Глобальні проблеми сучасності Міжнародний тероризм — нова загроза світу

План

1. Глобальні проблеми сучасності

2. Міжнародний тероризм — нова загроза світу

3. Література

Глобальні проблеми сучасності

Людське суспільство вступило у XXI ст. Які проблеми воно взяло з собою в майбутнє? їх чимало. Більшість із них мають глобальний характер і можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями всього людства. Створення дієздатного світового співтовариства, спроможного своєчасно реагувати на планетарні потреби, об'єднати всі державно-територіальні утворення, які прагнуть до співробітництва та розв'язання невідкладних завдань, стає одним із найактуальніших завдань. Після краху комуністичних режимів можливості формування світового співтовариства різко збільшились, а відповідно зросли й шанси вирішення глобальних проблем.

Однією з найбільш частих є загроза хімічного, радіаційного, транспортного та промислового забруднення довкілля. І "внесок" розвинутих країн тут найбільш вагомий. Так, на початку 90-х років на США припадало 25 % атмосферних викидів вуглекислоти, на країни колишнього СРСР — 19, Євросоюзу — 14, Китай — 10 %. Справжнім лихом для довкілля стали автомобілі. У 1970—1990 pp. їх кількість зросла з 250 до 560 млн., а річне споживання нафти — з 17 млрд. барелів до 24 млрд. Щорічне виробництво відходів у містах збільшилося з 302 млн. т до 420 млн. Реалізація Віденської конвенції 1985 р. і Монреальського протоколу 1987 р. про зниження рівня виробництва хлорфторвуглеводних речовин, що руйнують озоновий шар, засвідчили можливість співробітництва на світовому рівні у збереженні довкілля. У 1969—1971 pp. у Швеції, США, Канаді, Великій Британії, Японії були створені відомства, що відповідають за охорону довкілля.

Невідкладним завданням є очищення планети від хімічної, ядерної та бактеріологічної зброї, величезні запаси якої накопичилися унаслідок багаторічної фатальної гонки озброєнь після Другої світової війни. Не менш очевидною після чорнобильської аварії є проблема використання ядерної енергії в мирних цілях. Стурбованість людства ситуацією, що склалася, привела до створення в 1968 р. групою громадських діячів, бізнесменів і вчених "Римського клубу" з метою вивчення найважливіших проблем планети. Проаналізувавши потреби людства та ресурси планети, "Римський клуб" прогнозує катастрофу уже в першій половині XXI ст., якщо економіка досягне меж зростання. Проблема, ставши політичною, у багатьох країнах світу покликала до життя партії зелених.

Непросто складається демографічна ситуація. На жовтень 1999 р. чисельність населення землі перевищила 6 млрд. осіб. Якщо населення розвинутої Європи щороку зменшується на 1,2 мли чол., то в Африці воно, навпаки, збільшується на 15 млн. Демографічний вибух у країнах Африки, Азії та Латинської Америки гостро ставить питання про забезпечення населення світу продуктами харчування. Тільки "зелена революція" у виробництві сільськогосподарської продукції і регулювання народжуваності на міжнародному рівні зможуть наблизити світло вирішення цієї проблеми. Не зжито таке негативне явище, як локальні конфлікти. У 90-ті роки спостерігалася тенденція до їх збільшення. Лише з 1990 по 1996 р. на планеті відбулося більш як 45 збройних конфліктів. Центр протистояння сторін перемістився у райони краху комуністичних імперій — на пострадянський простір, Балкани. Конфлікти у цих регіонах, як правило, мають національно-етнічний характер, відзначаються масштабністю, непримиренністю сторін і важко піддаються врегулюванню. Як показала косівська криза 1999 р., при цьому не завжди досягається злагодженість і одностайність миротворців.

Зміни в середовищі проживання, внаслідок виробничої діяльності людини, стали причиною того, що людство зіткнулося з такими невідомими раніше важкими недугами, як променева хвороба, СНІД. На липень 2002 р. від ВІЛ-інфекції померло близько 20 млн. чол. Найбільша кількість хворих в Африці. Останнім часом СНІД швидко поширюється в Азії та Східній Європі. 2/3 населення світу страждає від нестачі питної води. Жодна окремо взята країна не може вирішити проблеми планетарного характеру. Із всесвітнім лихом можна боротися лише спільними зусиллями.

Чимдалі людство відчуває нестачу енергоносіїв. Запаси нафти, вугілля, газу з часом вичерпаються. Та й видобуток їх стає дедалі дорожчим: доводиться застосовувати надглибоке буріння, освоювати шельфи морів та океанів. Пошуки альтернативних доступних і дешевих видів палива — сьогоднішня турбота вчених усієї земної кулі.

Загальносвітовою стала проблема збереження і примноження лісів. Легені планети — ліси амазонської сельви, Екваторіальної Африки та сибірської тайги — нещадно вирубуються, і наслідки цього можуть бути катастрофічними для планети та людства. Як скоро світове співтовариство стане виплачувати грошову компенсацію власникам лісів за ощадливе ставлення до рослинного світу?

У світі поширюються злочинність та наркоманія. За даними ООН 50 млн. осіб вживають наркотики. 1989 р. від наркоманії померло 3827 чол., наприкінці століття ця цифра становила в середньому 100 тис. осіб щороку і мала тенденцію до зростання. Уже сьогодні боротьба з наркоманією та злочинністю набуває інтернаціонального характеру, стає одним із першочергових завдань світового співтовариства.

Не зникла ядерна загроза. До легального ядерного клубу долучаються все нові й нові нелегальні члени. ІІ травня 1998 p. на полігоні Покхаран три ядерні вибухи здійснила Індія. 28 травня ядерний заряд випробував і її суперник — Пакистан. 14 жовтня 1999 р. сенат США відхилив закон про заборону всіх видів ядерних випробувань, мотивуючи це необхідністю модернізації ядерної зброї. її розповзання і відсутність надійних запобіжників подальшого вдосконалення і нагромадження можуть створити критичні ситуації для людства.

Не вирішені проблеми бідності, зайнятості, прав людини. Важливим завданням є прилучення відсталих регіонів Землі на принципах демократії до надбань сучасної технотронної революції, до практики розумної взаємодії з природою та заохочення сміливого входження у світ сучасної цивілізації.

Не відійшла в минуле й проблема відвернення війни. Зникнення конфронтації по лінії "Схід — Захід" не виключає можливості виникнення іншої, по іншій осі і з іншою конфігурацією. Симптомів цього достатньо. Не допустити сповзання людства до нового протистояння — одне з головних завдань сучасності і майбуття.

Чи є організація, здатна консолідувати світове співтовариство для вирішення означених глобальних проблем? Нинішні вага й авторитет ООН, відпрацьований нею механізм розв'язання конфліктів і вирішення політичних та економічних проблем світу можуть стати основою практичного втілення в життя невідкладних міжнародних завдань за умови їх цілковитої відповідності національним інтересам усіх країн. Думається, рішення Саміту тисячоліття (Нью-Йорк, 5—8 вересня 2000 р.) про необхідність реформування ООН відповідно до завдань, що їх ставить перед собою світове співтовариство у XXI ст., послужать цій меті

Міжнародний тероризм — нова загроза світу

Останнім часом новим лихом, що викликає особливе занепокоєння світової спільноти, визнано міжнародний тероризм. Унаслідок відкритості сучасного світу, потужній інформаційній і транспортній інфраструктурі тероризм став інтернаціональним явищем, проблемою світовою, розв'язати яку можна лише загальним об'єднанням зусиль. Характерною ознакою тероризму є те, що він не має і не визнає ані національних кордонів, ані географічних меж. Він загальнодоступний, поліцентричний, безвідповідальний і дуже небезпечний. Узбецький політолог Ф. Ф. Толіпов характеризує тероризм як "небезпечне соціально-політичне явище, що проявляється у людиноненависницькій ідеології і злочинних діях, спрямованих на залякування населення, чиненні тиску на органи влади та управління, інших фізичних і юридичних осіб з метою досягнення політичних, ідеологічних або особистих злочинних цілей ". У другій половині XX ст. він набув небаченого розмаху. Лише з 1968 по 1995 р. жертвами міжнародного тероризму стали майже 9 тис. чоловік. Ідеологія тероризму як культу і практики насильства дуже часто має промарксистське і прокомуністичне забарвлення. Під антиімперіалістичними й прокомуністичними гаслами діють "Ірландська республіканська армія" (ІРА, Великобританія), баскська терористична організація ЕТА (Асоціація борців за свободу Басконії), заснована 1959 p., "Пряма дія", заснована у Франції 1974 p., "Фракція Червоної Армії" (існує з кінця 60-х років у Німеччині), "Червоні бригади", створені в Італії в 1970 р. У Греції такого роду організація — "Народно-революційна боротьба" — з'явилася в 1974 р. В Японії на ідеологічній суміші марксизму і традиційного японського мілітаризму в 1970 р. була створена "Червона Армія Японії", яка підтримує зв'язки з багатьма терористичними організаціями світу. Перуанська організація "Сендеро Луміносо", учасники якої сповідують маоїстську ідеологію, ще донедавна спільно з терористичною групою "Тупак Амару" контролювали третину території країни. Терористи останньої в 1996—1997 pp. 126 днів утримували в Лімі 500 заручників. Більшість із учасників екстремістських угруповань, безперечно, є продуктом краху ідей комунізму, багаторічного системного протистояння, "холодної війни", що виявилося у переході найбільш радикальних елементів до крайніх методів боротьби —- до терору, як помсти неприйнятному суспільству.

З іншого боку, тугий вузол суперечностей на Близькому Сході, наступ ісламського фундаменталізму, невдачі національно-визвольної боротьби породили терористичні організації, що діють на основі ісламських принципів. Це такі організації, як "Хамас" (1987), "Ісламський фронт порятунку", що діє в Алжирі від 1989 р. В Єгипті з початку 70-х років діє організація "Ісламський джихад", яка у 1981 р. організувала вбивство президента Анвара Садата. Однак найнебезпечнішою для світового співтовариства виявилася "Аль-Каїца" ("основа"), створена Саудівським мультимільйонером Усамою бен