Сприятливі й фактори — зниження інфляції і консерватизм колишніх державних банків (банки першої хвилі).

Є ще й такі сприятливі ринкові фактори для банку, як: невелика кількість учасників ринку, і як результат — порівняно висока прибутковість здійснених операцій. До того ж існує активний пошук клієнтами нових фінансових інструментів, нерозвинутість ринку по видах послуг (основу представляють традиційні види послуг) і має місце значний простір для інноваційних послуг. До цих факторів відносяться: наявність широкої бази потенційних клієнтів, особливо малого і середнього бізнесу; гостра потреба приватизованих підприємств в отриманні фінансових ресурсів, і наявність великих можливостей у купівлі-продажу їхніх акцій. Йдеться і про дефіцит кредитних ресурсів, і слабкий розвиток ринку "електронних грошей".

Серед сприятливих міжнародних факторів для базового банку можна виділити:*

підвищений інтерес закордонних інвесторів до придбання акцій українських підприємств;*

розуміння необхідності включення банку у міжнародну систему взаєморозрахунків із сторони іноземних банків;*

зацікавленість іноземних і міжнародних банків у співробітництві з базовим банком щодо суспільного освоєння українського ринку.

Сприятливий технологічний фактор — це позитивний досвід, набутий базовим банком на ринках нових технологій.

В конкурентній боротьбі серед сприятливих факторів можна виділити таке: в силу того, що лібералізація валютного законодавства України відбулася недавно, професійна підготовка працівників аналогічних підрозділів інших українських банків трохи нижча, ніж у персоналу базового банку.

Сприятливими факторами на ринку індивідуального клієнта є нерозвиненість ринку за видами послуг, а також наявність широкої бази потенційних клієнтів.

Встановлені основні небезпеки фінансового ринку і навколишнього середовища для базового банку.

Серед економічних небезпек можна назвати наступні:*

загальна нестабільна економічна ситуація на внутрішньому ринку України;*

різкі коливання курсу,валют;*

неадекватна зміна ставки рефінансування;*

прийняття економічно необґрунтованих законодавчих актів;*

повільне і непослідовне проведення приватизації найбільш привабливих підприємств, що відтягує момент появи їх акцій на ринку.

Виявлені такі небезпеки соціально-політичного характеру:*

невизначеність результатів політичного протистояння в період виборів до Верховної Ради України;*

можливість державно-політичної кризи з неясними наслідками після виборів у парламент;*

наявність серед політичних рухів радикальних і маргінальних течій, що дуже вороже відносяться до комерційних банків і які користуються підтримкою серед окремих прошарків суспільства;*

визначений ступінь недовіри населення до фінансових структур;*

кримінальна обстановка, яка представляє значну небезпеку при зіткненні із шахрайством;*

загальна недосконалість вітчизняної законодавчої бази і невідповідність її міжнародним стандартам;*

недосконалість банківського і податкового законодавства;*

відсутність юридичної відповідальності за розголошення банківської таємниці;*

суперечливе, несистемне і нестабільне законодавство по цінних паперах;*

прагнення державних органів недоліки законодавства ускладнити вимогою надмірної звітності, необхідністю одержання численних дозволів, що різко збільшує трудомісткість операцій і операційні витрати;*

потурання зі сторони держави діям емітентів по обмеженню прав акціонерів;*

низька ліквідність ринку;*

часті скасування результатів продажу акцій приватизованих підприємств на сертифікатних аукціонах.

Серед технологічних факторів небезпечними виявилися такі фактори:*

відсутність традицій споживчого кредитування і кредитних історій клієнтів;*

неймовірна складність, трудомісткість і дорожнеча перереєстрації акцій у реєстрі, особливо акцій довірителів, придбаних за ПІС (це може продовжуватися більше одного року

Встановлено, що базовий банк зможе цього досягти за рахунок енергійних професійних дій усього колективу, ефективних маркетингових заходів, розробки та впровадження оптимального стратегічного маркетингового плану.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Академия рынка: маркетинг: Пер. с фр. / А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др; науч. ред. А.Г. Худокормов. — М.: Экономика, 1993. — 572 с.

2. Алексеев І.В., Захарчук О.В., Рин Н.Н. Банківський маркетинг. — Львів: Львів, банк, коледж Нац. банку України, 1998. — 96 с.

3. Аналітична доповідь: Соціально-економічне становище і перспективи розвитку України. — К.: Український центр економічних і політичних досліджень, 1997. — 46 с.

4. Андреев А.А., Морозов А.Г., Равин Д.А. Пластиковые карточки в России. — М.: Банкцентр, 1995. — 256 с.

5. Андреев О.Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: "Инфра-М-Норма", 1997. — 235 с.

6. Ансофф Й. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. — М.: Экономика, 1989. — 519 с.

7. Апикеев С.Н. Методика разработки плана маркетинга: Сер. "Практика маркетинга" (Изд. 2-е, дополнительное). — М.: ФОЛИУМ, "Информ-Студио", 1996. — 128 с.

8. Архипова Л.В., Сребник Б.В. Популярно о маркетинге. — М.: Профиздат, 1991. — 80 с. — (Б-ка профсоюзного активиста).

9. Ауриемма Майкл Дж., Коли Роберте Є. Индустрия банковских карточек: Пер. с англ. — М.: "Инфра-М-Норма", 1997. — 240 с.

10. Бабицкий А. Модель и проект рыночной экономики. — К.: "Знання", 1993. — 144 с.

11. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ.; под ред. М.Р. Ефимовой. — М.: Финстатинформ, 1993. —96 с.

12. Балабанов И. Т. Риск — менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 192 с.

13. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М.: Финансы и статистика, 1995. — 382 с.

14. Банківська енциклопедія / За ред. A.M. Мороза. — К.: "Ель-тон", 1993. — 364 с.

15. Банківські операції / За ред. A.M. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.