7. Черняков Б. А. Аграрная политика в США в новом измерении // США: экономика, политика, идеология. 1997. JNfe 9.
8. Шаклеина Т. А. "Доктрина Клинтона" и будущее американской внешней политики // США: экономика, политика, идеология. 1997. № 10.