УДК 930 (477)

Тригуб П.М., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

С.М.Королівський - дослідник української революції 1917-1918 рр.: до сторіччя з дня народження

У статті висвітлюється життя й діяльність відомого українського історика, дослідника доби української національно-демократичної революції 1917-1918 рр. Степана Мефодійовича Королівського, доктора історичних наук, професора Харківського університету.

The article describes the life and activity of a famous Ukrainian historian of the time of national- democratic revolution 1917-1918 Stepan Mephodiyovich Korolivskiy, Doctor of history, professor of Kharkiv University.У 2004 р. минає 100 років з дня народження відомого українського історика, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії УРСР Степана Мефодійовича Королівського, який зробив великий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки, досліджуючи актуальні питання революційних подій в Україні в період 1917-198 рр., у справу підготовки і виховання кадрів майбутніх істориків.

С.М.Королівський народився 16 серпня 1904 р. в селі Катеринівці Петропавлівського району Дніпропетровської області в селянській родині. Потяг до знань привів його до Харківського інституту народної освіти, який і закінчив у 1927 р. З 1928 р. викладав у вищих навчальних закладах Харкова, зокрема з 1933 по 1976 рік - у Харківському державному університеті ім. О.М.Горького, де з 1945 року завідував кафедрою історії СРСР. Тут він став кандидатом і доктором історичних наук, доцентом і професором, створював свої наукові праці, виховував студентів, аспірантів і докторантів.

Творча спадщина вченого надзвичайно багата, причому в основному присвячена подіям 1917-1918 рр., зокрема Жовтневій революції. Перші його роботи на цю тему з'явилися ще у 30-ті роки, але вони лише частково торкалися цієї проблеми [1]. Постійно історією Жовтневої революції в Україні історик став займатися лише після Великої Вітчизняної війни, коли одночасно з викладанням у Харківському університеті він очолив у Центральному державному архіві Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР, який тоді знаходився у Харкові (нині - Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, м. Київ), роботу по виявленню і публікації документів з історії Жовтневої революції, а потім і громадянської війни в Україні. З тих пір його наукова діяльність йшла у двох напрямках - дослідницькому та археографічному.

За післявоєнний час С.М.Королівський надрукував понад 40 дослідницьких робіт з історії Жовтневої революції та громадянської війни в Україні загальним обсягом понад 100 друкованих аркушів. Паралельно під його редакцією і з його ґрунтовними вступними статтями архівні й наукові установи УРСР видали корпус документів з історії Жовтневої революції в Україні - спочатку в двох, а потім у трьох томах загальним обсягом у 280 друк. арк., а також з історії громадянської війни в Україні - у трьох томах, чотирьох книгах, загальним обсягом у 220 друк. арк. [2].

Взагалі за роки своєї наукової діяльності вчений надрукував понад 100 наукових і науково- популярних праць, які вийшли як окремими виданнями, так і у вигляді статей в журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом близько 150 друк. арк. Крім того, під його редакцією вийшли монографії, навчальні посібники, збірники статей, документів і матеріалів - загальним обсягом близько 700 друк. арк. [3].

Тема Жовтневої революції у радянській історичній науці вважалася надзвичайно важливою і престижною, нею займалися провідні історики України: акад. АН УРСР М.І.Супруненко, доктори історичних наук, професори М.А.Рубач, Ю.М.Гамрецький, І.Ш.Черномаз, В.Я.Бор- щевський, Є.М.Скляренко та багато інших. Провідними установами в цьому питанні були Інститут історії України АН УРСР та Харківський державний університет, саме С.М.Королівський у Харкові очолив цей напрямок дослідження, створив власну наукову школу, до якої зараховує себе і автор цієї статті.

У полі зору Степана Мефодійовича знаходилися такі питання Жовтневої революції: подія в цілому, її передумови, періодизація, спільність з подіями, які проходили на території колишньої Російської імперії, та своєрідність в умовах України; роль комуністичної партії та її керівника В.І.Леніна в революції в Україні; ради, їх роль і значення; український національний рух, його рушійні сили і характер, його місце в революції; процес утворення і становлення Української радянської держави, її характер і взаємовідносини з Російською соціалістичною радянською республікою, найважливіші державні акти, які лягли в основу її створення; боротьба трудящих України разом з іншими народами країни за перемогу революції, внесок українського народу у загальну справу боротьби за владу Рад; розгром контрреволюційних сил в Україні; нарешті, питання археографії Великої Жовтневої соціалістичної революції в Україні.

Серед робіт, які охоплювали всю історію Жовтневої революції, на перший план слід віднести колективну узагальнюючу працю, написану дослідником у співавторстві з М.І.Супруненко та М.А.Рубачем [4] і удостоєну Державної премії Української РСР. В цій роботі у світлі вимог марксистсько-ленінської методології автор висунув ряд принципових теоретичних положень.

Він зазначає, що Лютнева революція як в Росії, так і в Україні має буржуазно- демократичний характер, стала важливим етапом на шляху до Великої Жовтневої соціалістичної революції, яка перемогла на території України в грудні 1917 - січні 1918 рр.

За усталеними догмами, "брехливим і безпідставним" він називає твердження "українських буржуазних націоналістів", маючи на увазі, насамперед, М. Грушевського, про національний чи національно-демократичний характер революції 1917 р. в Україні, головним завданням якої було відродження і утвердження Української національної держави. Автору цієї статті невідомо, як в