1) втрачає частину доходу, яка припадає на вилучену ним з обігу частину коштів, що стає джерелом кредиту;

2) втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вивільнених з обігу коштів у ліквідній формі. Більше того, втрати переваг та зручностей запасів ліквідності супроводжуються появою кредитного ризику, пов'язаного з наданням позички, та можливих збитків від позички.

Тому, щоб зберегти своє попереднє становище на ринку, кредитор мусить стягувати плату за надані в позичку кошти. Без цього надання позички перетворюється з комерційної кредитної операції в спонсорську і в кредитора зникають економічні мотиви здійснювати позичкову діяльність, розвивати кредит.

Платність позички має важливе значення і для позичальника. Вона стимулює його до більш виваженого рішення щодо доцільності одержання позички, сурового дотримання інших принципів кредитування, ефективного використання позичених коштів тощо. У процентній ставці, що визначає розмір плати за позичку, перехрещуються інтереси кредитора та позичальника, тому дуже важливо для нормального розвитку кредиту, щоб розмір її задовольняв як кредитора, так і позичальника.

Усі принципи кредитування тісно пов'язані між собою, оскільки випливають з сутності кредиту, і тільки в комплексі можуть забезпечити її реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його принципів є обов'язковим.

Роль кредиту в соціально-економічному середовищі

Роль кредиту як економічної категорії характеризують конкретні прояви його функцій у певному соціально-економічному середовищі (табл. 2.1).

У ринковій економіці роль кредиту проявляється:

1) у регуляції, тобто в оптимізації пропорцій суспільного відтворення. Кредитна форма перерозподілу ВВП та національного доходу є завершальною інстанцією. Вона охоплює, поряд із фінансовою, також виробничу й невиробничу сфери, різні галузі виробництва й різні регіони;

2) впливає на структурну перебудову економіки;

3) на формування важливих пропорцій в економічній системі: співвідношення між фондами відшкодування, нагромадження і споживання;

4) на галузеву структуру економіки, оскільки тимчасово вільні ресурси перерозподіляються в ті галузі, де забезпечується отримання високих прибутків;

5) у забезпеченні науково-технічного прогресу;

6) в обслуговуванні інноваційного процесу;

7) виступає джерелом фінансування капітальних вкладень. Націлене на виробничий процес довгострокове кредитування стає однією з форм інвестицій в економіку країни. Безперервність і достатність таких — обов'язкові для нормального функціонування економіки.

Однак за умов інфляції можливості кредиту щодо стимулювання НТП значно зменшуються, оскільки нова техніка стає надто дорогою для більшості підприємств, а можливі строки надання кредиту набагато менші, ніж період окупності капітальних витрат.

Таблиця 2.1. Роль кредиту в розвитку економіки

№ з/п | Роль кредиту в економіці | Характеристика функціональної ролі кредиту

1 | 2 | 3

1. | Активно впливає на принципи суспільного відтворення | Грошовий капітал за допомогою кредиту оперативно переміщується із однієї галузі економіки до іншої, з одного регіону до іншого

Закінчення табл. 2.1

1 | 2 | 3

2. | Відіграє значну роль в організації грошових розрахунків | Допомагає суб'єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечує безперебійність обігу основного та обігового капіталу, задовольняє тимчасові потреби в коштах

3. | Сприяє реструктуризації економіки | Забезпечує зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу, енергомістких підприємств і тих, що значно забруднюють довкілля, та збільшення підприємств, орієнтованих на випуск товарів народного споживання

4. | Сприяє розвитку сільського господарства | Гарантує виробництво якісної продукції для населення та сировини для підприємств, сприяє перетворенню країни в експортера сільськогосподарської продукції

5. | Сприяє економи витрат обігу | Допомагає скоротити витрати на виготовлення, випуск в обіг, переведення, облік і зберігання готівкових знаків, прискорює обіг грошей

За умов ринкової економіки кредит набуває дедалі більшої ваги:

1) в обслуговуванні інноваційного процесу;

2) у розвитку малих і середніх виробничих структур;

3) у підготовці та перепідготовці наукових кадрів;

4) сприяє прискоренню концентрації та централізації капіталу через використання акцій та облігацій корпоративної форми власності;

5) використовується як один із дієвих інструментів розвитку процесів інтеграції національної економіки у світову економічну систему;

6) імпортуються нові технології, провідна техніка, навіть за пасивного торговельного балансу;

7) сприяє розвитку експорту традиційних товарів;

8) використовується як засіб регулювання платіжного балансу країни.

В Україні позитивні функції кредиту реалізуються далеко не повністю. Цьому заважає недорозвиненість ринкових відносин. Зокрема, тільки розпочався процес формування ринку позичкових капіталів, не завершено процес демонополізації та децентралізації економіки, робота комерційних банків з кредитними портфелями ще не відповідає ринковим принципам. Регулювальна роль кредиту ускладнюється також унаслідок економічної кризи та інфляційних процесів. Високий рівень інфляції орієнтує комерційні структури на інвестиції в торгівлю, посередницьку діяльність та в такі проекти, що гарантують швидкий обіг капіталу і високу норму прибутку, тобто в галузі з високою ймовірністю втрати вкладених коштів. З одного боку, це погіршує якість кредитного портфеля банків, збільшуючи частку ризикованих кредитів, а з іншого — дає суб'єктам альтернативної економіки можливість легкої компенсації високих ставок процента за позичені кошти в разі успішного здійснення проекту. За таких умов "переливання" позичкових капіталів (рис. 2.3) на вільній конкурентній основі значною мірою сповільнюється і мало сприяє вирівнюванню норми прибутку в різних галузях. Крім того, кредитування у великих розмірах дефіциту державного бюджету теж порушує оптимальну пропорцію між фондом нагромадження і фондом споживання.

Рис. 2.3. Закономірності руху кредиту

Список рекомендованої літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2001 р. № 2121-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.

2. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 p. № 2655-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 47. — Ст. 642.

3. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. — К.: Ника-центр, 1998. — 480 с.

4. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. В. С. Івасіва. — К.: КНЕУ, 1999. — 404 с.

5. Гроші та кредит; Підручник / М. I. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 602 с.

6. Деньги и кредит, банки: Справ, пособ. / Под ред. Г. И. Кравцовой. — Мн.: Меркавання, 1994.

7. Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика, — Л., 1991.

8. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.; Т-во "Знання", 2000. — 215 с.

9. Макконелл JC. Р., Брю С. Л. Экономикс: В 2 ч. — М.: Республика, 1992.

10. Мишкін Фредерік С, Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.

11. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 1999.

12. Общая теория денег и кредита / Под ред. Е- Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1995.

13. Савлук М. I., Мороз А. М. та ін. Гроші та кредит. — К.: Либідь, 1992.

14. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л. А. Дробозина и др. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1997.

15. Финансы и кредит: Учебник / Под ред. А. Ю. Казака. — Екатеринбург: МП "ПИПГГ, 1994.

16. Финансы / Под ред. В. М. Радионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

17. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. А. М. Поддерьогін. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с.