Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках 2605, 2625.

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли неможливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки:

9803 А Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладених цивільно-правових договорів

9804 А Розрахункові документи, не сплачені в строк з вини банку

За умов закриття рахунку згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок 2903 П "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками". З цього рахунку погашається заборгованість клієнтів або суми перераховуються за напрямками, визначеними чинним законодавством.

Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних доручень

Платіжне доручення – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Це найпоширеніша форма розрахунків, що використовується в розрахунках між клієнтами, з бюджетом, позабюджетними структурами.

Платіжне доручення оформляється платником за формою згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті або за довільною формою, передбаченою договором між платником та банком.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписування. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, що сума цього платіжного доручення не перевищує суми, яка є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності чи недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, коли порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між платником та банком.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:*

за фактично відвантажену чи продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);*

у порядку попередньої оплати (якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та обумовлено в договорі);*

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, встановленого чинним законодавством;*

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;*

для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;*

в інших випадках відповідно до укладених договорів та чинного законодавства.

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків.

Платіжне доручення в довільній формі обов'язково має містити всі реквізити платіжного доручення, передбачені формою "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", та вказівки платника щодо порядку виконання банком цього платіжного доручення. Платіжні доручення в довільній формі застосовуються при розрахунках у разі:*

періодичного перерахування платником фіксованих сум одним і тим самим одержувачам коштів;*

перерахування підприємством заробітної плати, пенсії тощо на особисті рахунки одержувачів;*

інших випадків відповідно до чинного законодавства та укладених договорів.

Якщо фізична особа не має рахунку в банку, то платник може здійснювати розрахунки з нею, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який виплачуватиме кошти готівкою. Якщо фізична особа не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв'язку.

Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх одержувачам, та номери списків одержувачів коштів. Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:*

на ім'я окремих фізичних осіб – коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо);*

підприємствам – коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.

Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх одержувачам, та номери списків одержувачів коштів. Механізм розрахунків платіжними дорученнями показано на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Документообіг при розрахунках платіжними дорученнями (якщо клієнти обслуговуються в різних банках):

1 – укладення угоди-контракту;

2 – відвантаження продукції, товарів, здавання робіт, послуг;

3 – платіжне доручення на списання суми платежу;

4 – витяг із поточного рахунку про списання коштів;

5 – платіжне доручення про зарахування суми платежу;

6 – витяг із поточного рахунку про зарахування коштів

Бухгалтерські проводки

1. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Д-т 2600 (платника)

К-т 2600 (одержувача)

2. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках:*

у банку платника:

Д-т 2600 (платника)

К-т 1200*

в банку одержувача:

Д-т 1200

К-т 2600 (одержувача)

Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних вимог-доручень

Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої – вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача. Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів за формою згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті і передається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює и нижню частину згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (від руки чи із застосуванням технічних засобів – незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Причини несплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів. Механізм розрахунків платіжними вимогами-дорученнями показано на рис. 4.3.

Бухгалтерські проводки

1. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Д-т 2600 (платника)

К-т 2600 (одержувача)

Рис. 4.3. Документообіг при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями (якщо клієнти обслуговуються в різних банках):

1 – угода із зазначенням форми розрахунків платіжними вимогами-дорученнями;

2 – відвантаження продукції, товарів, здавання робіт, послуг;

3 – документи на відвантаження, передачу і платіжна вимога-доручення;

4 – дооформлена платником вимога-доручення;

5 – витяг із поточного рахунку про списання коштів;

6 – здійснення платежу;

7 – витяг із поточного рахунку про зарахування платежу

2. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках:*

у банку платника:

Д-т 2600 (платника)

К-т 1200*

у банку одержувача:

Д-т 1200

К-т 2600 (одержувача)

Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних вимог

Платіжні вимоги застосовуються в разі здійснення примусового списання (стягнення) коштів та в разі договірного списання коштів з рахунків платників.

Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках, установлених законами України, а саме: на підставі рішень судів та інших державних і недержавних органів.

Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за формою згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем, на списання податкового боргу за рішенням податкового органу – податковим органом, на підставі визнаної претензії – підприємством-кредитором.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств (у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок підприємства для здійснення розрахунків за акредитивами) та платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків фізичних осіб (у тому числі поточних і депозитних).

Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає платіжну вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листа-відповіді про визнання претензії, на підставі якого її оформлено.

Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із реєстром платіжних вимог. Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника – протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. У разі недостатності коштів платіжні вимоги виконуються банком частково в межах наявного залишку коштів платника, а в невиконаній сумі повертаються разом із супровідними документами стягувачам. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером.

Договірне списання коштів з рахунку платника за його дорученням можуть передбачати у договорах між собою фізичні та юридичні особи. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумовленого в договорі з