якості, порядну поведінку. Суспільне життя медоносних бджіл надає людині важливі уроки для образу життя. Працьовитість комах, що не має меж, взаємовідносини в бджолиній сім'ї, надзвичайна вишуканість їх побудов та ідеальний порядок не можуть не впливати на розум і душу людини. Сім'я бджіл - це цілий світ, що вражає своєю досконалістю.
П.І.Прокопович, окрім талановитого фахівця і вченого, завжди виступає як невтомний просвітитель, гуманіст, що турбується про високу моральність народу, як еколог, що дбає про раціональне використання природи. "Метою моїх зусиль є поширення знань про бджіл, відкриття можливостей підняти цю добру галузь господарства в батьківщині нашій на найвищу ступінь досконалості і максимально можливих розмірів. Для здійснення цього необхідно готувати людей з того прошарку, який дуже несправедливо і образливо визнають "підлим". Підлими повинні вважатись тунеядці, а не люди, які становлять багатство і силу держави".
Як просвітитель П.І.Прокопович пише: "Якого роду промисел не був би, він тільки тоді йде успішно, надійно і з великим прибутком, коли головна особа, яка ним займається, знає детально не тільки у відношенні природничому і штучному, але навіть і в політичному". Для забезпечення таких умов у галузі бджільництва Петро Іванович домагався видати спеціальний журнал, але тільки через 50 років після його смерті в Росії почав друкуватися такий журнал під редакцією академіка А.М.Бутлерова.
Помер Петро Іванович Прокопович 22 березня 1850 року і похований під віковими липами на Пальчиківському хуторі.
Сучасники високо цінили і шанували Петра Івановича Прокоповича. За життя він був нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеню, Золотою медаллю Вільної економічної
спілки, Золотою і Срібною медалями Московської спілки сільського господарства, був обраний дійсним членом Вільної економічної спілки і Московської спілки сільського господарства, членом- кореспондентом Вченого комітету Міністерства Державного майна.
Петро Іванович Прокопович для України і світової цивілізації - особа історична. Він все життя щедро сіяв ті знання, які здобув у молоді роки свого життя в стінах Києво-Могилянської академії, постійно збагачував свої знання і вдосконалював людські якості, прославляючи свою альма-матір.
Література
1. Барбарович Ю.К. Тайны пчел. - Спб.: Петроградский и Ко, 1993. - 190 с.
2. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел. - М.: ВО Агропромиздат, 1991. - 304 с.
3. Васильева Е.Н., Халифман И. Л. Пчелы. - М.: Молодая гвардия, 1981. - 304 с.
4. Лебедев В.И., Билаш Н.Г. Биология медоносной пчелы. - М.: ВО Агропромиздат, 1991. - 239 с.
5. Мегель О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. - К.: Вища школа, 1937. - С. 5-8.
6. Нуждин А.С. Основы пчеловодства. - М.: ВО Агропромиздат, 1988. - 239 с.
7. Прокопович Петр Иванович // УСЭ. - К.: 1983. - Т. 9. - С. 16.
8. Шабаршов И.А. Ученые пчеловоды. - М.: Агропромиздат, 1986. - С. 7-36.
9. Шабаршов И. А. Русское пчеловодство. - М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 511 с.