Рада голів урядів

Рада голів урядів Співдружності координує співробітництво органів виконавчої влади в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів. Вона вирішує такі питання:—

реалізації доручень Ради голів держав, даних Раді голів урядів;—

реалізації положень, зафіксованих у Договорі про створення Економічного союзу, а також фактичного функціонування зони вільної торгівлі;—

прийняття спільних програм розвитку промисловості, сільського господарства та інших галузей економіки з їх фінансуванням;—

розвитку систем транспорту, зв'язку, енергетики;—

співробітництва у питаннях тарифікації, кредитно-фінансової і податкової політики;—

розробки механізмів, які спрямовані на формування науково-технологічного простору;—

створення органів Співдружності в рамках її компетенції;—

призначення (затвердження) керівних органів Співдружності, що входять до її компетенції;—

фінансового забезпечення органів Співдружності.

Ради голів урядів засідають 4 рази на рік, позачергові засідання можуть скликатися за ініціативою уряду однієї з держав-членів. Знову ж таки, рішення приймаються на основі консенсусу за умови, що будь-яка з держав може відмовитися брати участь у вирішенні того чи іншого питання. Рада голів держав і Рада голів урядів можуть проводити спільні засідання.

Головою Ради голів урядів є прем'єр-міністр Киргизької Республіки — М. Танаєв.

14 лютого 1992 року на Мінській зустрічі голів держав і голів урядів держав-членів СНД Киргизстан і Таджикистан були представлені головами урядів. На зустрічі прийнято Заяву про недопущення застосування чи погрози застосування сили.

22 січня 1993 року в Мінську відбулось спільне засідання Ради голів держав та Ради голів урядів СНД. Серед прийнятих документів було рішення про створення Міждержавного Суду Співдружності, Договір про заснування міждержавного банку.

24 вересня 1993 року в Москві відбулося спільне засідання, на якому прийнято Рішення про створення Економічного Союзу (Україна приєдналась до Економічного Союзу 15 квітня 1994 року на правах асоційованого члена).

1—2 квітня 1999 року в Москві відбулося спільне засідання. Було розглянуто питання про розподіл повноважень між Радою голів держав і Радою голів урядів СНД, було прийнято рішення про Механізм реалізації їхніх планів.

31 травня 2001 року в штаб-квартирі СНД відбулося засідання Ради голів урядів. Основна увага була сконцентрована на питаннях взаємодії в сфері економіки, охорони здоров'я, освіти, боротьби з злочинністю і тероризмом, військово-технічної співпраці. Прийнято ряд важливих документів, наприклад: Договір про співробітництво в сфері санітарної охорони територій держав-учасниць СНД, Договір про обмін інформацією в сфері освіти держав-членів СНД, Рішення про створення Координаційної ради керівників податкових служб держав-членів СНД. Основні напрямки діяльності Координаційної ради — співпраця між податковими службами держав-членів, розробка пропозицій з удосконалення та гармонізації національних законодавств, сприяння реалізації прийнятих міждержавних та міжурядових угод та рішень у сфері податкової політики. На засіданні був затверджений Перспективний план розвитку військового співробітництва держав-членів СНД до 2005 року. Він передбачав розробку нормативно-правових, інформаційно-аналітичних та інших документів з питань співробітництва у військово-політичній, військовій, військово-технічній, миротворчій діяльності та в гуманітарній сфері.

29—30 листопада 2001 року в Москві відбувся ювілейний саміт СНД. Голови урядів ухвалили проект Рішення Ради голів держав стосовно Аналітичної доповіді "Підсумки діяльності СНД за 10 років і завдання на перспективу"; затвердили: Міждержавну програму створення мережі інформаційно-маркетингових центрів з метою просування товарів та послуг на національних ринках держав-членів СНД на період до 2005 року; Порядок організації взаємодії держав-членів СНД з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Рада голів урядів СНД схвалила Програму основних напрямів співробітництва держав-членів СНД у сфері культури на період до 2005 року. Підписано Угоду про координацію робіт у галузі ліцензування освітньої діяльності, атестації та акредитації освітніх установ країн СНД, затверджено Міждержавну програму реалізації Концепції формування єдиного (спільного) освітнього простору СНД (але Україна до неї не приєдналась).

Міжпарламентська Асамблея СНД

Міжпарламентська Асамблея (МПА) держав-учасниць СНД утворена в результаті Угоди, підписаної в Алма-Аті 27 березня 1992 року Головами Верховних Рад держав-учасниць СНД: Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Російської Федерації, Таджикистану та Узбекистану як консультативний інститут для обговорення питань і розгляду проектів документів, що представляють спільний інтерес. У 1993—1995 роках членами МПА стали парламенти Азербайджанської Республіки, Грузії, Молдови. У 1999 році до Алматинського договору приєдналась Україна. У травні 1995 року голови держав СНД підписали Конвенцію про Міжпарламентську Асамблею, яка вступила в силу 16 січня 1996 року. Згідно з цією Конвенцією, МПА отримала офіційний статус міждержавного органу і зайняла важливе місце в системі органів СНД.

Пленарні засідання МПА відбуваються не рідше, як двічі на рік (місце роботи МПА — Санкт-Петербург, Таврійський палац). У них беруть участь парламентські делегації, очолювані керівниками національних парламентів, представники установчих і галузевих органів СНД, спостерігачі міжнародних і громадських організацій. За 1992—2001 роки проведено 18 пленарних засідань. Найбільше значення в діяльності МПА мають питання, пов'язані з гармонізацією і зближенням законодавств країн СНД. Ця робота здійснюється шляхом прийняття МПА модельних законодавчих актів і рекомендацій, при створенні яких береться до уваги досвід парламентів країн СНД і міжнародних парламентських організацій. За роки діяльності Асамблеї було прийнято більше 130 документів, які забезпечують зближення національних законодавств. Рішення МПА та її органів приймаються на основі консенсусу.

Зростає роль Асамблеї в розробці спільних підходів до вирішення проблем соціальної політики, дотримання основних прав та свобод людини, гуманітарного співробітництва. Важливим етапом у цьому процесі стало прийняття Хартії соціальних прав та гарантій громадян незалежних держав парламентаріїв-учасників, була досягнена домовленість щодо формування спільного освітнього простору, створення законодавчого механізму, який забезпечив би проведення скоординованої політики в сфері науки, науково-технічної діяльності. Створюються умови для розвитку інтеграційного співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища. Асамблея звернулась до міжнародних організацій, урядів та парламентів держав СНД з пропозицією прийняття Конвенції про колективну екологічну безпеку. Розробляється спільна законодавча база для боротьби із злочинністю та корупцією в межах Співдружності, приділяється увага і питанням у сфері правового забезпечення боротьби з міжнародним тероризмом.

За участю Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) було розроблено модельний закон "Про ринок цінних паперів".

МПА брала участь у розробці багатьох міждержавних програм, серед яких:—

Програма дій щодо розвитку СНД на період до 2005 року;—

Міждержавна програма для спільних дій у боротьбі зі злочинністю на період 2000—2003 років;—

Програма щодо боротьби з міжнародним тероризмом та іншими проявами екстремізму на період до 2003 року.

Прийняті МПА модельні законодавчі акти та рекомендації надходять до національних парламентів для їх використання при підготовці нових законів і внесення змін до діючого законодавства. Асамблея бере активну участь у розвитку інтеграційних процесів на території Співдружності, направляючи, згідно з Конвенцією про МПА СНД, свої рекомендації і пропозиції Раді голів держав та Раді голів урядів. З метою демократизації суспільного життя Асамблея посилає в держави СНД своїх спостерігачів на парламентські вибори і вибори голів держав.

МПА здійснює апробацію багатьох міждержавних документів. Так, проект Статуту СНД перед його прийняттям Радою голів держав СНД було розглянуто на другому пленарному засіданні Асамблеї. Прапор та емблема Співдружності були прийняті відповідно до результатів проведеного МПА міжнародного конкурсу, а положення — підготовлені Міжпарламентською Асамблеєю і подані на розгляд Ради голів держав.

Організаційну діяльність МПА здійснює Рада МПА, яка складається з голів парламентських делегацій. Декілька разів на рік, збираючись на своїх засіданнях, Рада обговорює актуальні проблеми Співдружності, розглядає питання, пов'язані з підготовкою і проведенням пленарних засідань Асамблеї, міжнародних науково-практичних конференцій і семінарів, координує миротворчу діяльність парламентаріїв.

Головами Ради МПА СНД в різні часи були Хасбулатов, Шумейко, Строєв. З 2002 року головою Ради МПА є Голова Ради Федерації Федерального зібрання Російської Федерації С. Міронов.

Адміністративний орган Ради — Секретаріат. Він займається питаннями аналітичного й організаційно-технічного забезпечення діяльності Асамблеї, Ради і постійних комісій, працює у тісній взаємодії з установчими, галузевими інтеграційними органами, а також з Виконавчим комітетом СНД. Генеральним секретарем Ради МПА СНД є М. Кротов.

Важливу роль у розробці і підготовці модельних законодавчих актів, інших документів відіграють постійні комісії МПА: 1) з правових питань; 2) з питань економіки та фінансів; 3) з питань соціальної політики та прав людини; 4) з питань аграрної політики, природних ресурсів та екології; 5) з