Ладеном у 1989 p. Після приходу до влади талібів "Аль-Каїда" улаштувалася на території Афганістану, розгорнула мережу своїх злочинних організацій у багатьох країнах світу. Вістря свого терору бен Ладен спрямував проти США, оскільки вони, на його думку, нав'язують свою волю ісламсько-арабському світу.
Тероризм не обминув і Сполучені Штати Америки. На території штатів Мічіган, Арізона і Монтана діє крайня права організація "Народне ополчення", яка організувала вибух в Оклахома-Сіті (квітень 1995 p.). З 1968 p., після вбивства Мартіна Лютера Кінга, у країні функціонує терористична група чорношкірих американців "Чорні пантери". Це далеко не повний перелік існуючих у світі екстремістських організацій, основною метою яких є терор, що здійснюється окремими людьми, групами і навіть державами.
З початком XXI ст. міжнародний тероризм став глобальною загрозою. 11 вересня 2001 р. терористи спрямували захоплені ними пасажирські літаки на відомі всьому світові будівлі Нью-Йорка (Всесвітній центр торгівлі) та Вашингтона (Пентагон). Унаслідок цього несподіваного нападу загинуло більше як 3 тис. осіб. Після 11 вересня 2001 р. боротьба з міжнародним тероризмом стала найактуальнішою проблемою для цивілізованого світу. Країни світу опинилися в новому геополітичному вимірі, поділилися на тих, хто проголосив війну тероризмові, й тих, хто його підтримує. Могутня антитерористична коаліція на чолі зі США, що склалася після 11 вересня 2001 p., засвідчила рішучість світового співтовариства об'єднати свої зусилля у боротьбі з тероризмом. Водночас приходить усвідомлення того, що без здійснення соціально-економічних, гуманітарних, політичних, інформаційно-ідеологічних та інших конкретних заходів світового масштабу спроби подолати тероризм самими лише жорсткими, силовими методами приречені на невдачу.
Література
1. Богомолов О. О неолиберал и змс // Международная жизнь. 1999. № 2.
2. Болховитинов Н. Н. В поисках новой системы координат в мировой истории // Новая и новейшая история. 1994. № 3.
3. Валщький Анджей. Марксизм і стрибок у царство свободи: Історія комуністичної утопії. Київ, 1999.
4. Гибианский Л. Я. Ком им форм в действии. 1947— 1948: По архивным документам // Новая и новейшая история. 1996. № 1,2.
5. XX век. Краткая историческая энциклопедия: В 2 т. Т. 1. Явления века. Россия. СССР. СНГ. Страны Запада. Восточная Европа. Москва, 2001.
6. Европа: Вчера, сегодня, завтра / Под ред. И. П. Шмелева. Москва, 2002.
7. Иноземцев в. Переосмысливая грядущее: крупнейшие американские экономисты и социологи о перспективах и противоречиях современного развития // МЭМО. 1998. № 11.
8. Литвин в. М. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки XX ст.). Київ, 2001.
9. Мир в XX веке / Под ред. А. О. Чубарьяна. Москва, 2001.
10. Морозов Г. И. Международный терроризм // США: экономика, политика, идеология. 1997. № 10.
11. Орлов Б. Левые в Европе // Международная жизнь. 1999. № 2.
12. Политика и власть в Западной Европе XX века. Москва, 2000.
13. Портной М. А. Современные тенденции мировых интеграционных процессов // США: экономика, политика, идеология. 1997. N? 8.
14. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / Пер. з англ. Київ, 2001.
15. Толипов Ф. Ф. Испытание геополитики терроризмом и антитерроризмом // США, Канала: экономика, политика, культура. 2002. N? 7.
16. Фененко А. Балканский фактор и военно-политическая безопасность Европы // Международная жизнь. 2002. N9 2.
17. Шлезінгер А. Чи має демократія майбутнє? // Час. 1997. 18-24 груд.