УДК 347.214

М.В. ЖУКОВА

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО В УКРАЇНІ

Розглянуто особливості правового механізму справляння податку на нерухоме майно в Україні.

The features of legal mechanism of correction of tax are considered property in Ukraine.

Податок на нерухомість - класичний податок, який сторіччями існує в багатьох країнах. Оподатковування нерухомого майна стимулює більш ефективне використання ресурсів в економіці, оскільки створює умови для перерозподілу нерухомості на користь більш ефективних власників. Стабільність і прозорість надходжень від податку на нерухомість робить його бажаним джерелом наповнення місцевих бюджетів.

На відміну від трансфертів з Держбюджету, які в Україні переважно формують місцеві доходи, цей податок здатний поліпшити контроль над ефективністю видатків міст і областей. Уведення податку на нерухомість також повинне сприяти розширенню дохідної бази місцевих бюджетів.

В Україні перелік податків та зборів (обов'язкових платежів) закріплено в Законі України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 р. зі змінами та доповненнями, ст. 14 якого відносить податок на нерухомість до загальнодержавних податків [1]. Однак самого закону, що регламентує справляння цього податку, на сьогодні не існує.

Проте за період незалежності Україні було багато пропозицій та законопроектів щодо встановлення податку на нерухомість. У даній роботі проаналізовано законопроекти щодо цього податку за останні два роки.

Проект закону України "Про податок на майно юридичних осіб" від 16 січні 2007 р. № 3017 диференціює базу оподаткування та податкові періоди залежно від платника податку - резидента чи нерезидента. Резиденти сплачують податок раз на рік та базою оподаткування є середньорічна балансова вартість оподатковуваного майна. Для платників податку - нерезидентів база оподаткування залежить від розміру ринкової вартості такого майна, яка визначається незалежним експертом за рахунок такого платника. Нерезиденти сплачують податок раз на календарний квартал.

Особливістю цього законопроекту є те, що пропонується встановити так званий альтернативний мінімальний податок: зменшувати податок на прибуток підприємств на суму, що становить 70 % від податку на майно юридичних осіб. Крім того, даний податок проектом передбачається як загальнодержавний, однак він не встановлює, на які саме цілі будуть направлені кошти від податку.

Проект закону України "Про податок на майно фізичних осіб", який замінив раніше розданий 22 січня 2007 р. і передбачає оподаткування майна фізичних осіб по диференційованій ставці залежно від ринкової вартості нерухомості. Для пільгових категорій населення, а саме для учасників бойових дій, інвалідів, ветеранів праці й деяких інших категорій недостатньо платоспроможних громадян передбачений неоподатковувано розмір вартості нерухомого майна - до 400 тис. грн.

Однак цей законопроект не визначає детального механізму оцінки ринкової вартості та не встановлює цільової направленості використання коштів, отриманих від цього податку. Крім того, при встановленні пільгових категорій населення не враховані багато інших, не захищених верств населення, таких як багатодітні сім'ї, одинокі матері та ін.

Проект Закону України "Про податок на нерухоме майно громадян" від 1 лютого 2007 р. № 3066 передбачає оподаткування нерухомого майна, що перебуває у власності громадян у розмірі 1 % загальної вартості нерухомого майна, при цьому його вартість визначається за оцінкою органів державної реєстрації. Однак проект не розтлумачує поняття "загальна вартість".

Законопроект звільнює від оподаткування об'єкти нерухомості, загальна вартість яких не перевищує 70 тис. дол., щоправда, не уточнюючи яких - канадських, американських або мексиканських. Крім того, законопроект не передбачає механізмів та не встановлює критеріїв, за якими органи державної реєстрації чи податкові інспекції будуть розраховувати вартість майна та не передбачає обов'язку контролюючих органів розробити такі механізми. При таких нормах законопроекту залишаються не врегульованими багато питань: чи буде враховуватися при такій оцінці район розташування майна, оскільки загально відоме, що в центральних районах міста нерухомість значно дорожча, ніж на його окраїнах; чи буде враховуватися ремонт, наявній у квартирах, кількість проживаючих та ін. До того ж, ніяк не враховано зростання вартості нерухомості, особливо у великих містах. Така недосказаність дає широкі можливості для зловживання посадовими особами, які будуть проводити таку оцінку своїми повноваженнями. Крім того, викликають сумніви, чи в змозі будуть контролюючі органи здійснити самотужки таку оцінку через велику кількість нерухомого майна, яке повинно буде оподатковуватись.

По-друге, законопроект передбачає цільове використання отриманих від податку коштів - повернення втрачених заощаджень громадян України. Однак він не зазначає строк, протягом якого буде здійснюватись таке повернення та цільове призначення коштів після повного погашення втрачених заощаджень. Дане цільове призначення також може розбалансувати бюджет, наслідком чого стане значна інфляція у країні.

По-третє, оскільки передбачається, що іноземці, які проживають в Україні протягом 183 днів на рік, повинні платити податок навіть за нерухомість, що перебуває за кордоном, вірогідна ситуація, коли одне і те ж майно буде оподатковуватись двічі, якщо закони країни находження майна теж передбачають оподаткування цього майна.

Проект закону України "Податковий кодекс України" від 28 березня 2007 р. № 3405, встановлюючи, що до загальнодержавних податків відноситься податок на майно, у спеціальній частині, де конкретизується кожний загальнодержавний податок чи збір, податок на майно не визначає. У той же час, проект у ст. 372, даючи перелік місцевих податків зазначає, що до таких належить податок на нерухоме майно.

Даний проект кодексу поділяє податок на майно на дві