Інформаційно-перевірчий етап включає вибір і підготовку різного виду інформаційних вхідних джерел, це комплекс самостійних робіт, під час яких здійснюється підготовка різної інформації до аналітичної обробки.

У свою чергу, цей етап поділяють на кілька самостійних робіт. Інформаційними джерелами є всі параметри укладених казначейством угод: суми, строки, валюти, відсоткові ставки, контрагенти і т. ін. Перелік вхідних параметрів визначається змістом фінансової операції банку відповідно до вимог управлінського процесу. Одержана від дилерів інформація фіксується в таблицях, які подають лістинги згрупованих за певними ознаками казначейських операцій. Такими ознаками можуть бути види фінансових інструментів, види валют, позиції за коррахунками, угоди за міжбанківськими кредитами тощо. Лістинги є первинними носіями інформації. Наступними джерелами є внутрішня звітність казначейства, фінансова та статистична звітність банку.

Достовірність аналітичних висновків залежить перш за все від якості звітних матеріалів. Помилки, неув'язки і всі інші недоліки, що містяться в звітності, можуть відбитися на аналітичних розрахунках, спотворити результати аналізу. Тому попередньою умовою аналізу є ретельна перевірка всіх матеріалів, що залучаються до аналізу.

Для процесу аналізу банку дуже важливий кадровий етап аналізу. На ньому визначаються виконавці аналізу, які можуть бути аналітиками відповідного відділу, керівниками відділів, керівниками управлінь або департаментів банку, іншими менеджерами або працівниками банку. Також вибираються користувачі інформації аналізу, його результатів і пропозицій. Важливим в цьому процесі є визначення підпорядкованості суб'єктів аналізу (як аналітичної служби, так і окремих виконавців), повноважень суб'єктів. Також необхідним є раціональний розподіл робочого часу, розробка посадових інструкцій, технологій аналізу в кожному відділі, схем передачі інформації від одного виконавця аналізу до іншого, в тому числі в різних підрозділах банку.

Наступним етапом аналітичного процесу є творчий етап аналізу, який передбачає консолідацію всіх проведених за день операцій, обробку лістингів та формування портфелів казначейства банку за сальдовим методом. Аналітичні таблиці складаються щоденно після закінчення операційного дня і вміщують повний набір параметрів кожного портфеля. На цьому етапі вибирають методику аналізу, яка передбачає сукупність методів, способів і прийомів, що будуть використовуватися, а також будують систему фінансових та інших показників - абсолютних, середніх та відносних, що будуть характеризувати об'єкт аналізу. Також на цьому етапі вибирається технічне забезпечення аналізу.

Аналітично-розрахунковий етап включає аналітичну обробку даних за допомогою різних методичних і технічних прийомів. На цьому етапі здійснюють комплекс розрахунків (арифметичних, логічних і т. ін.) і процедур, які дають змогу добути підсумкові дані для використання в підготовці управлінських рішень.

Інтерпретаційний етап завершує розрахункову частину аналітичної роботи. Цей етап здійснює узагальнення аналітичної інформації. На цьому етапі дається оцінка результатів проведених банком операцій або процесу, явища, яке відбулося в банку (наприклад, введення нового продукту), також підсумовується результат роботи підрозділів, готуються висновки, пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи. Етап передбачає розробку організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів.

Формувально-звітностний етап аналітичної роботи складається в формуванні щоденної звітності, для чого інформація, одержана на попередніх етапах, консолідується до рівня рахунків синтетичного обліку. Звіт про проведені казначейські операції банку складається щоденно і не тільки потрапляє в центральну бухгалтерію для опрацювання щоденного балансу, а й надсилається керівництву банку.

Проте для ефективного здійснення управлінського процесу номенклатури бухгалтерських рахунків може бути замало. Тоді паралельно формується внутрішня (управлінська) звітність у розрізі тієї аналітичної номенклатури, яка необхідна для управління фінансовими потоками банку. Наприклад, звіти можуть складатися як за видами операцій, так за відділами фронт-офісу, які їх провели, або за строками укладених угод. Також складається внутрішня звітність казначейства за певний період (як правило звітний) за тими напрямами, котрі необхідно проаналізувати для підвищення ефективності роботи казначейства.

Контрольно-перспективний етап аналітичного процесу означає підготовку розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень, контроль за впровадженням у діяльність банку пропозицій, що було висунуто за результатами аналізу. Результати аналізу діяльності банку повинні доводитися до відома колективу, до менеджерів, враховуючи ступінь їх колегіальності, обговорюватися на загальних зборах засновників або акціонерів, що допоможе успішніше упроваджувати заходи, що рекомендуються, більш повно виявляти наявні резерви і недоліки в роботі банку.

На кожному етапі об'єктами організації аналітичного процесу є аналітичні номенклатури, носії аналітичних номенклатур, рух носіїв аналітичної номенклатури в процесі обробки та формування показників, забезпечення аналітичного процесу. Найскладнішим в організації технології аналітичного процесу є забезпечення руху аналітичної інформації та її матеріальних носіїв.

Висновки. Як показало дослідження, основне завдання організації технології аналітичного процесу полягає в тому, щоб визначити канали руху та передавання інформації від одного виконавця до іншого за технологічною схемою та в найкоротший час.

Обробка даних як основний етап аналітичного процесу полягає в перетворенні вхідної інформації у вихідну за допомогою логічних та обчислювальних операцій і може виконуватися вручну або за допомогою різних програмних засобів, модулів. За будь-якого варіанта поділ етапу на фази залежатиме від масштабів робіт та наявності технічних засобів.

У процесі аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Така ситуація стає можливою, наприклад, тоді, коли на якомусь із етапів дослідження виникає необхідність розширити факторне поле аналізу, що потребує нової допоміжної роботи.

Зрозуміло, що межі етапів