При Раді на постійній основі діє Комісія з економічних питань з місцем перебування в Москві. Комісія складається з повноважних представників держав-членів Співдружності при Економічній Раді СНД, а також замісників Голови Виконкому з правом дорадчого голосу. Комісія забезпечує всесторонню обробку і розгляд проектів документів соціально-економічного характеру, які готуються Виконкомом СНД і галузевими органами.

Рішення ЕР приймаються консенсусом із питань формування зони вільної торгівлі та інших стратегічних питань розвитку Співдружності, а простою більшістю — із процедурних питань.

Засідання Ради проводяться при необхідності, але не рідше одного разу в квартал, а засідання Комісії — не рідше одного разу в місяць.

Та на цьому реформування не закінчено. У майбутньому необхідно акцентувати на вдосконаленні підбору кадрів, створенні ефективного переговорно-консультаційного механізму для реалізації багатостороннього співробітництва. Необхідна гнучка та оперативна система, яка б дозволила приймати рішення консенсусом з ключових питань, при цьому враховуючи позиції держав-членів СНД.

Органи галузевого співробітництва

Статутом передбачено (розділ б, ст. 34) створення органів галузевого співробітництва [33]. Вони діють відповідно до Загального Положення про міждержавні (міжурядові) органи СНД, прийнятого Радою голів держав 21 жовтня 1994 року.

Зараз функціонує більше 70 таких органів.

Апарат Виконкому СНД виконує функції робочих органів 32 рад. Решта мають власні апарати або їхні функції виконують відомства головуючої держави.

У більшості рад представлені всі держави Співдружності. У роботі деяких органів також беруть участь окремі країни Балтії, Східної і Західної Європи, Туреччини, Пакистану та ін.

У склад галузевих органів входять керівники відповідних органів виконавчої влади держав-членів СНД. Ці органи в межах своєї компетенції приймають рекомендації, а також при необхідності виносять пропозиції на розгляд Ради голів урядів.

Одним із перших, в грудні 1991 року, був створений Статистичний комітет СНД, який згідно з Рішенням Ради голів урядів від 26 травня 1995 року був перетворений на Міждержавний статистичний комітет Співдружності.

Міждержавні та міжурядові ради діють у сфері економіки, науки, екології, транспорту та координують взаємодію у цих сферах.

Проаналізувавши ефективність діяльності галузевих органів, 12 травня 2002 року Рада постійних представників запропонувала:—

ліквідувати Комісію з прав людини, Спільну консультаційну комісію з питань роззброєння, Раду керівників зовнішньоекономічних відомств та ін.;—

реорганізувати і підвищити статус рад з культурного співробітництва та інформатизації держав, Комісії з мирного використання атомної енергії, Міждержавної ради "Радіонавігація". Координаційної ради з бухгалтерського обліку при Виконавчому Комітеті СНД, Міждержавної науково-технічної ради і Міждержавної координаційної ради з науково-технічної інформатизації, Регіональної Співдружності в галузі зв'язку.

Незважаючи на велику кількість створених галузевих органів, спостерігаються численні недоліки в їхній діяльності. Зокрема:—

засідання рад проходять нерегулярно;—

деякі члени рад часто відсутні на засіданнях. У таких випадках засідання проводяться при відсутності кворуму, і прийняті рішення є нелегітимними. Нерідко засідання проводяться за участю посадових осіб, які не мають повноважень приймати рішення з питань, що розглядаються;—

важливою проблемою є недостатнє фінансове забезпечення.

Діяльність більше ніж половини галузевих органів характеризується інертністю та безперспективністю. Виникає необхідність зменшити кількість існуючих органів і реформувати внутрішню структуру.

Крім того, у зв'язку з відсутністю реальної роботи було ліквідовано такі органи СНД, як Міжурядова рада з промисловості. Міждержавна комісія з військово-економічного співробітництва, Рада з антимонопольної політики, ряд інших міжурядових і міждержавних органів. Не розгорнули відповідно до спільних рішень свою діяльність Міждержавний валютний комітет, Міждержавний банк.

Не знайшли втілення у життя або були реалізовані лише частково рішення про створення Платіжного союзу, Євразійського об'єднання вугілля та металу, Міждержавної ради з нафти та газу тощо.

Тобто, на папері і зараз існують та функціонують органи СНД, але їхня ефективність та життєздатність ставиться під сумнів. Хоча існують і протилежні думки. Зокрема, Бєляєв у своїй статті "Замість СНД — конфедерація?" наводить приклади і переконує нас у реальному втіленні економічної інтеграції (дія Ашхабадської угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей від 23 грудня 1993 року) [2, с. 23]. Але, чи це не єдина угода, яка знайшла реальне втілення?

Список використаної літератури

1. Абетка української політики: Довідник / М. Томенко (кер.). ~ К.: Смолоскип, 1998.— 230 с.

2. Вєляєв В. М. Замість СНД — конфедерація? // Політика і час — 1996. — № 6. — С. 21—24.

3. Будкін В. СНД: зміни неминучі // Політика і час — 1997. — № її. — С. 3—9.

4. Васильєва Чекаленко Л. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944—1996 pp.). — К.: Освіта, 1998. — 178 с.

5. Гаджієв Ш. На основі далекосяжних і глибоких інтересів. Україна-Азербайджан: три напрями економічного співробітництва // Політика і час. — 1998. — № 6. — С. 10—13.

6. Гайдуков Л., Чекаленко Л. СНД в економічному і політичному просторі України // Віче. — 1998. — № 3. — С. 33—51.

7. Грищенко М. В. Відносини України з державами-республіками колишнього Союзу (1990 — перша пол. 1993 р.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — 1995. — Вип.б. — С. 31—47.

8. Дейвіс Н. Європа: історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. — К.: Основи, 2001. — 1463 с.