дій (етапів), що дозволяють добитися мінімізації податкових зобов'язань платників податків та зборів. Так, на першому етапі приймається рішення про вибір найбільш вигідного з податкової точки зору місця розташування як самого підприємства, так і його керівних органів (філій); на другому відбувається вибір оптимальної для конкретних цілей діяльності організаційно-правової форми юридичної особи; на третьому - максимально повне і правильне використання податкових переваг та пільг при поточної підприємницької діяльності; на четвертому - розміщення найбільш раціональним засобом активів і прибутку підприємства [3; с. 588 - 590].
Для досягнення максимальної добровільності при сплаті податків необхідно, перш за все:
підготовляти та проводити попереджувальні заходи;
здійснювати об'єктивний розгляд апеляцій, скарг та інших звернень платників податків (зборів);
здійснювати відповідну роботу з міністерствами (відомствами), органами місцевого самоврядування відносно своєчасної та ввести сервісне обслуговування платників податків, що складається в їх підтримці при виконанні ними обов'язків щодо сплати податків, тобто надання інформації в необхідний термін, забезпеченні відповідей на запроси та проведення іншої роз'яснювальної роботи.
Необхідно зазначити, що одним із заходів, котрий сприяє добровільній сплаті податків, є контрольні перевірки (наприклад, зустрічні щодо питання правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість), які дають можливість об'єктивно аналізувати фінансовий стан підприємства, оцінити правильність нарахування і сплати платежів до бюджетів. Перелік підприємств визначений за галузевими принципами та включений до плану перевірок, затверджених Державною податковою адміністрацією України. Так, перевірки суб'єктів господарювання повинен проводитися відповідно до вимог Закону України "Про Державну податкову службу Україні" стосовно планових та позапланових податкових перевірок [1].
Попередити податкові злочини без системного їх вивчення практично неможливо. На сьогодні всі правоохоронні органи працюють у даному напрямку, але кожен з них робить це ізольовано. Саме тому вдається за доцільне тільки оперативно реалізувати лише фрагмент схеми ухилення від сплати податків. Однак складенням цих фрагментів в єдине ціле зараз ніхто не займається. Саме тому взаємодія між контролюючими та правоохоронними органами має безсистемний та епізодичний характер. Виходячи з цього, назріла нагальна необхідність саме в організації взаємодії на якісно новому системному рівні. Необхідність партнерства між державою (в особі державних органів) та платниками податків є саме тим орієнтиром, який значною мірою визначає майбутнє у сфері податкової політики.
Література:
1. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 24 грудня 1993р. // ВВР України. - 1994. - № 15. - Ст. 84.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 p. // ВВР України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
3. Налоговое право: Учеб. пособие / Под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. - 608 с.