Аудитор (фізична особа) може бути притягнутим і до кримінальної відповідальності, якщо його визнають винним у кримінальних злочинах. Особливо це стосується випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних паперів.

Кримінальна відповідальність настає в разі навмисного приховування істини з корисливою метою.

Професійна відповідальність аудитора визначається у:

¦ попередженні;

¦ припиненні дії сертифікату на строк до одного року;

¦ анулюванні сертифікату.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі і пов'язаний із нею трудовими правовідносинами, у разі неналежного виконання своїх обов'язків може бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування заподіяних фактичних збитків).

Класифікація відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності показана на рис. 1.6.

Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх обов'язків, яке проявляється у:

¦ неправомірному використанні (невикористанні) нормативної бази (законодавчих та інших актів із бухгалтерського обліку, оподаткування та офіційних пояснень до них);

¦ арифметичних помилках;

¦ втратах або псуванні документів, отриманих аудитором;

¦ навмисних діях або бездіяльності аудитора чи його працівників, спрямованих на заподіяння шкоди замовнику, а також будь-яких діях (бездіяльності) з ознаками кримінального діяння, змови;

¦ діях працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або їх наслідках;

¦ порушенні (розголошенні) або використанні із власною метою аудитором будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні аудиторських послуг.

Для того щоб уникнути судового переслідування, аудиторам рекомендується дотримуватися таких правил:

¦ перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про

власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти будуть перевірені;

¦ встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;

¦ неухильно дотримуватися вимог бухгалтерських і аудиторських стандартів;

¦ розуміти, що суди чекають від представників вільної професії поваги до

норм права і справедливості, навіть якщо вони не відповідають стандартам

професійної етики;

¦ ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;

¦ бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фінансові труднощі (такі фірми намагаються надати викривлену фінансову звітність).

Аудитори повинні вживати заходів щодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднести такі:

¦ мати справу тільки з чесними клієнтами;

¦ наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно підготувати, і постійно контролювати якості його роботи;

¦ дотримуватися професійних стандартів;

¦ зберігати незалежність;

¦ розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку господарських операцій фірми;

¦ підтримувати високу якість аудиту;

¦ правильно документувати роботу;

¦ оформити документи, що визначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;

¦ зберігати конфіденційність стосунків, тобто не розкривати інформації про свого клієнта стороннім особам;

¦ забезпечити адекватний страховий захист;

¦ користуватися кваліфікованими юридичними консультаціями.

Воднораз, аудитор не застрахований від помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. З метою запобігання негативним наслідкам для аудиторської фірми в розвинених країнах здійснюється страхування професійної і цивільної відповідальності. Це стало обов'язковим видом страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р., зі змінами і доповненнями.

2. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV, зі змінами і доповненнями.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р., зі змінами і доповненнями.

4. Закон України "Про колективні договори та угоди" від 01.0793 р. №3356XІІ.

5. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/995-ВР, зі змінами і доповненнями.

6. Закон України "Про відпустки'' від 15.11.1996 р. №504/96-ВР.

7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 р. №1058-IV.

8. Закон України "Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-111.

9. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01 р. №2240-111, зі змінами і доповненнями.

10. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 25.03.05 р. №2505-ІУ, зі змінами і доповненнями.

11. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств'' у редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, від 23.09.99 р. №1105-ХІУ зі змінами і доповненнями.

12. Закон України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. №378/96-ВР.

13. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. №889-ГУ

14. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 рокуЖ058-ІУ

16. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 року № 1201-XII.

17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 р. №784-ХІУ;

18. Закон України "Про приєднайня України до Женевської конвенції 1930 року, про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі'' від 6.07.99 р. №826-ХІУ.

19. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.07.95 р. №265/95-ВР, зі змінами і доповненнями.