запасів на невиробничі цілі зменшують валові витрати і відображаються в Декларації у рядку 1.2 як збільшення валових доходів. Зменшення вартості ресурсів на кінець звітного періоду збільшують валові витрати і відображаються в Декларації у рядку 4.2 як збільшення валових витрат.
Але в бухгалтерському обліку за цією методикою відображається вартість списаних матеріальних ресурсів для господарської діяльності (виробництва продукції).
Розглянемо приведену методику на конкретному прикладі згідно Рекомендацій з бухгалтерському обліку валових витрат і валових доходів [7]:
1. Одержано від постачальників (без ПДВ):
1.1. Матеріали - 20000 грн. (дебет рахунка 20 кредит рахунка 63);
1.2. Товари - 10000 грн. (дебет рахунка 28 кредит рахунка 63).
2. Залишки на початок звітного періоду:
2.1. Матеріалів - 3755 грн. (сальдо дебет рахунка 20);
2.2. Товарів - 2500 грн. (сальдо дебет рахунка 28).
3. Відпущено матеріалів:
3.1. на виробничі цілі - 18000 грн. (дебет рахунків 23, 91 кредит рахунка 20);
3.2. на адміністративні витрати - 2000 грн. (дебет рахунка 92 кредит рахунка 20);
3.3. на невиробничі витрати - 1755 грн. (дебет рахунка 949 кредит рахунка 20);
3.4. на продаж покупцям - 500 грн. (дебет рахунка 943 кредит рахунка 20).
4. Відпущено товари покупцям - 7000 грн. (дебет рахунка 902 кредит рахунка 28).
5. Залишки на кінець звітного періоду:
5.1. Матеріалів 1500 грн. (3755 + 20000 - 18000 - 2000 - 1755 - 500);
5.2. Товарів 5500 грн. (2500 + 10000 - 7000).
Вказані операції відображаються в Декларації:
- в додатку К1/1:
матеріали: (3755 грн. - 1755 грн.) - 1500 грн. = - 500 грн. (зменшення);
товари: 2500 грн. - 5500 грн. = 3000 грн. (збільшення);
разом: 500 грн. - 3000 грн. = 2500 грн. (збільшення).
- в рядку 04.1 надходження (валові витрати): матеріалів 20000 грн.; товарів 10000 грн.;
- в рядку 01.2 збільшення валових доходів (зменшення валових витрат) 2500
грн.
Згідно діючої методики визначення суми валових матеріальних витрат останні у нашому прикладі становлять:
- по матеріалах 20000 грн. (сума надходження матеріалів від постачальників) + 500 грн. (зменшення залишку згідно додатку К1/1) = 20500 гр.;
- по товарах 10000 грн. (сума надходження товарів від постачальників) - 3000 грн. (збільшення залишку згідно додатку К1/1) = 7000 грн.;
- разом: 20500 грн. + 7000 грн. = 27500 грн.
За даними бухгалтерського обліку матеріальні витрати відповідно становлять:
- по матеріалах 20500 грн. (18000 + 2000 + 500);
- по товарах 7000 грн.;
- разом: 20500 грн. + 7000 грн. = 27500 грн.
Таким чином, сума матеріальних валових витрат дорівнює вартості витрат матеріалів за даними бухгалтерського обліку, які використані для господарської діяльності (на виробництво, продаж), якщо відсутні незавершене виробництво і готова продукція.
Для інших необоротних матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи", доцільно застосовувати методику нарахування 100% зносу при передачі предметів в експлуатацію. Сума зносу, нарахована на вартість предметів, переданих в експлуатацію для господарської діяльності, і буде вартістю валових витрат за цим показником. При цьому в наказі про облікову політику слід прийняти, що до цих активів відносяться предмети вартістю до 1 000 грн. Якщо ці предмети одержано на підприємство, то облік до відпуску в
експлуатацію ведеться на рахунку 153 „Придбання (виготовлення) інших необоротних активів" аналогічно рахунку 20 з коригуванням залишків на початок і кінець звітного періоду згідно ст. 5.9 Закона [1].
Для відособленого виділення витрат, які не використовуються в господарській діяльності, доцільно вести окремі субрахунки витрат. Наприклад, на субрахунку 911 обліковуються загальні виробничі витрати, які включаються до валових витрат, а на субрахунку 912 обліковуються загальновиробничі витрати, які не включаються до валових витрат.
При наявності незавершеного виробництва і готової продукції наведені вище розрахунки доповнюються відхиленнями матеріальних витрат в незавершеному виробництві і готовій продукції за прийнятою для податкового обліку методикою.
Найбільш досконала методика приведена у Порядку 1: „Вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва та готової продукції на кінець звітного кварталу (року), які відображені в балансі за фактичними виробничими затратами, визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва і готової продукції на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних затрат у затратах на виробництво продукції (робіт, послуг) за звітний квартал (рік), визначеної за даними бухгалтерської звітності. Якщо вартість незавершеного виробництва відображається в балансі за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, то вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних затрат у калькуляції нормативної (планової) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за звітний квартал (рік)" [4].
До цього слід додати, що якщо облік витрат ведеться окремо на незавершене виробництво (наприклад, в індивідуальних виробництвах), то вартість матеріальних витрат у незавершеному виробництві визначається за даними бухгалтерського обліку.
За приведеною методикою вартість матеріальних валових витрат у звітному періоді по проведеній передоплаті (авансах) постачальникам визначається за наступним розрахунком: вартість залишку авансів на кінець звітного періоду мінус вартість залишку авансів на початок звітного періоду (рядок 04.1 Декларації). На позитивну суму збільшуються валові витрати, не негативну - зменшуються.
Вартість матеріальних послуг, що одержані від постачальників згідно діючої методики, в податковому обліку повністю відноситься до валових витрат аналогічно бухгалтерському обліку і не потребує коригування.
Перевага приведеної методики обліку матеріальних валових витрат полягає в тому, що не