результат переоцінки основних засобів;—

прибуток поточного року, зменшений на суму неотриманих нарахованих доходів;—

субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал), із метою підвищення капіталізації;—

нерозподілений прибуток минулих років;—

прибуток звітного року, що очікує затвердження.

Субординований капітал включає кошти, що залучені від юридичних осіб на умовах субординованого боргу.

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше ніж за п'ять років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.

На умовах субординованого боргу, якщо кошти залучені строком на п'ять років, то сума субординованого боргу враховується до капіталу банку зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 % на кінець кожного року за таким графіком (табл. 9.1):

Таблиця 9.1. Графік урахування субординованого боргу

Строк до закінчення дії угоди | Сума, що враховується до капіталу, %

Від 5 до 4 років | 100

Від 4 до 3 років | 80

Від 3 до 2 років | 60

Від 2 до 1 року | 40

Менше 1 року | 20

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу" можуть включатися до капіталу банку після отримання дозволу НБУ в разі їх відповідності таким критеріям:—

є незабезпеченими, субординованими та повністю сплаченими;—

не можуть бути погашені за ініціативою власника;—

можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;—

дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати процентів, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здійснити такі виплати.

При розрахунку загальної суми регулятивного капіталу на капітал 2-го рівня накладають такі обмеження:—

загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 % основного капіталу;—

розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх урахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та інвестором, так і шляхом випуску банком-боржником облігацій.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій здійснюється з урахуванням особливих умов щодо випуску та погашення облігацій.

Не допускається заміна облігацій на прямі договори або, навпаки, протягом усього періоду дії угоди (договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку.

Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих коштів до капіталу банку становить 100 тис. грн.

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів:

а) акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку на продаж, які обліковуються за собівартістю);

б) суму вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);

в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

г) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

ґ) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

д) суму операцій, що здійснені з інсайдерами (пов'язаними особами) на сприятливіших за звичайні умовах;

е) суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більш ніж 25 % капіталу банку.

Отже, відкоригована частина фінансового капіталу, яка найменше підлягає змінам і може гарантувати покриття негативних наслідків різноманітних ризиків та захист інтересів вкладників, виступає регулятивним капіталом.

9.3. Економічні нормативи капіталу банку

До першої групи економічних нормативів — нормативів капіталу — входять три нормативи:

1) Н1 — мінімальний розмір регулятивного капіталу;

2) Н2 — адекватність регулятивного капіталу;

3) НЗ — адекватність основного капіталу.

Національний банк України встановлює для всіх банків обов'язковий норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (НІ), якого вони зобов'язані дотримуватися.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) діючих банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 1,5 млн євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних, на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 5 млн євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 8 млн євро.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) новостворених банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків:—

до одного року діяльності — 1 млн євро;—

до двох років діяльності — 1,1 млн євро;—

до трьох років діяльності — 1,2 млн євро;—

до чотирьох років діяльності — 1,35 млн євро;—

починаючи з п'ятого року діяльності — 1,5 млн євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:—

до одного року діяльності — 3 млн євро;—

до двох років діяльності — 3,5 млн євро;—

до трьох років діяльності — 4 млн євро;—

до чотирьох років діяльності — 4,5 млн євро;—

починаючи з п'ятого року діяльності — б млн євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:—

до одного року діяльності — 5 млн євро;—

до двох років діяльності — 5,5 млн євро;—

до трьох років діяльності — 6 млн євро;—

до чотирьох років діяльності — 7 млн євро;—

починаючи з п'ятого року діяльності — 8 млн євро.

Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу (Н2) визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку (РК) до сумарних активів (А) і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику (ПзЗ), і сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами (сВВП) та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями (РАО), а саме:

Н2 = РК/(А + ПзЗ - РАО + сВВП) ? 100.

Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:

1) визначають відкриту валютну позицію банку (довгу або коротку) за кожною іноземною валютою та банківським металом. До розрахунку не включають активи, на які зменшується регулятивний капітал банку;

2) визначають окремо суму довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та суму коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

3) визначають суму відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;

4) визначають більшу суму довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах.

До більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додають суму відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знака). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяють на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовують з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

1) актив зі ступенем ризику 0 %:—

готівкові кошти;—

банківські метали;—

кошти в Національному банку України;—

боргові цінні папери органів державної влади, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;—

боргові цінні папери, емітовані НБУ, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;—

нараховані доходи за борговими цінними паперами органів державної влади, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;—

нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими НБУ, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;—

боргові цінні папери органів державної влади в