Одним із вагомих податків, що формує суттєву частину доходів бюджету, є податок з доходів фізичних осіб.

Податкова політика є одним із основних інструментів впливу держави на економічний розвиток, який достатньо ефективно використовується в країнах як з розвинутою, так і з перехідною економікою. Зокрема, найвищий рівень питомої ваги фактичних надходжень податків з доходів фізичних осіб до бюджету у ВВП за останні роки відзначається у Канаді - 13,3%, Австралії - 12%, Великобританії - 10%, найнижчий рівень зазначеного показника - в Аргентині - 2,3%, Угорщині - 4,6%, Польщі - 4,7%. Середній показник питомої ваги фактичних надходжень податків з доходів фізичних осіб до бюджету у ВВП у ряді основних країн становить 7,7%.

Найбільше значення питомої ваги фактичних надходжень податків з доходів фізичних осіб до бюджету у загальній сумі доходів бюджету спостерігається в Австралії - 35,2%, Канаді - 30,6%, США - 30,5%, найнижчий рівень зазначеного показника - в Угорщині - 9,2%, Аргентині - 9,8%, Польщі - 10,9%. Середній показник питомої ваги фактичних надходжень податків з доходів фізичних осіб до бюджету у загальній сумі доходів бюджету у ряді основних країн становить 19,5%.

Досліджено вплив податку з доходів фізичних осіб на економіку держави та фактичні надходження зведеного бюджету України уУ 1992-2005 pp. питома вага податку з доходів фізичних осіб у ФОП збільшувалася від 9,8 і 7,98 % у 1992-1993 pp. до 17,60 % у 2003 p., однак у 2005 р. відбулося зменшення до 13,4 %.

Питома вага ФОП у ВВП збільшувалася від 24,34 і 24,9 % у 1993 та 1995 pp. до 30,9 % у 2005 р.

Частка надходжень податку з доходів фізичних осіб у ВВП постійно зростала від 1,94% у 1992 р. до 5,06% у 2003 p., однак у 2004 та 2005 pp. відбулося зменшення до 3,82 та 4,14 % відповідно.

Одним із факторів, що негативно впливає на конкурентоспроможність українських товарів, стримує зростання заробітної плати, пенсій і соціальної допомоги, а також підживлює тіньову економіку, є високий рівень нарахувань податків і зборів на заробітну плату. До 2006 р. навантаження на фонд оплати праці, зборів на обов'язкове пенсійне страхування (32,3%) та обов'язкове соціальне страхування (5,5%) становило 37,8%. А з урахуванням комунального податку, граничний розмір якого не має перевищувати 10% річного фонду оплати праці, рівень навантаження на фонд оплати праці сягає 47,8%.

Існує необхідність істотного зменшення навантаження на фонд оплати праці. Законопроект "Про єдиний соціальний внесок", розроблений народними депутатами С. Буряком, В. Хомутинником і В. Веретенниковим, передбачає консолідувати внески на загальнообов' язкове державне пенсійне страхування, загальнообов' язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

Також важливими для аналізу є значення реального зростання ВВП, що впливає на номінальні надходження; аналіз впливу ставки податку та бази оподаткування на частку надходжень податку у ВВП. Врахування результатів цього аналізу є необхідним для удосконалення процесу планування дохідної частини бюджету. Питома вага надходжень податку з доходів фізичних осіб у ВВП та фонді оплати праці в Україні за 1992-2005 pp. наведена на рис. 1.

народженням і похованням, в єдиному соціальному внеску. При цьому автори законопроекту з метою стимулювання зростання заробітної плати пропонують встановити диференційовану Шкалу ставок внеску, залежно від перевищення об'єктом нарахування, яким визначається фактичний фонд оплати праці, розміру встановленого прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

На думку В. Парнюка, необхідно відмовитися від застарілого та неефективного підходу до нарахування внесків на обов' язкове пенсійне та соціальне страхування на фонд оплати праці та замінити його єдиним соціальним податком на доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Визначення доходу від реалізації продукції як бази для обчислення відрахувань до пенсійного та соціальних фондів поставить їхній рівень у пряму залежність від розміру доходу, який отримують суб'єкти господарської діяльності. Чим більший доход отримує суб'єкт господарської діяльності, тим більше коштів він відрахує до пенсійного та соціальних фондів. Інакше кажучи, рівень пенсійного та соціального забезпечення в Україні зростатиме прямо пропорційно номінальним доходам.

При діючому сьогодні законодавстві і високому податковому тиску податкове планування просто необхідне для підприємців - юридичних та фізичних осіб, які не бажають бездумно віддавати свій прибуток для сплати податків, тобто викидати на вітер зароблені гроші. При відсутності глибокого знання податкового законодавства, в тому числі і підзаконних актів, можна здійснити низку прибуткових, на перший погляд, операцій. Але після відрахування всіх податків і платежів, які слід сплатити до бюджетів різних рівнів, ці господарчі операції можуть бути в найкращому випадку неприбутковими, але можуть бути і зовсім збитковими для підприємства.

При податковому плануванні заздалегідь проводять розрахунки податків, зборів та інших платежів, підлягаючих сплаті після чи під час виконання тих чи інших операцій та господарчої діяльності взагалі. Це дає змогу оцінити, як вплинуть податкові платежі на прибуток і чи отримує цей прибуток підприємство після сплати всіх податків. Інакше кажучи, необхідно визначити, чи доцільна та чи інша операція, якщо сплачені податки не покриваються отриманими прибутками. Це початковий рівень податкового планування, який передбачає можливий результат за наявних умов.

Результатом податкового планування повинно стати досягнення мінімального рівня податків.

Тобто у результаті