У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 368:336

УДК 368:336

Т.А. Мельник, доц., канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Страхування депозитів населення в Україні

В статті описується страхування депозитів населення в Україні. Розглядається формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Обґрунтовуються пропозиції щодо зміні регулярних зборів учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні.

страхування депозитів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, страхування банківських вкладів, система страхування депозитів

З врахуванням загального стану економіки та банківської системи проблеми захисту вкладів населення має особливе значення не лише в економічному, а також в політичному та соціальному аспектах.

Сьогодні Україна зацікавлена в співпраці з іноземними банками та фінансовими установами, а це можливо за умов дотримання рекомендацій Базельського комітету, зокрема стосовно вимог до капіталу банків, Які разом з системою страхування вкладів займають одне з головних місць у практиці банківського регулювання.

В економічній літературі приділено достатньо уваги питанням страхування депозитів, які розглядали різні автори, зокрема: Алексеєнко М., Мазур Т., Мних М., Турпанов А. Осадець С. та інші. Проте більшість наукових досліджень стосується світового досвіду страхування вкладів [3, 4] та проблемам впровадження європейських моделей страхування депозитів в Україні.

Метою написання статті є вивчення сучасного стану страхування депозитів населення в Україні та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення регулярних зборів учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [6, С.29].

Однією з головних причин погіршення стану банківської системи, яке спостерігалося восени 2008 року була рейдерська атака на «Промінвестбанк» [1, С.21], що спричинило масовий відтік депозитів фізичних осіб з банківської системи. Тому на сьогодні спостерігається високий рівень вразливості банківського сектору, який викликаний недовірою клієнтів до банківських установ - населення надає перевагу купівлі готівкової іноземної валюти і, з великою насторогою, розміщенням вільних грошових коштів на короткострокових депозитах.

Аналітики Національного банку України вважають, що на зниження темпів відпливу депозитів з банківської системи наприкінці листопада 2008 року вплинуло збільшення розміру відшкодувань за вкладами фізичних осіб, гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з 50000 гривень до 150000 тисяч гривень [2, С.63]. Хоча, на думку автора, це не було головною причиною певного покращення ситуації, оскільки Національний банк України увімкнув адміністративні важелі керування, запровадивши мораторій на дострокове зняття депозитів. Проте ми погоджуємося, що страхування вкладів громадянам є одним із головних інструментів подолання паніки населення та збереження заощаджень.

Повернення банківських депозитів має першочергове значення для вітчизняної економіки і повинно набути пріоритету над іншими цілями економічної політики [З, С.12]. Тому постала нагальна потреба в розробленні дієвого механізму, який би визначав нові принципи побудови системи депозитного страхування в Україні, забезпечуючи підвищення інвестиційних можливостей країни шляхом акумулювання депозитів.

Обов'язкові системи страхування депозитів створено у більш як 70 країнах світу [4, С.18]. Розрізняють 68 схем страхування [5, С.21]. На сьогоднішній день в Україні функціє найпростіша з існуючих у світовій практиці модель страхування депозитів, яка була заснована у 1998 році Указом Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків», що затверджував Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання коштів. 20 вересня 2001 року Верховна рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» згідно якого був створений відповідний Фонд, що є державною спеціалізованою економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку та виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Станом на 01.11.2009 року до Реєстру Фонду включені 184 банків-учасників серед яких 9 банків були переведені до категорії тимчасових. В Україні учасниками Фонду є банки, філії іноземних банків, які мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність та свідоцтво учасника Фонду. ВАТ «Державний ощадний банк України» не є учасником Фонду. У разі порушення учасником Фонду вимог Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» банк, філія іноземного банку переводиться до категорії тимчасового учасника Фонду, що підтверджується довідкою тимчасового учасника.

Законом також визначені джерела формування Фонду страхування вкладів фізичних осіб, характеристика та класифікація яких наведена на рис. 1.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Загальна сума коштів, що акумульовані Фондом гарантування станом на 01.11.2009 року дорівнює 4 183 млн. грн. Ці кошти не включаються до Державного бюджету, вони є об'єктом державної власності та використовуються лише за цільовим призначенням, а саме: для відшкодування втрат, інвестування в державні цінні папери, вкладення на депозитні рахунки Національного банку України, забезпечення виконання функцій Фонду.

Отже можна зазначити, що в Україні страхування депозитів є обов'язковим, ставки відрахувань до Фонду гарантування є фіксованими, відшкодуванню підлягають тільки вклади громадян в встановлених межах (включаючи відсотки).

Викладене свідчить, що в Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконує роль «грошового кошика», тобто здійснює соціальну функцію. Проте за таких умов Фонд фактично позбавлений регулятивних чи наглядових повноважень або прав на втручання у справи банків, що, як правило, значно знижує ефективність виконуваної Фондом соціальної функції. Адже, маючи хоча б право здійснення регулятивних дій, Фонд міг би не просто виплачувати кошти вкладникам, а й вживати заходів для попередження банкрутства фінансових установ, надавати фінансову допомогу проблемним інститутам із метою їх оздоровлення, як це практикується в європейських


Сторінки: 1 2