Планування конкретної аудиторської перевірки

План

1. Необхідність планування

2. Мета планування

3. Документальне оформлення

4. Фактори, які впливають на формування загального плану

5. Складання загального плану

6. Етапи планування

7. Оцінка системи внутрішнього контролю

8. Загальний план

9. Програма аудиту

10. Програма може передбачати такі об'єкти аудиту.

Необхідність планування

Аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин:

1) це дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості інформації допоможе аудитору дати найобґрунтованіший висновок, у результаті — звести до мінімуму правові зобов'язання та зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;

2) допоможе утримати в межах розумного витрати на аудит. Збереження витрат у розумних межах допоможе аудиторській фірмі (окремому аудиторові) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів за умови, що фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю послуг;

3) дасть змогу уникнути непорозумінь із клієнтом.

Планування повинно базуватися на обізнаності про діяльність клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.

Планування аудиторської перевірки здійснюється на основі даних попереднього аналізу і має забезпечувати:

¦ отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку й ефективність внутрішнього контролю;

¦ встановлення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю, тобто з'ясування того, наскільки аудитор може покладатися на матеріали внутрішнього контролю;

¦ визначення змісту, часу проведення й обсягу контрольних процедур, які підлягають виконанню на наступному етапі аудиторської перевірки;

¦ координацію виконуваних робіт по збору й аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності й законності господарсько-фінансових операцій, достовірності бухгалтерського балансу і фінансових звітів.

Вимоги та рекомендації щодо планування аудиту визначені МСА 300 "Планування", згідно з яким аудитори й аудиторські фірми України мають право самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, наявних норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

Мета планування

Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявленні проблем, які слід перевірити якнайдетальніше. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців інших професій.

Документальне оформлення

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом.

Фактори, які впливають на формування загального плану

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість на його основі підготувати програму аудиту. У свою чергу, програма аудиту, її зміст і розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

¦ головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

¦ найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, враховуючи зміни, які, можливо, сталися після попереднього аудиту;

¦ розподілу обов'язків між керівництвом підприємства. Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:

¦ методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувалися бухгалтерією підприємства;

¦ можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту;

¦ знань аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Визначення ризиків і суттєвості:

¦ оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;

¦ визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

¦ імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлені ним раніше помилки;

¦ визначення складних бухгалтерських операцій, враховуючи ті, які виконувалися на основі суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів).

Види, час і повнота процедур:

¦ існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту;

¦ вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

¦ робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

¦ участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);

¦ участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

¦ дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;

¦ підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їхній професійний рівень і стаж роботи.

Інші питання:

¦ можливість оперативного внесення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме найближчим часом;

¦ умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства із пов'язаними особами.

Складання загального плану

Слово "план" означає послідовний перелік дій у процесі виконання певної роботи. В аудиті загальний план скоріше нагадує сукупність найважливішої інформації, яку слід брати до уваги при встановленні розвитку та особливостей аудиту.

Загальний план повинен слугувати основою для підготовки програми аудиту. У ньому прогнозують строки проведення аудиту, складають графік проведення аудиту, визначають дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. Під час планування витрат часу аудитору необхідно враховувати:

¦ розрахунок витрат часу, витраченого в попередньому періоді (в разі проведення наступного аудиту), і його зв'язок із поточним розрахунком;

¦ рівень суттєвості перевірок;

¦ проведені оцінки ризиків.

Етапи планування

Планування аудиту - це досить складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямах перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.

Процес планування аудиту умовно можна поділити на декілька етапів. У таблиці 3.1 виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування детальніше.

Оцінка системи внутрішнього контролю

Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій його ефективності, оскільки:

¦ ніхто не може поручитися за відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою;

¦ керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило;

¦ незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили на довіру, можливий вплив на них як усередині, так і за межами підприємства;

¦ можливі помилки і неточності в записах, підрахунках у результаті нерозуміння завдання, втоми або неохайності.

Ураховуючи наведені обмеження ефективності внутрішнього контролю, зовнішній аудитор повинен дати оцінку результативності внутрішнього контролю за такими позиціями:

¦ ступенем незалежності внутрішнього контролю;

¦ чисельністю, кваліфікацією і досвідом персоналу, який займається внутрішнім контролем;

¦ масштабом, глибиною, напрямом і строками проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю;

¦ огляд усіх документів, які стосуються внутрішнього контролю, перевірок, які може надати клієнт,

¦ ступенем впливу органів управління на роботу суб'єктів внутрішнього контролю.

На початковому етапі планування рекомендується виконати аналітичні процедури, які допоможуть аудитору виявити важливі для аудиту питання і тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних показників за кілька років, виявлення значних відхилень, що свідчать про необхідність загострення уваги на цих позиціях, тестування облікових даних на місцях тощо.

Важливим етапом у підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:

¦ аналізу відповідної документації;

¦ бесід із керівництвом;

¦ опитування персоналу, задіяного в цих системах.

Таблиця 3.1. Етапи планування

Етап | Види робіт

1 | 2

Етап 1 | Згода клієнта й укладання договору

Етап 2 | Установлення мета і завдань аудиту

Мета:*

висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності. Завдання:*

збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта;*

ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю;*

визначення й оцінка матеріальності й аудиторського ризику;*

визначення критеріїв оцінки фінансової звітності;*

збір аудиторських доказів та їх аналіз.

Етап 3 | Оцінка середовища суб'єкта перевірки

Внутрішні фактори системи:

* управління:

* облік і внутрішній контроль;

* виробництво;

* фінансова діяльність;

* діяльність персоналу. Зовнішні фактори сфери:

* економічна;

* політична;

* соціальна;

* юридична.

Етап 4 | Складання загального плану аудиту

Етап 5 | Розробка програм аудиту

Етап 6 | Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності

Етап 7 | Коригування загального плану і програми протягом усього процесу аудиту

Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику контролю дає змогу зменшити обсяг перевірки та спиратися на дані внутрішнього контролю при винесенні аудиторського висновку.

Загальний план

При підготовці загального плану і програми перевірки слід установити рівень суттєвості — ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах