УДК 657.7

Т.В. Фоміна, канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Методика податкового контролю формування валових витрат підприємства з використанням інформаційних можливостей бухгалтерського обліку

В статті наведено методику податкового контролю правильності формування валових витрат підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток через висвітлення етапів, джерел формування доказової бази, способів їх отримання з використанням інформаційних можливостей бухгалтерського обліку.

податковий контроль, валові витрати, валові доходи, оподаткування, податок на прибуток, бухгалтерський облік, інформаційні можливості

У загальному вигляді проблема удосконалення податкового контролю полягає у розробці досконалого законодавства у сфері оподаткування, оскільки від цього найбільшою мірою залежить стан державного бюджету та розвиток підприємництва. Необхідність здійснення податкового контролю полягає у забезпеченні повноти, своєчасності податкових надходжень до бюджету усіх рівнів і тим самим у підтримуванні соціально-економічного розвитку та фінансування бюджетних організацій на належному рівні. Суб'єктом, який безпосередньо реалізує функції податкового контролю, є податкові інспекції. Саме вони здійснюють переважну більшість заходів та контрольних дій, серед яких одне з найважливіших місць займають податкові перевірки. Організаційні аспекти проведення податкових перевірок висвітлені у Законі України «Про державну податкову службу». Щодо методичних аспектів їх проведення, то тут існують певні прогалини. Не дивлячись на наявність ряду методичних рекомендацій з перевірки того чи іншого виду податку, збору, іншого обов'язкового платежу, питання формування доказової бази, порядок застосування конкретних способів та прийомів їх податкового контролю, джерела інформації тощо залишаються поза увагою державної податкової адміністрації України. Ускладнюється ситуація ще й тим, що вітчизняна законодавча та нормативна база так часто змінюється, що податкові органи не встигають видавати поновлені методичні рекомендації з перевірки того чи іншого податку, збору, обов'язкового платежу, а перевірку інспектору слід проводити вже сьогодні. В такому випадку податківець має спиратись лише на власний професіоналізм та досвід.

Однією із важливих складових загальної проблеми є питання вдосконалення методики податкового контролю податку на прибутку, оскільки він є одним з найбільш складних у методичному відношенні як для бухгалтерських служб платників податків, так і для податківців. В першу чергу це пов'язано з неоднозначністю тлумачення ряду понять і термінів у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відсутністю гармонізованого зв'язку бухгалтерського та податкового обліку.

На сьогоднішній день при висвітленні у спеціальній та фаховій літературі окремих питань удосконалення податкового контролю, а також при розробці відповідних концепцій, не можна не враховувати досвід, накопичений міжнародною та вітчизняною наукою та практикою. Так, зокрема, вченими та працівниками податкових органів Російської Федерації розглядаються практичні питання проведення податкових перевірок, методики розслідування схем ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів [1], автор Ногіна О.А. пропонує комплексний соціально- економічний аналіз податкового контролю, обґрунтування понятійного апарату інституту податкового контролю тощо [2], проблемам податкового контролю присвячено ряд робіт вітчизняних вчених - Буряка П.Ю., Хомутенко В.П., Чернелевського Л.М. [3, 4, 5]. Праці вітчизняних та зарубіжних вчених є важливим науковим підґрунтям для подальшого розвитку організації і методики податкового контролю, проте, вони не містять чітких, детальних рекомендацій щодо проведення перевірки окремих видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів, залишаються невирішеними ряд питань, важливих саме для практичного впровадження дієвих прийомів податкового контролю. Все це вказує на актуальність, доречність та практичну необхідність дослідження піднятої проблеми.

З обґрунтованих вище позицій метою дослідження є висвітлення власного бачення щодо розробки методичних підходів до податкової перевірки правильності нарахування та сплати податку на прибуток, зокрема однієї із її складових частин - перевірка правильності формування валових витрат з урахуванням використання інформаційних можливостей бухгалтерського обліку. У ході дослідження застосовувались методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, прийоми узагальнення та групування та інші методи наукового пізнання економічних та управлінських процесів.

Податкова перевірка правильності формування валових витрат для цілей оподаткування податком на прибуток проводиться за етапами, які визначені у відповідності до рядків декларації з податку на прибуток підприємства.

Першим рядком, який визначає валові витрати підприємства є рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», який інспектор повинен порівняти зі Звітом про фінансові результати (форма 2) та Балансом (форма 1) на предмет дотримання такої відповідності з ними: ряд.040 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» + ряд.070 «Адміністративні витрати» + ряд.080 «Витрати на збут» (в частині матеріальних витрат, виконаних робіт, наданих послуг) + форма 1: ряд. 120 «Незавершене виробництво» + ряд.130 «Готова продукція» (в частині матеріальних витрат) та ряд.180 «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» (гр.4 - гр. 3) в частині виданих авансів, пов'язаних з господарською діяльністю, враховуючи вимоги пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податковий інспектор повинен звернути увагу також на те, що валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг), що включаються до ряд.04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємства зазвичай дорівнюють сумі дебетових оборотів за рахунками 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 28 «Товари», 84 «Інші операційні витрати», 91 «Загально виробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» плюс різниця