перевіряє паспорт та відповідність зразка підпису клієнта на дорожніх чеках його підпису в паспорті;—

перевіряє наявність характерних рис та захисних елементів дорожніх чеків, відсутність виправлень і написів на них;—

пропонує клієнтові у присутності касира поставити другий підпис у відповідному місці;—

виплачує клієнтові суму з урахуванням комісійних, а чек погашає штампом "оплачено";—

оформляє реєстр оплачених дорожніх чеків. Дорожні чеки виставляються банком на власні відділення за кордоном або на іноземні банки-кореспонденти.

Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

Систему організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин називають міжнародними розрахунками.

Їх поділяють на 2 групи (рис. 14.1): документарні та недокументарні.

Документарні розрахунки — розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи.

Фінансові документи — це переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу.

Комерційні документи — це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.

Основними формами документарних розрахунків є:—

інкасо;—

акредитив.

Рис. 14.1. Форми розрахунків при оплаті зовнішніх контрактів

До недокументарних розрахунків відносять:—

банківський переказ;—

векселі;—

чеки;—

авансові платежі;—

платіж на відкритий рахунок.

Інкасо — це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк (рис. 14.2).

Інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів. Банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

Учасниками розрахунків є;—

довіритель-експортер;—

банк-ремітент (банк експортера);—

пред'являючий банк (доручає платіж, пред'являє документи платнику);—

інкасуючий банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);—

платник-імпортер.

Рис. 14.2. Види інкасо

Процес застосування інкасо включає велику кількість етапів, серед яких є визначення умов інкасо (рис. 14.3):

Рис. 14.3. Умови виконання документарного інкасо

Послідовність здійснення операцій при використанні інкасо відображена на рис. 14.4.

Акредитив — це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрізняють такі види акредитивів (рис. 14.6).

Документарний акредитив — це акредитив, платежі за яким проводяться при умові подання в банк комерційних і фінансових документів.

Рис. 14.4. Схема документообігу при використанні інкасо:

1 — укладення контракту, визначення умов розрахунків; 2 — відвантаження товару; 3 — одержання транспортних документів від транспортних організацій; 4 — передача комплекту комерційних, а при необхідності — фінансових документів у банк при інкасовому дорученні; 5 — банк експортера надсилає документи в банк країни імпортера; 6 — передача документів платникові для перевірки та платежу; 7 — оплата документів; 8 — переведення платежу; 9 — зарахування 3оштів на рахунок експортера

Рис. 14.5. Види акредитивів

Учасниками розрахунків є:—

імпортер;—

бенефіціар (експортер);—

підтверджуючий банк — бере зобов'язання здійснити платіж;—

банк-платник — будь-який банк, який здійснює платіж бенефіціару;—

транспортні й страхові компанії, митні брокери.

Порядок здійснення міжнародних розрахунків з використанням акредитивів відображено на рис. 14.6:

Рис. 14.6. Схема документообігу при використанні акредитивів:

1 — заява на відкриття акредитива; 2 — повідомлення про відкриття акредитива; 3 — повідомлення експортера про відкриття акредитива; 4 — розпорядження про переказ акредитива на користь постачальника; 5 — повідомлення про відстрочку акредитива; 6 — відвантаження товару; 7 — передача транспортних документів відповідно до угоди; 8 — оплата на користь постачальника; 9 — відправка документів банку-емітенту

Банківський переказ — розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.

Розрахунки переказами можуть бути (рис. 14.7):

1) за дорученням клієнтів;

2) за дорученням зарубіжних банків.

Види розрахунків банківськими переказами і схема при таких розрахунках представлені на рис. 14.8 та рис. 14.9.

Розрахунки за відкритим рахунком полягають у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера, і навпаки. Для цього між контрагентами укладається спеціальна угода. Таку форму розрахунків застосовують при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

Рис. 14.7. Види розрахунків переказами

Рис. 14.8. Види розрахунків банківськими переказами

Рис. 14.9. Схема документообігу при розрахунках переказами:

1 — передача обумовлених у контракті комерційних документів; 2 — заповнення заяви і платіжного доручення на підставі цих документів; 3 — списання коштів із рахунку імпортера і зарахування їх на рахунок банку-кореспондента; 4 — пересилання коштів у банк експортера; 5 — зарахування коштів на рахунок постачальника (після списання їх з рахунку банку-кореспондента); 6 — передача виписки з цього рахунку

Розрахунки за відкритим рахунком полягають у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера, і навпаки. Для цього між контрагентами укладається спеціальна угода. Ця форма розрахунків застосовується при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями

Усі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюють через банки, що встановили між собою кореспондентські відносини та мають домовленість про порядок й умови проведення міжбанківських операцій.

Для проведення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення кореспондентських відносин і відкривають відповідні кореспондентські рахунки.

Рахунок, що відкривають українським уповноваженим банком в іноземному банку, називають "ностро". Рахунок, що відкривають іноземним банком в українському уповноваженому банку, — "лоро".

Кореспондентські рахунки відкривають у вільно конвертованій валюті, частково конвертованій валюті, неконвертованій валюті, валюті клірингових розрахунків.

Міжнародні розрахунки в іноземній валюті між резидентами та нерезидентами здійснюють уповноваженими банками через кореспондентські рахунки ностро. На уповноважені банки покладено функції агентів валютного контролю за здійсненням міжнародних розрахунків їхніми клієнтами. Так, для забезпечення контролю за проведенням розрахунків, пов'язаних з експортом-імпортом товарів, робіт, послуг, уповноважені банки при списанні коштів із поточного валютного рахунку резидента зобов'язані вимагати від останнього документи, що підтверджують мету операції (договори, контракти, інвойси тощо). Якщо резидент здійснює авансовий платіж або попередню оплату за продукцію, що імпортується в Україну, банк реєструє цю операцію у спеціальному журналі, в якому фіксують дату перерахування коштів; найменування постачальника продукції; дату і номер контракту; граничний строк надходження продукції з-за кордону на адресу резидента, виходячи зі законодавчо встановлених строків; дату фактичного надходження продукції, яку проставляють на підставі реєстрів вантажних митних декларацій, що свідчать про перетинання імпортованою продукцією митного кордону України.

Експортні операції клієнтів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копій контракту та товаросупроводжувальних документів, які підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.

При експорті товарів, робіт та послуг на умовах відстрочення платежу виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні поточні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше ніж 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Зазначений строк не поширюється на розрахунки за вивезені за межі України матеріали, комплектуючі та обладнання для здійснення резидентом довгострокового будівництва за межами України, оплата якого проводиться у строки, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акта виконаних робіт, та на частку вартості будівництва, яка, згідно з умовами контракту сплачується іноземним замовником після гарантійного строку експлуатації обладнання (не більш як 10 % загальної вартості контракту).

Моментом одержання виручки в іноземній валюті за експортну продукцію вважається дата надходження коштів на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

Продовження зазначеного строку можливе лише за індивідуальним дозволом обласного управління НБУ за місцем реєстрації резидента.

Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на поточні валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, і тільки на ті, які зазначені у контрактах з іноземними партнерами. Порядок використання валютної виручки резидентами встановлюється чинним законодавством та регламентується нормативними актами НБУ.

При проведенні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки резиденти мають враховувати, що імпортована продукція повинна надійти в Україну не пізніше 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива.

Моментом здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь нерезидента вважається дата списання коштів з поточного валютного рахунку резидента або їх резервування при відкритті акредитива.

Перевищення встановленого строку надходження продукції потребує індивідуального дозволу обласного управління НБУ.

При відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за власним курсом купівлі.

Дія встановленого строку не поширюється на виконання будівельних робіт іноземними фірмами на території України при спорудженні об'єктів, які будуються тривалий час. Зазначені строки не застосовують також до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах з одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертають резидентові.

Для одержання індивідуального дозволу на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями резидент