України передбачає можливість використання таких форм державного регулювання економіки як державне прогнозування та програмування економічного й соціального розвитку країни. У зв'язку з цим визначено порядок розробки, затвердження й виконання прогнозних і програмних документів на державному й регіональному рівнях. Однак, законодавчі акти щодо прогнозування доходів і витрат бюджету, затверджені Кабінетом Міністрів України, а також розпорядження Міністерства фінансів та Методичні рекомендації Державної податкової адміністрації України, не скоординовано належним чином. Відсутнім є єдиний документ, який би регулював взаємовідносини всіх гілок державної влади і місцевих органів самоврядування, міністерств і відомств (впритул до суб'єктів господарювання всіх форм власності, як юридичних, так і фізичних осіб) при прогнозуванні доходної й витратної частин бюджету.
Як свідчить аналіз публікацій щодо досліджуваного питання, у світовій літературі практично відсутніми є теоретичні розробки методів довгострокового прогнозування податкових надходжень. А оскільки саме податкові надходження складають переважну питому вагу доходної частини бюджету, необхідно створити раціональну систему бюджетно-податкового прогнозування, планування й регулювання соціально- економічного розвитку. Податкове планування дозволяє реально оцінити податковий потенціал території, ґрунтуючись на планах соціально-економічного розвитку кожного суб'єкту господарювання.
Ураховуючи всі економічні взаємозв'язки задіяних у бюджетному процесі державних і інших підприємницьких структур, наукових кіл, органів місцевого самоврядування, можна зробити висновок: організація податкового планування має бути багаторівневою. Відповідними законодавчими або нормативними документами необхідно чітко визначити права й обов'язки всіх учасників бюджетного процесу.
На першому рівні планування бюджетного процесу має забезпечити чітку взаємодію Президента України, Верховної Ради й Кабінету Міністрів щодо послідовної законотворчої діяльності.
На другому рівні бюджетне планування повинне створити умови для безперешкодної діяльності органів виконавчої влади, органів самоврядування й наукових кіл щодо проведення прогнозних розрахунків бюджетних надходжень на довгу перспективу з урахуванням діючого законодавства, макроекономічних показників розвитку національної економіки, цільових програм розвитку окремих регіонів і сфер. Зауважимо, що дотепер норми податкового планування ще не знайшли відповідного відбиття у діючому законодавстві та в проектах бюджетного й податкового кодексів України. Відсутнім є взаємозв'язок планових показників, що розробляє Міністерство фінансів і Державна податкова адміністрація України, хоча за роки незалежності податкова служба стала не тільки фіскальним органом, але й важливим економічним підрозділом, що активно впливає на показники соціально-економічного розвитку.
Суттєвим недоліком роботи щодо податкового планування є те, що в основі розрахунків лежать лише макроекономічні показники, але не ураховуються перспективи розвитку кожного окремого суб'єкта господарювання та перспективи їх розрахунків з бюджетом. Саме це має відбуватися на третьому рівні податкового планування.
Визначення податкового потенціалу платників податків, регіонів, всебічного та комплексного розрахунку бази оподаткування, оцінки впливу змін показників макроекономічного розвитку та удосконалення законодавства на стан податкових надходжень дає можливість здійснювати податковий контроль над розвитком господарських суб'єктів і економіки країни в цілому.
Необхідно зауважити, що з 1998 року функція державної податкової служби щодо аналізу та прогнозування податкових надходжень, вивчення впливу макропоказників на стан податкових надходжень законодавчо закріплена у Законі України «Про державну податкову службу в Україні».
Система планування надходжень до бюджету вперше у податкових органах була започаткована наказом ДПА України від 17.02.1997 № 38 «Про посилення роботи щодо забезпечення сплати податків та інших обов'язкових платежів». Регіональним ДПА були встановлені завдання по обсягах мобілізації доходів зведеного бюджету на I квартал (в тому числі по 5 основних податках: податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизному збору, прибутковому податку, платі за землю) та зниженню сум заборгованості по платежах до зведеного бюджету.
Зазначену дату можна визначити як відправну точку запровадження у податкових органах системи аналізу та прогнозування надходжень до бюджету.
Аналіз та прогнозування надходжень до бюджету є одними із складових діяльності органів ДПС України. Якісне прогнозування дохідної частини бюджету:
забезпечує стабільність державної фінансової політики;
гарантує можливість проведення своєчасних та у повному обсязі соціальних виплат;
є передумовою зростання життєвого рівня та добробуту громадян.
Починаючи з 1997 року в органах ДПС послідовно розвивались організаційні засади та методи прогнозування та планування надходжень до бюджету, удосконалювалась інформаційно- аналітична база цих розрахунків, розширювались можливості оцінки бази оподаткування, підвищувалась обґрунтованість прогнозування, у доходну частину бюджету включались належні бюджету потенційні джерела, створювалась реальне підґрунтя для здійснення об' єктивного контролю повноти надходжень до бюджету.
Концептуально можна визначити наступні етапи становлення, еволюції та розвитку методологічних засад системи прогнозування надходжень до бюджету в органах ДПС (таблиця 1). Відповідно до діючої у податкових органах системи планування податкових надходжень, база оподаткування визначається з урахуванням:
прогнозу основних показників економіки на бюджетний рік;
особливостей оподаткування та справляння закріплених податків та платежів, які визначені чинним податковим законодавством та законом про державний бюджет на відповідний бюджетний рік;
враховуються фактори покращення адміністрування платежів.
Ефективність чинної в ДПА України системи планування підтверджується, як динамікою стабільного, починаючи з другого півріччя 2006 року по 2008 рік, виконання бюджетних призначень по регіонах та по ДПА України в цілому, так і мінімізацією у 2009 році впливу на надходження до бюджету проявів світової фінансової кризи. Так, по Україні зменшення платежів до бюджету у порівнянні з 2008 роком склало 6 %, тоді, як у Нідерландах та Чехії - 10-15 %, у Росії та країнах Балтії - 20-25 % [6].Слід відзначити, що еволюція етапів становлення системи прогнозування в органах ДПС відбувається у залежності від потреб національної економіки:
від врахування