УДК 336.2

В.В. Мірошник, магістр.

Кіровоградський національний технічний університет

Податкова реформа в Україні в контексті євроінтеграції

В статті проаналізовано податкову політику країн ЄС в умовах посилення інтеграційних процесів. Досліджено теоретичні та практичні питання інтеграції податкової системи України до європейського економічного простору. Розроблено пропозиції, щодо гармонізації податкової систем України в ЄС.

інтеграція, ЄС, податкова система, податок на додану вартість, акцизи, податок на прибуток

Постановка проблеми. Євроінтеграційна ідея за останні роки набула широкої підтримки в українському суспільстві. Євроінтеграція є не лише головним зовнішньополітичним пріоритетом, але й пріоритетним напрямом внутрішньої політики України. Проголошення повноправного членства в ЄС залишається стратегічною метою для нашої держави.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 року (набула чинності 1 березня 1998 року), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно- економічних та гуманітарних питань [2]. Глобалізація розвитку економіки та фінансової системи України в європейський фінансовий простір охоплює зміни як в політичному, так і в соціально-економічному житті нашої країни.

Податкова система є впливовим інструментом на формування, зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання між учасниками держави - юридичними та фізичними особами, а відтак - на розвиток окремих підприємств і галузей народного господарства, заохочення чи стримування нагромадження, інвестиційної діяльності, на становище і рівень життя широких верств населення.

На відміну від країн ЄС, податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання.

Метою статті є розробка пропозицій щодо покращення системи оподаткування та гармонізації податкової системи України з урахуванням вимог ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробці теоретичних основ та конкретних шляхів реформування податкової системи присвячено багато робіт видатних вітчизняних науковців: В.Л.Андрущенка, С.А.Буковинського, О.Д.Василика, А.С.Гальчинського, А.І.Даниленка, О.Д.Данілова, С.С.Осадця, О.І.Пилипченка, А.М.Поддєрьогіна, Г.О.П'ятаченка, М.І.Савлука, Д.М.Стеченка, В.М.Федосова, Д.М.Черваньова, В.В.Шокуна, С.І.Юрія та інших.

Дослідженням євроінтеграційних процесів податкової системи займалися Г.В. Дмитренко, К.Г. Кейнадський, О.О. Ковальова, Т.М. Рева, В.В. Попова, В.М. Федосов.

Разом з тим питання податкової реформи в контексті євроінтеграції залишається відкритим. Для досягнення максимального результату діяльності податкової служби необхідно вирішити цілий комплекс складних організаційно-правових, інформаційно- технологічних та психологічних проблем. Передусім потрібно завоювати довіру суспільства та платників податків, - переконати громадян у тому, що сплата податків є конституційним та громадським обов'язком, турботою про пенсіонерів та наступні покоління, ознакою цивілізованості суспільства. Сьогодні конче необхідно: створити високопрофесійну автоматизовану податкову службу; досягнути вдосконалення і прийняття прозорих та зрозумілих нормативно-правових актів, які відповідають вимогам ЄС і процедур податкового адміністрування; запровадити механізм поетапного скорочення податкового тягаря; підвищити податкову культуру платників податків; вдосконалити кадрову політику та систему оплати праці працівників податкових органів; автоматизувати всі процеси адміністрування податків; створити єдину, високопрофесійну, етичну команду.

Як зазначив 10 лютого 2010 року у Страсбурзі під час сесії Європарламенту комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє, представляючи промову, підготовлену Верховним представником ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики, віце-президентом Єврокомісії Кетрін Ештон. "Зараз час працювати, ми очікуємо побачити конкретні кроки вперед. Реформи необхідні для України. Це в українських власних інтересах", - сказав комісар ЄС. При цьому С. Фюлє наголосив на готовності Єврокомісії сприяти Україні у здійсненні необхідних реформ [12].

Виклад основного матеріалу. Ефективна податкова система визначається рівнем податкових надходжень до Зведеного державного бюджету України, динаміка яких відображена в таблиці 1.

Податки забезпечують формування фінансової бази держави. За 2007 - 2009 рр. середня частка податкових надходжень у доходах Зведеного бюджету України склала 72,5 % (рис.1), що є свідченням залежності податкової політики від економічної ситуації в країні [10].

Структура податків змінюється під впливом економічних, соціальних та політичних чинників. Шляхом проведення певної податкової політики держава вирішує

конкретні завдання: заохочення внутрішнього споживача, або навпаки, його обмеження, стимулювання інновацій, інвестицій, створення нових робочих місць, розвиток економічної та соціальної інфраструктури в цілому в державі чи в регіонах тощо.

Як видно найбільшу частку в доходах держави займає ПДВ та податок на прибуток (в середньому за 2005- 2009 рр. 55 % доходів бюджету).

Виконаний аналіз основних податкових надходжень у доходах Зведеного бюджету свідчить, що діюча податкова система не стимулює процесу економічного розвитку країни. Однією з причин уповільненого розвитку економіки є високі граничні ставки податків та нерівномірний розподіл податкового тягаря. Удосконалювати податкову систему України слід з урахуванням позитивного досвіду розвинутих зарубіжних країн. Зрозуміло, при цьому необхідно виходити із конкретних історичних та економічних особливостей України. Адже податкова стабілізація, як відомо, є важливим чинником економічної стабілізації країни.

Слід мати на увазі, що структура управління, економічна, фінансово-кредитка системи та соціальна політика країн, бажаючих стати членами Європейського Союзу, повинні відповідати певним стандартам і критеріям, які були узагальнені і прийняті в Маастріхті та Копенгагені [1].

Згідно з Маастрійською угодою:

- зростання споживчих цін не повинно перевищувати 1,5 пункти від середнього показника їх зростання в трьох, найбільш стабільних за рівнем цін, країнах ЄС.

В Україні за даними січня 2010 року