УДК 657.62:336.717

Ю.К.Семениченко, доц., канд. екон .наук,, докторант

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», м.Київ

Організаційна побудова аналітичного процесу в банках

В статті розглядається організаційний підхід до проведення аналізу банківської діяльності. Було досліджено роль аналітичної служби як суб'єкта управління в системі фінансового менеджменту, розкриті функції аналітичної служби банку. В дослідженні уточнена та обґрунтована структура етапів аналітичного процесу та сформульовані їх особливості

аналіз, банківська діяльність, фінансовий менеджмент, казначейство, організація аналізу, етапи, функції, планування, звітність

Постановка проблеми. Фінансово-економічний аналіз є однією із найважливіших функцій фінансового менеджменту в банках. В сучасних умовах, коли ніякі державні та ринкові регулятори не спроможні подіяти на розвиток банківського сектору, він один дозволяє визначити реальний фінансовий стан і конкурентоспроможність банківської установи. Мета фінансово-економічного аналізу - оцінити фінансовий стан установи на основі достовірної інформації, визначити фінансовий результат, фінансову стійкість банку, ліквідність його балансу, платоспроможність, оцінити ефективність використання капіталу, спрогнозувати майбутній фінансовий, економічний соціальний розвиток установи.

Ефективність більшості управлінських рішень може бути оцінена за допомогою фінансових показників, тому фінансово-економічний аналіз є етапом і однією з основних умов забезпечення якості і ефективності рішень, що приймаються. Окрім здійснення узагальнюючої оцінки економічної ефективності діяльності банку фінансовий аналіз є інструментом прогнозування і фінансового моделювання діяльності банку, методом вивчення і оцінки її альтернативних напрямів, методом оцінки вартості кредитної установи.

Підвищення ефективності банківської діяльності багато в чому залежить від обгрунтованості, своєчасності і доцільності управлінських рішень, що приймаються. Адже правильно організована робота по аналітичному дослідженню результатів діяльності може забезпечити його дієвість і ефективність, грунтовно вплинути на хід процесів і явищ, що відбуваються в банківській сфері. Тому організація аналізу банківської діяльності повинна носити науковий характер аналізу - враховувати економічні закони, проводитися з використанням науковий обгрунтованих методик, грунтуватися на досягненнях науки в банківській галузі інших країн, на нових технологіях, в тому числі нових комп'ютерних аналітичних моделях з фінансово-економічного аналізу, програмах. Проведення аналізу діяльності банку має бути службовим обов'язком керівників різних рівнів і службовців, що мають відношення до ухвалення управлінських рішень. Від того, наскільки раціонально розподілені між ними обов'язки по проведенню аналізу, залежить не лише повнота обхвату об'єктів аналізу, але і унеможливлюється багатократного проведення одних і тих же досліджень різними особами, що сприяє ефективному використанню робочого часу і забезпечує комплексність аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В розробку теоретичних і організаційно- методичних положень фінансово-економічного аналізу в банківській сфері діяльності значний вклад внесли російські та інші зарубіжні учені. Провідне місце належить роботам

Л.Г.Батракової, В.В.Іванова, В.В.Кисельова, І.В.Ларіонової, Ю.С.Масленченкова, Г.С.Панової, Е.Г.Потоцкої, К.К.Садвакасова, Л.Р.Смірнової, Г.Г.Фетісова, В.Е. Черкасова, Г.Н.Щербакової, Е.Б.Ширінськой, Е.Гілла, Р.Коттера, Д.МакНотона, М.Міллера, Ф.Модільяні, М.Портера, П.С.Роуза, Е.Ріда, Д.Ф.Сінкі, А.Стрікленда, Ч.Т.Хорнгрена, У.Шарпа та ін. Крім того, значний вплив на становлення і розвиток теоретико- методологічних та організаційних основ аналізу діяльності кредитних організацій зробили дослідження таких українських та російських учених в області бухгалтерського обліку, економічного аналізу і аудиту господарюючих суб'єктів як М.І.Баканова, П.С.Безруких, С.Б.Барнгольц, Л.Бернстайна, О.Н.Волкової, А.М.Герасимовича, Л.Т.Гиляровської, Л.В.Донцова, Ю.А.Данільовського, В.П.Завгороднього, В.М.Івахненка, Д.А.Ендовіцького,

0.В.Ефімова, І.І.Каракоза, В.В.Ковальова, А.М.Кузьминського, Ю.А.Кузьминського,

1.Лазарішиної, Н.П.Любушкина, Є.Мниха, М.В.Мірошника, Н.А.Никіфорова, В.Ф.Палія, І.М.Парасій-Вергуненко, В.І.Петрова, В.І.Подільського, Л.О.Примостки, Г.В.Савіцкої, В.І.Самборського, Р.С.Сайфуліна, В.В.Сопко, Г.М.Тація, М.Г.Чумаченка, А.Д.Шеремета. В питаннях організації фінансового аналізу багато праць присвячено дослідженню етапів проведення аналізу діяльності господарюючих суб'єктів, збору і класифікації інформаційного забезпечення, проблемам вибору і обробки носіїв аналітичної інформації, плануванню аналітичної роботи, оформленню результатів аналізу.

Невирішені раніше частини проблеми. Не дивлячись на досить повне освітлення в економічній літературі методологічних та методичних підходів до аналізу окремих банківських операцій і оцінки їх ефективності, до сих пір залишається недослідженою організація фінансово-економічного аналізу діяльності комерційних і державних банків України, що представляє важливе теоретичне і прикладне значення. Так, до теперішнього часу недостатньо розкрито планування аналізу діяльності банку, питання уніфікації та регламентації аналізу, розробки універсальних програм аналізу різних об'єктів як вузьких, так і комплексних. Крім зазначених проблем, можна назвати досить обмежене визначення в науковому плані етапності аналізу банківської діяльності, а також нормативно- інструктивного забезпечення складання і вибору форм та носіїв аналітичної інформації в банках. Хоча інтерес до цього напряму досліджень зростає як з боку науковців, так і з боку практиків, у наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених відсутня цілісна концепція організації аналізу банківської діяльності.

Треба зазначити, що важливим принципом в організації аналітичної роботи на любому підприємстві або в банківській установі є її регламентація і уніфікація. Регламентація передбачає розробку для кожного виконавця обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу. Уніфікація (стандартизація) аналізу передбачає створення типових методик і інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки, що забезпечує порівнянність, зведенність результатів аналізу на більш високому рівні управління, підвищує об'єктивність оцінки діяльності внутрішніх підрозділів та відділів банку, зменшує витрати часу на аналіз і у результаті сприяє підвищенню його ефективності. Внаслідок самостійності і комерціалізації 95% банків України, різних методів управління і різної спеціалізації регламентацію і уніфікацію аналізу банківської діяльності важко здійснити. Таким чином, дослідження цих процесів, створення відповідних документів, інструкцій для повного виконання регламентації та стандартизації аналізу є важливим кроком в розбудові наукового мислення щодо організації аналізу банківської діяльності.

Постановка задачі (мета і цілі дослідження). Метою дослідження є розробка організаційних