Організаційна структура впливає на взаємозв'язок облікових працівників з працівниками інших структурних підрозділів підприємства, а також визначає структуру облікового апарату і розподіл обов'язків між працівниками, відповідальними за окремі аналітичні ділянки обліку.

Оскільки правилами бухгалтерського обліку усі господарські операції повинні бути зареєстровані на рахунках, глибина аналітичного обліку буде залежати від можливості підприємства обробити відповідний обсяг інформації, тобто від рівня автоматизації облікової системи. Добре налаштована система аналітичних рахунків може оптимізувати процес обробки інформації в цілях складання управлінської, статистичної, податкової звітності. Проте автоматизовані системи, які дозволяють одержувати усі показники звітності оперативно та з необхідним рівнем деталізації, а також застосовувати декілька робочих планів рахунків, не можуть бути впроваджені на багатьох підприємствах у зв'язку з їх високою вартістю. При цьому слід зважати на забезпечення належного режиму інформаційної безпеки.

Досить важливим також є врахування рівня кваліфікації адміністративного персоналу та бухгалтерських працівників, системи матеріальної зацікавленості працівників в ефективності роботи та відповідальності за виконання своїх обов'язків.

Суттєвий вплив також здійснюють зовнішні по відношенню до підприємства фактори: економічні (система оподаткування, система нормативного регулювання, рівень інфляції; розвиток інфраструктури ринку; інвестиційна активність, сприятливість інвестиційного клімату тощо), політичні, соціальні, географічні тощо. Саме під їх впливом відбувається організація суб'єктів і процесу бухгалтерського обліку в цілому та розробка робочого плану рахунків зокрема.

Таким чином, перед тим, як приступити до складання робочого плану рахунків, слід уважно проаналізувати усі параметри, які впливають на вибір підходу до побудови системи аналітичного обліку, оскільки склад і структура робочого плану залежать від значної кількості факторів. Лише системний аналіз усієї сукупності факторів допоможе сформувати оптимальний варіант робочого плану рахунків з урахуванням особливостей функціонування конкретного підприємства. У свою чергу, робочий план рахунків визначає зміст аналітичного обліку та впливає на форму ведення бухгалтерського обліку, яка застосовується.

Крім того, до побудови робочого плану рахунків висуваються вимоги, продиктовані змістовною наповненістю показників фінансової звітності за національними П(С)БО, за МСФЗ (для підприємств, складання звітності якими за міжнародними стандартами є обов'язковим), показників звітності всередині групи підприємств, показників бухгалтерської звітності тощо.

Формально-логічна схема побудови робочого плану рахунків на підприємстві під впливом різних можливих факторів та вимог, які можуть впливати на його побудову, наведені на рис. 2.

Методика розробки робочого плану рахунків передбачає комплекс взаємопов'язаних процедур, дотримання в логічній послідовності яких сприяє дотриманню обгрунтованих принципів його побудови (легітимності, оптимізації критеріїв, однорідності, системності, раціональності, адаптивності, багатозначного кодування).

Перед побудовою робочого плану рахунків слід проаналізувати діючі норми чинного законодавства з бухгалтерського обліку, ознайомитися з умовами господарювання підприємства, його організаційною структурою, тактичними і стратегічними планами, фактичним станом бухгалтерського обліку та організації документування. Далі слід встановити перелік осіб, відповідальних за розробку робочого плану рахунків, терміни і алгоритм побудови.

Далі проводиться вибір ознаки виділення рахунків, за якою надалі буде проводитися класифікація складових поняття "кругооборот засобів підприємства". При цьому слід виходити з поставленої перед бухгалтерським обліком мети, а також системотворчих ознак, які забезпечують цілісність та єдність його організації.

Наступний крок реалізується шляхом побудови структури робочого плану рахунків - встановлюється кількість рівнів ієрархії рахунків та їх субпідпорядкованість (вертикальний розріз інформаційної системи). Визначаються критерії розмежування синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків різних рівнів.

Далі проводиться комплекс операцій зі складання переліку рахунків, що підлягають включенню до робочого плану, їх систематизації та ранжування у відповідності до критеріїв, обраних на першому кроці даного етапу. Введення рахунків на даному етапі відбувається шляхом багатокрокового розкладання поняття "кругооборот засобів підприємства" на окремі складові. На кожному кроці виділяється певна сукупність складових, відповідно до яких проставляються бухгалтерські рахунки. Отримана таким чином сукупність формує один рівень синтетичного чи аналітичного обліку. Подальші кроки призводять до виділення наступних рівнів елементів кругообороту засобів та відповідно більш нижчих порядків бухгалтерських рахунків. Кількість кроків розкладання поняття "кругооборот засобів" визначається обраним на попередньому етапі побудови плану рахунків числом рівнів ієрархії рахунків.

Заключний етап у побудові робочого плану рахунків охоплює операції з визначення формату представлення робочого плану рахунків (оформлення додатку до Положення "Про

облікову політику", затвердження Положення та введення його в дію), опису його змісту, а також введення в дію, контроль за впровадженням і дотриманням, виявлення недоліків і внесення змін. Цінність даного етапу полягає в однозначному економічному розумінні розробленого робочого плану рахунків і кожного його елементу, а також описі горизонтальних взаємозв'язків між окремими рахунками.

Порядок використання єдиного робочого плану рахунків, включаючи розподіл компетенції з ведення рахунків і субрахунків між відділами та підрозділами компанії, повинен регламентуватися внутрішнім нормативним документом підприємства.

Перевагами запропонованого порядку є врахування можливих факторів впливу (організація підприємницької діяльності, організація та ведення бухгалтерського обліку, рівень безмашинної обробки даних в умовах застосування інформаційно-комп'ютерних технологій, стан забезпечення режиму інформаційної безпеки, рівень кваліфікації працівників, зовнішні фактори), що дозволяють підвищити ефективність як розробки, так і кінцевого результату - робочого плану рахунків підприємства.

На сьогодні потребує особливої