критиці за відсутність реальних зрушень в економіці, яка в 1960—1961 pp. перебувала у стані кризи.

Демократи, очолювані молодим інтелектуалом Д. Ф. Кеннеди, в передвиборній кампанії пропонували вести країну до "нових рубежів", знайти розумну альтернативу у зовнішній та внутрішній політиці. Кеннеді переміг на виборах 1960 р. Він став 35-м президентом США, відкривши еру правління демократів (1961—1968), що позначилася гострою соціально-політичною боротьбою, брудною війною у В'єтнамі та поглибленням американської демократії. І важко знайти історика, який би однозначно оцінив ці роки, роки великих сподівань і не менш глибокого трагізму.

Економіка США в 60-х роках

Для США 60-ті роки були періодом масштабного впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, значної структурної перебудови в економіці, а також подальших змін у структурі найманої праці. Економічна демократія, конкуренція, стимул персонального матеріального інтересу відкривали широкі можливості для наукових пошуків і їх негайної реалізації у виробництво. Це характерно не тільки для США, а й для всіх країн ринкової економіки, основаної переважно на приватній власності з характерним моментом державного регулювання, зваженого, раціонального і вдумливого.

Це був класичний період цілеспрямованих і скоординованих дій держави, приватного сектора і творчої думки провідних американських економістів, котрі прийшли в адміністрацію Кеннеді і Джонсона. їхні зусилля були спрямовані на стимулювання економічного зростання, що стало найголовнішим пріоритетом діяльності федерального уряду. Водночас у нарощуванні економічного потенціалу важливу роль відігравали тоді військові та космічні галузі.

Науково-технічний прогрес відкривав широкі можливості для поглиблення інтенсифікації виробництва, швидкого збільшення частки інтелекту в готовій продукції. Так, у 1960 р. в США було виготовлено 4267 електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а в 1970 р. — уже 45000. Американська економіка 60-х років — це широка автоматизація усіх сфер виробництва, структурна перебудова, в результаті якої на чільне місце виходили такі галузі, як виробництво автоматизованих систем, нових синтетичних матеріалів, електронно-обчислювальної техніки та ін. Таким чином, фактично, відбувався вихід на провідні напрями абсолютно нових галузей. У 1960—1968 pp. американське виробництво виросло на 52 %.

Під впливом НТР відбувалися разючі зміни і в сільському господарстві. Індустріалізація сільськогосподарської праці і, як її наслідок, — "зелена революція", вели до зменшення кількості ферм (у 1950 р. — 5,6 млн., 1970 — 2,9 млн., у 1984 p. — 2,3 млн.), скорочення фермерського населення (1950 р. — 23 млн. чол., 1983 — 5,8 млн.) і кількості зайнятих у сільському господарстві (1950 р. — 9,9 млн. чол., 1984 — 3,7 млн.).

У 1970 р. в невиробничій сфері працювало 60 % усіх зайнятих. А частка ІТП та висококваліфікованих робітників з 1947 по 1965 р. збільшилася з 38 до 47 % у загалі робочої сили. В 1967 р. наймана робоча сила становила 77,5 млн. чоловік (сьогодні цей показник не перевищує 30 % усього самодіяльного населення). Зник пролетаріат. Більша частина робітників належить до заможного й упевненого в собі середнього класу.

У 60-ті роки в усіх сферах суспільного життя широкого застосування набула система державного регулювання. До його сфери входили державні замовлення, перерозподіл частки національного продукту найбільш важливим галузям, різні види соціального страхування, фінансування програм розвитку науки і наукових досліджень, розробка програм економічного розвитку в масштабах країни.

Слід зауважити також, що попри всі твердження про негативну і зловісну роль монополій у капіталістичному суспільстві, американські монополії так і не стали монополістами. У США чітко діє антимонопольне законодавство, започатковане законом Шермана (1890). За ним послідувала ціла низка законів: Клейтона (1914), Робінсона—Патмана (1936), Міллера—Гайдінгса (1937), про заборону злиття (1950), закон про встановлення цін на споживчі продукти (1975). Монополізм, таким чином, карається законом.

Американці справедливо вважають, що він гальмує конкуренцію і тим самим перешкоджає прогресові економіки, здешевленню продукції, призводить до стагнації. Монополізм розглядається як небезпека суспільству в цілому.

Література

1. Климов В. Г. Экономический рост США: ретроспектива //США: экономика, политика, идеология. 1998. № 7.

2. Пархоменко А. Б. Экономические позиции США в многополярном мире на пороге XXI века // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 9.

3. Супян В. Б. Американская экономика: особенности современной модели // США, Канада: экономика, политика, культура. 1999. № 3—4.

4. США в 2000 году. Москва, 2001.

5. США на рубеже веков. Москва, 2000.

6. Уткин А. И. Осмысление геополитического сдвига // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 4.

7. Черняков Б. А. Аграрная политика в США в новом измерении // США: экономика, политика, идеология. 1997. JNfe 9.

8. Шаклеина Т. А. "Доктрина Клинтона" и будущее американской внешней политики // США: экономика, политика, идеология. 1997. № 10.