УДК 657

К.П. Боримська, доц., канд. екон. наук

Житомирський державний технологічний університет

Порядок побудови робочого плану рахунків як елемента облікової політики підприємства

З метою раціоналізації організації бухгалтерського обліку й підвищення ефективності виконання його завдань в частині застосування такого елемента облікової політики, як робочий план рахунків, запропоновано порядок його розробки з виділенням чотирьох етапів і факторів впливу на цей процес, врахування яких сприяє оптимізації процесу відображення облікових даних на рахунках для складання достовірної бухгалтерської звітності

робочий план рахунків, методика побудови робочого плану рахунків

Постановка проблеми. Робочий план рахунків виступає одним із елементів облікової політики підприємства і затверджується керівником підприємства як додаток до Положення про облікову політику. Тим самим даний документ відноситься до документів системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку на рівні підприємства. При цьому, сучасний бухгалтер, маючи професійні знання, досвід і застосовуючи для прийняття рішень професійне судження, вирішуючи, які рахунки необхідно включати до робочого плану рахунків, формує важливі підвалини успішного функціонування підприємства. Це підтверджується словами зарубіжного дослідника М. Макіана [13, с. 66], який вважає, що великою помилкою при формуванні робочого плану рахунків виступає необдуманий вибір рахунків, які входять до його складу і, складаючи план рахунків, бухгалтер повинен консультуватися з менеджерами і ретельно продумувати кожне своє рішення.

Ефективність впровадження робочого плану рахунків в практику вітчизняних підприємств та можливість його використання як інструменту облікової політики визначається наявністю концептуальних підходів та методики його формування. На сьогодні ці питання залишаються невирішеними, що призводить до незадовільної якості бухгалтерської інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Більшість проаналізованих робочих планів рахунків (56 %) діючих суб'єктів господарювання в Україні дублюють зміст типового плану рахунків, не містячи у своєму складі або враховуючи незначні додаткові розрізи аналітичних ознак (рис. 1).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі проблемні питання побудови гнучкого робочого плану рахунків розглядають у своїх працях вітчизняні дослідники: Т.В. Барановська [1], БрадулО. [2], Вдовенко НМ. [3], О.П. Войналович [4], П.Є. Житний [5], C.B. Івахненков [9], Л.Д. Лисова [11], С.М. Міщенко [15], а також зарубіжні автори: М.А. Іванов [8], Т.А. Залишкіна [6], ЗімаковаЛА. [7], С.Л. Коротаєв [10], Д.В. Луговський [12], Г.І. Мальцева [14], C.B. Минов [16], ЛЗ. Шнейдман [17].

Метою дослідження є розробка методичних процедур побудови робочого плану рахунків бухгалтерського обліку як елемента облікової політики підприємства.

Виклад основного матеріалу досліджень. Будуючи та впроваджуючи в практику робочий план рахунків, важливо чітко визначити показники діяльності підприємства, що відображаються в системі, знайти баланс між максимально можливою глибиною аналітики та витратами на її облік, адже розроблений підприємством робочий план рахунків повинен бути гнучким і зручним у використанні.

Підходи до формування робочого плану рахунків визначаються розмірами підприємства, рівнем автоматизації, станом обліку, компетентністю бухгалтерських кадрів, ступенем облікової забезпеченості інформаційних запитів управлінців. Причому особливе значення має поєднання цих параметрів.

Мале підприємство з невеликою кількістю операцій може відображати на субрахунках стан усіх господарських операцій. Наприклад, на субрахунках до рахунка 20 "Виробничі запаси" вести картотеку виробничих запасів, а на субрахунках до рахунка 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" - розрахунки з персоналом. На великому підприємстві такі прийоми використовувати неможливо, слід відкривати додаткові аналітичні рахунки, вести додаткові картотеки.

Тобто потрібним виступає індивідуальне налаштування типових рішень на потреби підприємства.

Визначальний обмежуючий вплив на формування практично кожного з положень облікової політики, у тому числі, і робочого плану рахунків, чинить низка факторів, об'єднаних нами до відповідних блоків:

- організація підприємницької діяльності (форма власності, організаційно-правова форма господарювання, галузева приналежність, вид діяльності підприємства, організаційна структура підприємства, обсяг господарської діяльності);

- організація та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (форми організації та ведення обліку);

- рівень ручної обробки даних в умовах застосування інформаційно-комп'ютерних технологій;

- стан забезпечення режиму інформаційної безпеки;

- рівень кваліфікації працівників;

- зовнішні фактори (нормативне регулювання бухгалтерського обліку, система оподаткування).

Форма власності, від якої залежать джерела фінансування діяльності підприємства, а також порядок розподілу отриманих прибутків та ризиків, має визначальний вплив на формування робочого плану рахунків конкретного підприємства, що обумовлено особливостями організації та ведення обліку на державних, колективних та приватних підприємствах. Зокрема, на відміну від підприємств приватної та колективної форми власності, державні підприємства розробляють свій робочий план рахунків на основі типового плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Держказначейства України № 114 від 10.12.1999 р.

Суттєвий вплив на організацію бухгалтерського обліку здійснює організаційно- правова форма господарювання, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності за зобов'язаннями підприємства, порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо. Наприклад, у робочому плані рахунків акціонерних товариств слід передбачати детальну інформацію про випуск акцій, їх власників та прав за кожною акцією тощо.

Зміст, а головне деталізація аналітичних розрізів, робочого плану рахунків повинен розроблятися з урахуванням також обсягів, виду, галузі діяльності, а також організаційної структури підприємства. Так, обсяги господарської діяльності визначають середньоспискову чисельність працюючих, кількість структурних підрозділів, а також матеріально-відповідальних осіб за кожним з них, що прямо впливає на побудову аналітичного обліку. Робочий план рахунків формується також в залежності від виду здійснюваної діяльності (якщо підприємство займається лише торговельною діяльністю - рахунок 23 "Виробництво" не буде використовуватися, і навпаки виробниче