процентних ставок із динамікою інфляції й реальніше застрахувати кошти кредитора від знецінення внаслідок інфляції. Окрім цього, досягається економія коштів унаслідок скорочення витрат на оформлення та обслуговування кредиту.
Складні проценти нараховують тоді, коли проценти вкладникові не виплачують після їх нарахування за певний період (місяць, квартал, рік), а приєднують до суми боргу для нарощення. Тобто база для нарахування процентів з кожним періодом збільшується.
Банки можуть використовувати й інші види нарахування процентів.
Модель ставки "цінового лідерства" (ставка "прайм-рейт") — ставка, за якою банки надають короткострокові позики великим корпоративним фірмам з досконалою фінансовою репутацією. Це найнижчі ставки, оскільки ризики і витрати на аналіз кредитоспроможності позичальника найменші. Така тверда ставка може змінюватися лише раз на місяць і більшою мірою залежить від кон'юнктури кредитного ринку.
На її основі встановлюють фактичний процент, що дорівнює ставці "прайм-рейт" плюс премія за ризик невиконання зобов'язань, що сплачуються не першокласними позичальниками, та премія за ризик, що виплачується позичальниками довгострокових кредитів.
Процентна ставка за кредитом, що нижча ставки "прайм-рейт", дорівнює сумі витрат на залучення коштів і надбавок для покриття ризику й отримання прибутку.
Модель "вартість плюс" — облік вартості залучених банком коштів і його операційних витрат, пов'язаних із цим. Ставка за кредитом — це сума таких компонентів:
1) вартість для банку депозитів із метою кредитування;
2) банківські операційні витрати, у тому числі заробітна плата співробітників кредитного відділу, вартість обладнання, необхідного для надання кредиту і контролю його повернення;
3) маржа (компенсація банку) за рівень ризику невиконання зобов'язань;
4) очікуваний прибуток за кожним кредитом.
Кожен із вказаних компонентів може бути виражений у формі процента відносно суми кредиту. Недолік цієї моделі полягає у тому, що банк точно повинен знати свої витрати і може встановлювати ставку без урахування фактора конкуренції з боку інших кредиторів.
Модель максимальної процентної ставки "КЕП" — погоджена верхня межа ставки за кредитом незалежно від майбутньої динаміки процентних ставок на грошовому ринку.
Модель надбавки — встановлений процент надбавки, який не може бути більшим за раніше визначений, наприклад, 5 % до ставки "прайм-рейт".
Фактично кожен банк розробляє свою процентну політику, у процесі реалізації якої застосовує різні види вкладів та кредитів, здійснює маркетингові дослідження, широко використовує рекламу. Адже, окрім наведених, існує ще безліч інших ситуацій і методів нарахування процентів. Для наукової і практичної роботи ознайомитись з ними можна в спеціальній літературі. Найбільш повно і доступно вони викладені в наукових працях російського економіста-математика Є. Четиркіна та у згадуваних вище підручниках американських учених Фредеріка С. Мишкіна та Р. Глена Габбарда.
Список рекомендованої літератури
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2001 р. № 2121-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.
2. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 p. № 2655-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 47. — Ст. 642.
3. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. — К.: Ника-центр, 1998. — 480 с.
4. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б. С. Івасіва. — К.: КНЕУ, 1999. — 404 с.
5. Гроші та кредит: Підручник / М. I. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 602 с.
6. Деньги и кредит, банки: Справ, пособ. / Под ред. Г. И. Кравцовой. — Мн.: Меркавання, 1994.
7. Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — Л., 1991.
8. Лагутін В, Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", 2000. — 215 с.
9. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: В 2 ч. - М.: Республика, 1992.
10. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.
11. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ" 1999.
12. Общая теория денег и кредита / Под ред. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1995.
13. Савлук М. 7., Мороз А. М. та ін. Гроші та кредит. — К.: Либідь, 1992.
14. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л. А. Дробозина и др. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1997.
15. Финансы и кредит: Учебник / Под ред. А. Ю. Казака. — Екатеринбург: МП "ПИПП", 1994.
16. Финансы / Под ред. В. М. Радионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.
17. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. А. М. Поддерьогін. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с.