УДК 801.73: 821.161.2-3.09

Косарєва Г.С.

Key words: comment, out-of-text interpretation, the art reception.Валерій Шевчук є знаковою постаттю в українській медієвістиці. Одна із складових його творчості на ниві давньоукраїнського письменства є переклад та коментарі Літопису Самійла Величка. До Літопису Валерій Шевчук зробив 3400 наукових коментарів та приміток. На думку П. Білоуса, «перекладацька робота велася цілком свідомо, щоб та література, яка привернула увагу сучасного письменника, «могла ввійти в живий літературний процес», тобто маємо цілеспрямований намір - не просто відновити, реконструювати літературні пам'ятки, а зробити їх одним із чинників упливу на художню свідомість нинішнього реципієнта. Тому й потрібна, на думку Шевчука, така модернізація давнього тексту» [2, с. 15].

Одним із способів модернізації Літопису Самійла Величка для Валерія Шевчука стали численні коментарі, примітки, що прояснюють певні аспекти, відкривають зовні не виявлені чи недостатньо виявлені міжтекстові зв'язки давньоукраїнської пам'ятки епохи Бароко. До того ж такий спосіб художньої рецепції дозволяє тлумачити давні події, топоніми, наділені національною культурною семантикою, історіософеми і т. п., що вимагає від читача скрупульозної роботи, широкої ерудиції для цілісного сприйняття «споруди давнини» [1, с. 176]. Тож цілком слушно пише з цього приводу П. Білоус: «Так може бачити старий текст сучасна людина, яка з віддалі часу прагне роздивитися історичний краєвид зображеного, пригадати собі те, що могло бути свіжим у пам'яті давнього автора, що хвилювало його, але померкло у плині віків» [1, с. 176].

Окрім того, специфіка коментування полягає у поясненні з максимальною повнотою всіх незрозумілих, з погляду упорядника, місць тексту, розкриття згадуваних історичних подій і фактів, про суть яких не можна скласти уявлення з тексту оригіналу. Тобто, йдеться про смислове коментування. Коментарі Валерія Шевчука розтлумачують бароковий макросвіт пам'ятки.

Численні коментарі стали єдиним материком- глосарієм, в якому поєднано також систему передмови та післямови, примітки, що покликані збагатити інформаційний, літературний пласт давнього твору.

Зауважимо, що проблема мовної модернізації В. Шевчуком Літопису Самійла Величка та його оснащення примітками та коментарями, є на сьогодні малодослідженою (окремих питань торкалися П. Білоус [1], [2], В. Соболь [7], І. Дзира [6], О. Солецький [8] тощо). Так, зокрема, П. Білоус наголошує, що у коментарях «тлумачаться давні реалії, імена, що вже забулися, освіжаються події, зображені у давніх творах» [1, с. 176].

Тому метою статті є з'ясування своєрідності семантики коментарів, їх різновидів, як одного із способів художньої рецепції та інтерпретації давньоукраїнської барокової пам'ятки - Літопису Самійла Величка.

Валерій Шевчук розширює зміст пам'ятки за допомогою коментарів, що, по суті, є позатекстовою інтерпретацією. До того ж коментар характеризується більш тісним зв'язком із текстом Літопису. З цього погляду слушними є слова літературознавця М. Гаспарова, який вважає, що «переклад починає інтерпретацію тексту, коментар її продовжує» [5, с. 70]. Цілком очевидно, що коментар є невід'ємною структурною складовою художнього твору.

Тож сконцентруємо увагу на тих поясненнях до тексту, які дозволяють перекладачу-інтерпретатору розшифрувати герменевтичний код барокового твору. Можемо припустити, що стратегія В. Шевчука як перекладача-коментатора спрямована не лише на реалізацію Величкового задуму, а й на відтворення власних інтенцій: естетичних, культурологічних тощо.

Виокремимо їхні найбільш межові різновиди коментарів:

1. Власне «перекладацькі» коментарі, метою яких є заповнення лакун у тексті при перекладі та інтерпретації. Такий аспект коментаря має бути передусім змістовним, розкривати зміст та контекст застосування певних лексем, фрагментів, які завуальовано відтворив бароковий автор, а перекладачеві відтак належить о-мовити давній текст. Важливою складовою при цьому є контекстуаль- ність - смислові інтенції тексту коментаря та контекст твору. Для прикладу звернімося до розділу 7 у першому томі Літопису, в якому йдеться про подорож Богдана Хмельницького до Криму, де його пошановував хан: «Тоді хан виказав Хмельницькому пошанування, наказавши відіслати на його кватирю зі свого дому три куфи (підкреслено мною - К.Г.) вина, п'ять биків і п'ятнадцять баранів» [3, с. 56]. Коментуючи цю лексему, В. Шевчук пише у примітці № 72, що «куфа» - це «бочка» [3, с. 56]. Тож зміст цього коментаря заповнює лакуну у перекладі, що стає зрозумілою для сприйняття сучасними читачами. Подібну функцію мають коментарі у наступних епізодах. Наприклад: «Все товариство Хмельницького пізнало ханське пошанування й також виїхало з Криму, обдароване сукнами, мусульбесами й сап 'янами». У примітці № 75 Валерій Шевчук зауважує, що «мусульбес - гладка червона тканина на підкладку» [3, с. 58]; «...піхота, виправлена з ланів...» у примітці № 463 В. Шевчук пояснює: «з ланів - тобто набрані на гроші з ланових поборів...» [3, с. 169].

Важливо звернутись також до фрагменту із промови Самійла Зорки до козацтва: «Нехай виповідять людською мовою про лицарську діяльність вашу поля й долини, вертепи й гори, мури й гарматні рури, коли ви ставали і воювали за свої вольності з мужнім і величним серцем...» [3, с. 209]. Перекладач пояснює у коментарі № 656 слово вертепи як «пустелі, хащі, відлюдні місця» [3, с. 209]. Відтак слово набуває виразного тлумачення завдяки контексту та коментаря до нього. З цього погляду можна ще додати розповідь В. Шевчука про прибуття коронних гетьманів з польськими військами в Україну (розділ XI), коли «п'ять тисяч реєстрових (виборних і військових) козаків