Науковці, що досліджують проблеми теорії обліку, розглядають не лише бухгалтерський облік як систему, але й наукові засади побудови самої системи бухгалтерського обліку.

Необхідно відмітити, що при дослідженні сутності бухгалтерського обліку у сфері методології економічної науки одним із найбільш вагомих результатів, які були отримані у другій половині 70-х рр., є застосування системного підходу. Однак, сучасними науковцями приділяється недостатньо уваги цьому питанню. Серед відомих досліджень більш ґрунтовно розробив це питання М.С. Пушкар. В своїх працях він акумулював знання таких вчених, як ЯВ. Соколов та В.Ф. Палій та поглибив розуміння системного підходу, дослідив проблеми побудови системи обліку [7].

Визначення вчених, які застосовують поняття системи бухгалтерського обліку для більш глибоко розуміння сутності поділено на три групи. До першої належать визначення, в яких під системою бухгалтерського обліку розуміють сукупність регістрів, записів та процедур (методів), що використовуються в бухгалтерському обліку для запису операцій та складання звітів. Серед них можна назвати визначення І.П. Бабенка, М.О. Блатова, О.М. Галагана, П.О. Додоновата інших.

Інші вчені до складу системи бухгалтерського обліку, крім облікових регістрів та способів їх заповнення відносять принципи та методи відображення господарських подій на рахунках бухгалтерського обліку, тобто елементи методу бухгалтерського обліку. Серед них - К.Е. Каллас, A.M. Кузьминський, В.В. Сопко, О.М. Островський. Недоліком такого підходу є ігнорування суб'єктивного, людського фактору, який найбільш впливає на процес ведення бухгалтерського обліку.

Найбільш змістовним і таким, що може бути практично реалізованим, є підхід В.Ф. Палія, ЯВ. Соколова. Вони вважають, що система бухгалтерського обліку є трирівневою. Перший рівень - методичний, другий - технічний, третій - організаційний. На методичному, базовому рівні систему бухгалтерського обліку утворюють факти господарської діяльності, що реєструються та узагальнюються на бухгалтерських рахунках. Обробка та реєстрація фактів господарської діяльності призводить до створення різних форм обліку (другий рівень). Взаємодія облікових працівників в процесі ведення обліку вимагає управління в бухгалтерії, що відбувається на третьому, організаційному рівні системи бухгалтерського обліку.

Узагальнення більш поширених підходів до визначення системи, системи бухгалтерського обліку і бухгалтерського обліку як системи дозволяє зробити певні висновки. Більшість трактувань системи бухгалтерського обліку є достатньо обгрунтованими, об'єктивними і мають право на існування, приходимо до висновку, що по-перше, ця система є складною та багатоаспектною, а по-друге, відсутнє чітке однозначне визначення системи бухгалтерського обліку. Незважаючи на це, питання змісту системи бухгалтерського обліку, визначення елементів всебічно розглядаються багатьма дослідниками.

Визнання системи бухгалтерського обліку об'ємною, складною і багатоаспектною зумовлює необхідність системного підходу при її дослідженні, який є напрямком науки, методології досліджень та конструювання складних організованих об'єктів - систем різних типів і класів.

Системний підхід поєднує, з одного боку, внутрішні складові проблеми удосконалення обліку, з другого - підпорядковує суто облікові рішення інтересам цілісної системи управління.

Системний підхід слід використовувати з урахуванням висновків попередників, щоб уникнути негативних результатів дослідження. Важливо врахувати, що стан і цілеспрямованість функції обліку як складової управління в більшості залежить від стану інших частин системи управління.

Розглядаючи діяльність підприємства як предмет бухгалтерського обліку, М.П. Войнаренко зазначає, що в цілому господарська діяльність породжує інформаційні системи чотирьох типів: ультрасистеми (народне господарство); понадсистеми (підприємство); системи (бухгалтерський облік, планування тощо); підсистеми (облік запасів тощо) [5, С.47].

В одній із останніх робіт, в якій розроблено системний підхід до інтеграції обліку та його орієнтування на цілі забезпечення економічної безпеки підприємств, виділено чотири блоки рішень, що визначають його загальну спрямованість і зміст: теоретичний, концептуальний, методичний, практичний [17, С.7].

На сучасному етапі є необхідним проведення подальших системних досліджень з бухгалтерського обліку, важливість яких обумовлюється не лише відсутністю глибоких теоретичних розробок з удосконалення існуючої моделі бухгалтерського обліку, а й практичних рекомендацій для підприємств із удосконалення окремих складових обліку.

Системний підхід в бухгалтерському обліку базується на формуванні та використанні єдиного інформаційного потоку. Він спрямовує функцію управління інформаційним забезпеченням на пізнання системи бухгалтерського обліку.

Залежно від змісту інформації, яка виступає вихідним продуктом обліку, багатьма науковцями виокремлюються у внутрішній структурі системи підсистеми обліку, а саме фінансовий, управлінський та податковий облік [16, С.22; 18]. Цей підхід до визначення елементів системи бухгалтерського обліку виходить саме з призначення вихідної інформації. Дана позиція є похідною від точки зору на бухгалтерський облік як на елемент системи вищого порядку - господарської інформаційної системи [12].

Інший підхід за топологічною ознакою відокремлює такі елементи системи, як основні засоби, матеріали, заробітна плата і т. ін. [19, 20].

Існує також і точка зору, пов'язана з організаційними аспектами бухгалтерського обліку, за якою відокремлюють такі елементи: принципи, форми, методи господарювання [20, С. 138-139].

Також при визначенні структури облікової системи виокремлюють організаційно-правову групу складових, а саме Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО, інструкції, рішення, План рахунків [16, С.87].

На нашу думку, існування єдиного інформаційного потоку в системі обліку не підлягає сумніву, але формування вихідної інформації залежить від поставленої мети. Взаємозв'язок між управлінською, фінансовою та господарською видами інформації - це питання організаційного порядку, і його вирішення залежить від технічних, організаційних та фінансових можливостей суб'єктів господарювання а також від рівня культури бізнесу, що суб'єктивно зумовлює інформаційні