УДК 658
УДК 658.27:657.423 Ю. В. Яшан, асп.
Кіровоградський національний технічний університет
Вплив амортизаційної політики держави на відтворення основних фондів підприємства
В статті описано функції амортизаційної політики, розглянуто основні напрямки амортизаційної політики, основні проблеми та методи її вдосконалення.
амортизація, амортизаційна політика, бухгалтерський облік, основні фонди
Зміна економічних умов відтворення основних фондів в українській економіці зробила актуальною задачу дослідження ринкової системи амортизації в аспекті зміни фінансово-економічного змісту формування та подальшої реалізації амортизаційної політики підприємства. Це обумовлено тим, що гнучка амортизаційна політика держави і окремих підприємств є одним із основних факторів відновлення економічного зростання в умовах інвестиційної кризи, спаду виробництва та інфляції. Однак, в теперішній час відсутня цілеспрямована державна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного накопичення і використання фінансових ресурсів. Як наслідок, на рівні підприємств система амортизації розглядається як другорядна у вирішенні задач відтворювального характеру, оновлення фінансових ресурсів. Така ситуація характерна для багатьох підприємств України.
Амортизаційна політика є однією із головних частин загальної політики управління виробничими витратами на підприємствах, яка полягає в інтенсивності оновлення основних фондів з поступовою експлуатацією їх у процесі виробничої діяльності. На сьогоднішній день на багатьох підприємствах використовується зношений виробничий потенціал, який функціонує тільки за допомогою величезних витрат на ремонт. Тому амортизаційна політика має надзвичайно важливе значення у забезпечені ефективного відтворення основних фондів.
У процесі тривалого розвитку амортизація ніколи не втрачала своєї актуальності і завжди залишалась дискусійним питанням, дослідження якого знайшло своє відображення у багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових роботах. Найбільш обґрунтовано амортизаційна політика була висвітлена в наукових працях таких зарубіжних та радянських вчених як А. Армуцці, Д.А. Баранова, В.Ю. Будавейя, М.Ван-Бреда, К.І. Відемана, Ю.К. Грюнвальда, Л.М. Кантора, Я.Б. Кваші, Ю.І.Любимцева, Дж. Мелліса, К. Маттерна, К. Менгера, П.М. Павлова, Д.М.Палтеровича, Л. Сейя, В.К. Сенчагова, А.Н. Скворцова, П.В. Тальміной, Е.Хендріксена, Г.Хетфільда, С.І. Шульмана й ін.
Питанням дослідження амортизаційної політики в Україні значну увагу надають: В.Орлова, Т. Косова, С. Сенчішак, Л. Лях, В. Замлинський, А. Безуглий. Проте і в даний час немає чіткого визначення напрямів формування амортизаційної політики, відсутня єдина точка зору щодо функцій амортизації.
Мета даної статті полягає у висвітленні основних аспектів амортизаційної політики в контексті сучасного соціально-економічного розвитку.
Деякі автори, зокрема Т. Косова, виділяють 4 функції амортизації:
а) відтворювальна - регулює відповідність амортизаційного фонду рівню зносу основних засобів;
© Ю. В. Яшан, 2010
б) розподільча - регулює пропорції амортизаційного фонду між коштами, що спрямовані на реновацію та капітальний ремонт;
в) стимулююча - створення умов для прискорення темпів науково технічного прогресу;
г) фіскальна - амортизація є елементом податкової політики держави [2, 158].
В. Орлова і С. Сенчішак узагальнюють і зводять функції амортизації до двох основних: податкової (фіскальної) та економічної. Податкова (фіскальна) функція стосується податкової амортизації, яка є елементом державної податкової політики і відображається у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дана стаття тлумачить термін «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів як поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення чи поліпшення, на зменшення скорегованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. При цьому у податковому обліку для визначення розміру податку на прибуток від суми валового прибутку віднімаються валові витрати і амортизація, обчислена за нормами вищезазначеного закону. Це, по суті, являє собою виведення коштів, потрачених на придбання основних засобів, з бази оподаткування податком на прибуток. Податкова амортизація нараховується поквартально, а її розмір залежить від амортизаційної політики держави [1, 67].
Економічна функція амортизації проявляється у перетворенні за її допомогою необоротних активів на оборотні і пов'язана безпосередньо з бухгалтерським обліком. Відповідно до цього П(С)БО 7 «Основні засоби» трактує термін «амортизація» як систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. Підприємство має право самостійно вибирати метод нарахування економічної амортизації, а відповідно, і її розмір, від якого залежить розмір прибутку підприємства [1, 60]. При цьому амортизація відноситься до вкладу витрат і нараховується щомісячно. Це дає можливість віднести пропорційно до сум амортизації і прибутку різницю між виручкою від реалізації і поточними витратами.
Слід зазначити, що інструментами амортизаційної політики для підприємства є норми та методи амортизації, а для держави - норми, методи амортизації та вартість основних фондів [1, 61].
Загалом, амортизацію розглядають в трьох аспектах:
а) правовий. Господарським кодексом України визначено, що одним із основних напрямків державної економічної політики є амортизаційна політика, що має на меті створення найбільш сприятливих умов для забезпечення процесу відтворення основних виробничих і невиробничих фондів на якісно новій техніко-технологічній основі [3, 6];
б) економічний. Поступове відшкодування основного капіталу відповідно до вартості за обгрунтованими нормами, які враховують реальний знос та умови експлуатації [2, 158]. При цьому під зносом розуміють суму амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання [1, 60];
в) податковий та фінансовий. Дані аспекти об'єднані внаслідок тісного взаємозв'язку між нами, оскільки частка доходів звільнена від податків, накопичується і використовується з метою оновлення основних засобів.
Між економічною та податковою амортизацією існують розбіжності, головна з яких пов'язана із застосуванням при визначенні економічної амортизації п'яти методів, рекомендованих П(С)БО 7. Ці методи умовно можна поділити на дві групи: методи пропорційного та методи прискореного нарахування амортизації.