Про правильність здійснених операцій та дій можна судити по результатам господарської діяльності. Однак орієнтуватися у цілому по підприємству тільки на цей

напрям не можна, оскільки за позитивними результатами господарської діяльності можуть ховатися незаконні операції та дії, зловживання та інші порушення законності. Тому оцінка господарської діяльності підприємств завжди повинна супроводжуватися ретельним поточним та наступним контролем, глибоким усвідомленням економічних процесів та явищ.

Господарські процеси мають двояку природу. З одного боку, вони представлені людьми, які їх здійснюють, з іншого - ресурсами, які залучені в ці процеси і складають їх матеріальну основу. Двоїста природа господарських процесів обумовлює двоїсту природу бухгалтерського обліку: юридичну природу бухгалтерського обліку, яка пов'язана з контролем діяльності людей та економічну природу, яка пов'язана з контролем ефективності використання ресурсів. У результаті економічна сторона бухгалтерського обліку розкриває ефективність господарських процесів та явищ, а юридична - законність та доцільність дій. Цим бухгалтерський облік встановлює зв'язок між економікою та правом у процесі господарської діяльності.

Контроль діяльності людей, які організують господарські процеси і виступають у якості посадових та матеріально відповідальних осіб, здійснюється у першу чергу у формі поточного та наступного контролю за допомогою бухгалтерського обліку, який заснований на адміністративному, фінансовому і трудовому праві. Звідси витікає, що законність проявляється у рамках виробничих відносин. Вона є ознакою тільки людської діяльності як у процесі створення, розподілу, обімну та невиробничого споживання суспільного продукту, так і у процесі фінансових взаємовідносин, у процесі особистої діяльності, особистого життя людини. Відступ від законів держави, нормативних актів є порушенням законності.

Зв'язок законності з бухгалтерським обліком прямий та безпосередній. Він може проявлятися прямо та непрямо у різних формах: заміна первинних документів, порушення при складанні звітності та при веденні бухгалтерського обліку, недоліки в організації внутрішньогосподарського контролю.

Прямий зв'язок законності з бухгалтерським обліком виявляється у тому, що ведення бухгалтерського обліку підпорядковується законодавству. Будь-який відступ від законодавства у веденні бухгалтерського обліку і контролю є прямим порушенням законності.

Безпосередній зв'язок законності з бухгалтерським обліком знаходить своє відображення у тому, що ведення кожної ділянки облікової роботи суворо регламентується нормативними актами. Порушення у веденні окремих ділянок облікової роботи є локальними і вони безпосередньо пов'язані з законністю, так як характеризують упущення не у обліку взагалі, а у конкретному його розділі.

Ще однією методологічною основою взаємозв'язку обліку та контролю є наділення обліку контрольними функціями. Тому у теорії і практиці повинно бути чітке розмежування, що повинно контролюватися за допомогою обліку, а що - за допомогою контролю як функції управління.

Наступною методологічною основою взаємозв'язку обліку та контролю є по- перше, єдність їх об'єктів, а по-друге, єдність прийомів та способів контролю за допомогою обліку з прийомами та способами контролю як функції управління.

Методологічний зв'язок обліку та контролю проявляється також і в тому, що вони між собою взаємообумовлені, оскільки здіснення контролю потребує ведення обліку, який є основою інформаційного забезпечення контролю.

У сучасних умовах особливе значення набуває контроль, з яким нерозривно пов'язані механізм управління і планування, ефективність економіки. Однак, якою б не була роль контролю сам по собі він не може вирішувати поставлені задачі. Для цього

потрібно взаємопроникнення контролю у інші функції управління і тісний зв'язок з плануванням, організацією, регулюванням, стимулюванням та обліком.

Сутність контролю визначається як система спостереження та перевірки процесів функціонування та фактичного стану керованих об'єктів. Крім того, контроль охоплює ще й такі моменти, як перевірка діяльності людей і фактичного виконання прийнятих рішень. Таким чином, сутність контролю полягає у спостереженні і перевірці фактичної роботи підприємства, діяльності колективу та окремих посадових осіб, виконавчої дисципліни, встановлення законності та обґрунтованості дій.

Перевіряючи фактичну роботу, цим самим перевіряють виробничу та фінансово- господарську діяльність підприємства. При цьому охоплюються питання збереження майна, внутрішні резерви ефективного використання ресурсів, підвищення ефективності виробництва та якості праці.

Розглядаючи методологічні зв'язки обліку та контролю, особливо необхідно зупинитись на визначенні задач цих важливих функцій управління.

Задачі бухгалтерського обліку досліджувались у багатьох літературних джерелах. Однак критично вони вперше були розглянути М.Г. Чумаченко [2]. Розглядаючи перелік задач бухгалтерського обліку він зупинився на найважливіших. При цьому він відмічав, що один з найважливіших недоліків переліку задач бухгалтерського обліку витікає з ототожнення обліку з контролем, ототожнення контрольних функцій окремих працівників обліку як представників управління з функціями самого бухгалтерського обліку.

Визначення задач бухгалтерського обліку у нормативних актах має локальний характер і функціональну направленість застосування їх до відповідних ділянок облікової роботи.

Однак слід підкреслити, що задачі бухгалтерського обліку, як і задачі будь-якої науки ніколи не можна визначати окремо від мети, оскільки задачі формуються саме для досягнення мети. Якщо ж мета не досягається, відбувається перегляд задач і умов їх виконання, у результаті між метою та задачами існує постійний прямий і зворотній зв'язок. Маючи чітко визначену мету і сформульовані задачі, тільки після цього можна визначати предмет будь-якої науки. Предмет є тією передумовою, яка дозволяє визначити метод та об'єкти, які також знаходяться між собою у прямому та оберненому зв'язку.

Дотримуючись замкнутого циклу потрібної послідовності „мета-задачі-обєкт- предмет-метод-мета" працівники підрозділів підприємства повинні знаходити найбільш раціональні форми і методи обліку і контролю для рішення поставлених перед обліком та контролем задач та досягнення