1 | Перевірити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку, даним Головної книги, звітності

2 | Перевірити фактичну наявність запасів (за умови нагляду аудитором проведення інвентаризації запасів додатково розглядається "Програма аудиту для нагляду за проведенням інвентаризації запасів"). Перевірити організацію складського господарства, стан збереження запасів

3 | Перевірити повноту оприбуткування запасів за наявності документів, які підтверджують їх придбання: — вибіркова взаємна звірка господарських договорів, накладних, фактур тощо та облікових регістрів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо

4 | Перевірити організацію контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей:—

звірити за прибутковими документами, чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальників тощо;—

звірити дані графи "відмітка про використання довіреностей" журналу обліку довіреностей ф. М-3 з даними первинних документів з оприбуткування запасів на склад;—

перевірити своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей (строки, відмітки)

5 | Звірити правильність оформлення надходження та списання запасів:—

звірити дані первинних документів із записами карток складського обліку;—

взаємна звірка даних матеріального звіту та накладних, рахунків-фактур, лімітно-забірних карт із мстою виявлення не вказаних у звіті первин них документів, підтвердження облікової ціни наявності підписів матеріально відповідальних осіб тощо;—

звірка віднесення в підзвіт окремим особам від лущених запасів, які не повинні списуватися і момент відпускання на витрати виробництва;—

перевірити кореспонденцію рахунків на від пускання запасів у Головній книзі | і

6 | Перевірити законність списання запасів при втратах—

дотримання встановленого порядку оформлень

- перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні нестач

7 | Перевірити дотримання лімітів із відпускання за пасів:—

зустрічна перевірка лімітно-забірних карт із документами на витрачання

8 | Вивчити стан матеріальної відповідальності за збитки, завдані підприємству

9 | Перевірити своєчасність пред'явлення претензій за якістю та кількістю запасів

10 | Перевірити достовірність інформації про запаси що відображаються у примітках до фінансової звітності згідно з нормами П(с)БО 9

11 | Перевірити правильність визнання запасів акти вами згідно з нормами П(с)БО 9: — чи є ймовірність того, що підприємство отримає економічні вигоди, пов'язані з використанням запасів;

- чи достовірно визначена вартість запасів

12 | Перевірити правильність визначення первісної вартості запасів при їх придбанні:—

визначення при придбанні, виготовленні:—

на підставі яких документів (висновків) визначено справедливу вартість запасів, отриманих безкоштовно, внесених до статутного капіталу, придбаних в обмін

13 | Перевірити правильність відображення в обліку операцій зі списання запасів

14 | Перевірити, який із методів оцінки запасів при відпусканні їх у виробництво, на продаж або інше вибуття застосовується на підприємстві:—

згідно з наказом про облікову політику;—

фактично (способом звірки даних аналітичного обліку та розрахунків)

15 | Перевірити, чи правильно відображена в бухгалтерському обліку одиниця обліку запасів (найменування або однорідна група)

16 | Перевірити достовірність даних за залишками

запасів у фінансовій звітності:—

чи відображаються запаси за найменшою з двох оцінок: початковою вартістю або вартістю чистої реалізації запасів

17 | Формування регістрів виявлених порушень

Склав_____________Перевірив____________Ознайомився__________________

Відповідність залишків то оборотів у регістрах обліку

Незалежно від обраного методу організації перевірки в першу чергу необхідно перевірити відповідність залишків та оборотів Головної книги та регістрів синтетичного й аналітичного обліку виробничих запасів.

У разі встановлення відхилень результати такого зіставлення необхідно зафіксувати в робочому документі, зразок якого подано нижче, з'ясувати причини таких відхилень та їх вплив на подальші дії аудитора. Якщо ж відхилень не виявлено, то про це складають довідку довільного зразка.

При встановленні розбіжностей аудитор повинен з'ясувати, який із показників є достовірним, відповідає дійсності. Для встановлення об'єктивної істини аудитор проводить опитування відповідальних осіб, проводить глибинні тести, використовуючи дедуктивний та індуктивний методи. При першому інформація вивчається від загального до конкретного (Головна книга — регістри синтетичного обліку — регістри аналітичного обліку — зведені документи — первинні документи); при іншому інформація вивчається у зворотному напрямі.

За необхідності встановлення об'єктивної істини щодо залишків запасів та їх оборотів виникає потреба у проведенні інвентаризації запасів та застосування прийому сканування, який полягає в безперервному, по-елементному перегляді інформації про рух запасів.

Якщо в процесі сканування виявляється, що не всі господарські операції знайшли відображення в бухгалтерському обліку, то необхідно призупинити роботу над проведенням аудиторського дослідження й запропонувати клієнту відновити бухгалтерський облік.

Перевірка стану збереження запасів

Збереження запасів залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом контролю є перевірка стану складського господарства клієнта. Аудитор установлює кількість і дислокацію складських приміщень, сховищ (буртів, траншей, веж тощо), в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання запасів, забезпеченість ваговимірювальними приладами.

Якщо тестування внутрішнього контролю свідчить про низький рівень фактичного контролю, це викликає необхідність у проведенні інвентаризації.

До початку інвентаризації аудитор повинен:

¦ скласти перелік цінностей, які підлягають інвентаризації;

¦ домовитись із керівником суб'єкта господарювання про створення комісії (до складу комісії за наказом керівника залучити представників організації, спеціалістів, працівників бухгалтерії);

¦ вимагати від матеріально відповідальної особи звіт про оприбуткування і відпускання (витрачання) цінностей на дату початку інвентаризації (один примірник здається до бухгалтерії, а другий звіт із прикладеними первинними документами візується членами інвентаризаційної комісії);

¦ отримати розписку від матеріально відповідальної особи про те, що всі документи, які належать до оприбуткування або витрачання цінностей, здано до бухгалтерії, і що неоприбутковшіих або не списаних на витрачання запасів не залишилося;

¦ отримати аналогічні розписки від осіб, які мають підзвітні суми на придбання запасів або доручення на їх отримання.

Під час інвентаризації аудитор повинен установити:

¦ чи використовуються складські приміщення за призначенням:

¦ чи правильно розташовуються запаси на складі;

¦ чи відповідають складські приміщення вимогам умов зберігання цінностей;

¦ як охороняються складські приміщення;

¦ чи не зберігаються цінності просто неба або в непристосованих приміщеннях і чи не піддаються вони внаслідок цього псуванню;

¦ переконатись в акуратності проведення всіх процедур інвентаризаційною комісією;

¦ вимагати перерахунку, вимірювання запасів, якщо це необхідно;

¦ фіксувати результати інвентаризації за кожним видом запасів в інвентаризаційних описах, які складаються за місцем знаходження (зберігання) і за матеріально відповідальними особами, в одиницях виміру, прийнятих в обліку;

¦ скласти окремий опис на цінності, які належать іншим підприємствам, а потім зустрічною перевіркою з'ясувати, кому вони належать і чому зберігаються на складі іншої фірми;

¦ звернути особливу увагу на номери, марки, найменування матеріальних цінностей, відповідність їх номерам, маркам, зазначеним у паспортах і прибуткових документах (особливо це стосується запасних частин до автотранспорту, номери і марки яких повинні бути ідентичні паспорту і прибутковому документу); по деяких запасах (продукти, корми, насіння тощо), за необхідності, провести відбір проб для лабораторного аналізу якості (проби необхідно відбирати в двох екземплярах і опечатувати. Один екземпляр проби у відповідному посуді передають до лабораторії для аналізу, другий залишають на підприємстві під розписку, яка передається аудитору. На відібрані для аналізу проби складають акт, де зазначають назву підприємства, вагу, обсяг, місце відбору проби, температуру повітря в місці зберігання, вологість тощо. Акт відбору підписують члени комісії, аудитори і матеріально відповідальні особи);

¦ перевірити правильність складання порівняльних відомостей у бухгалтерії по запасах, щодо яких виявлені відхилення від облікових даних (їх підписують головний бухгалтер і матеріально відповідальна особа);

¦ отримати від матеріально відповідальних осіб письмове пояснення причин виявлених недостач та залишків запасів;

¦ перевірити правильність відображення в обліку виявлених нестач та залишків запасів. Необхідно пам'ятати, що списання природного убутку в межах встановлених норм може бути проведено лише за виявленими нестачами;

¦ зберегти копії зазначених (робочих) документів, які будуть використовуватись у подальшому при проведенні перевірки.

Перевірка повноти оприбуткування, правильності списання,оцінки та обліку запасів

Під час перевірки аудитор повинен:

¦ перевірити правильність ведення складського обліку, обґрунтованість записів завідуючим складом (комірником) у картках;

¦ перевірити повноту оприбуткування, правильність списання матеріалів, які надійшли зі сторони. Порушення порядку оприбуткування і списання цінностей призводить до їх крадіжок, а також створення залишків сировини, з яких потім виготовляють неоприбутковану продукцію, реалізуючи її без відображення операцій в обліку з метою приховування доходів від оподаткування і привласнення отриманих коштів. На цьому етапі аудитор за допомогою аудиторських процедур вивчає достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із виробничими запасами.

Методичні прийоми аудиту операцій із запасами здійснюються за допомогою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналітичні прийоми складаються з економічного аналізу, аналітичних і статистичних розрахунків та економіко-математичних методів.

Економічний аналіз застосовується при встановленні ритмічності поставок сировини на підприємстві, виявленні відхилень від норм при витрачанні матеріалів і встановленні факторів, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.

Аналітичні та синтетичні розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових і логічних процедур. Такі процедури включають складання порівняльних відомостей, таблиць порівняння витрат матеріалів та їх накопичення за певні періоди, виявлення фактів порушення технології тощо.

Економіко-математичні методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матеріалів і передбачають:

1. Аналіз розрахунково-платіжних документів, які підтверджують надходження матеріальних цінностей від постачальників: платіжні вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні з різного роду додатками (специфікаціями, сертифікатами, засвідченнями якості тощо).

2. Зіставлення даних документів з оплати постачальникам і даних документів на оприбуткування матеріальних