Необхідність у плануванні аудиторської діяльності

План

1. Планування аудиторської діяльності

2. Методи планування

3. Нормативно база планування

4. Види планів

5. План обсягу аудиторських послуг

6. Зміст і завдання плану праці й заробітної плати

7. Планування кількості персоналу

8. Планування фонду заробітної плати

9. Розробка плану доходів і витрат

Обов'язковою умовою успішної діяльності будь-якого підприємства є планування. Це стосується не тільки аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, котрі провадять аудиторську діяльність як приватні підприємці.

Нормативна база з аудиту (МСА 300 "Планування") регламентує лише порядок планування аудиторської перевірки, визначає порядок підготовки загального плану і розроблення програми проведення аудиту і не визначає порядок планування аудиторської діяльності. У літературі з аудиту питання планування аудиторської діяльності також майже не висвітлювалось. Ф. Я. Дефліз, Г. Р. Дженік, В. М. О'Рейллі, М. Б. Хірш у книзі "Аудит Монтгомері" дають таке визначення: "Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії" [68, с. 148]. Ідеться про планування аудиторської перевірки, а не про планування аудиторської діяльності, оскільки аудиторська діяльність не обмежується лише аудитом. В. С. Рудницький у своїй монографії "Методологія і організація аудиту" [ 138, с. 109] поділяє процес планування на два види: планування аудиторської діяльності та планування аудиту Й інших видів послуг. Проте першому виду планування приділено досить мало уваги, більш детально висвітлені питання планування аудиторської перевірки.

Аудиторська діяльність - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг із метою отримання прибутку.

Для виконання досягнутої мети суб'єкти аудиторської діяльності повинні отримати відповідь на такі запитання:

¦ Де на ринку послуг знаходиться на даний момент суб'єкт аудиторської діяльності, які підсумки й умови його діяльності?

¦ Яка його стратегічна мета?

¦ Куди і як він збирається рухатися на ринку послуг?

¦ Як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнуті стратегічні й поточні цілі суб'єкта аудиторської діяльності?

Щоб відповісти на ці запитання, необхідно: зробити аналіз стану фірми і конкурентного середовища; розробити місію фірми і її стратегію; визначитися, за допомогою яких ресурсів буде досягнута поставлена мета, тобто необхідно правильно спланувати діяльність.

Планування — це один із методів управління, який полягає в розробці й практичному здійсненні планів, котрі визначають майбутній стан економічного суб'єкта, шляхи, способи і засоби його досягнення.

Відсутність планування ставить суб'єктів аудиторської діяльності в таке становище, коли вони:

¦ не розуміють майбутніх завдань;

¦ не вміють розглядати господарювання як невпинний процес, де поточні дії органічно пов'язані з майбутніми;

¦ втрачають орієнтацію в конкурентному середовищі, тому що керуються тільки короткостроковими інтересами і не розуміють загального змісту подій, які відбуваються;

¦ не в змозі визначити основні потреби ринку аудиторських послуг;

¦ виявляються в більш слабкій позиції порівняно з іншими учасниками ринкової діяльності;

¦ не в змозі забезпечити персонал регулярною роботою через сезонність обов'язкового аудиту.

Застосування планування в аудиторській діяльності створює вагомі переваги, особливо в умовах ринку, коли фірми працюють у конкурентному середовищі:

¦ дає можливість підготуватися до використання майбутніх сприятливих умов;

¦ з'ясовує проблеми, які виникли;

¦ готує фірму до раптових змін у зовнішньому середовищі;

¦ стимулює керівників до реалізації своїх рішень у подальшій роботі;

¦ поліпшує координацію дій в аудиторській фірмі;

¦ створює передумови для підвищення освітньої підготовки та перепідготовки аудиторів;

¦ збільшує можливості в забезпеченні фірми необхідною інформацією;

¦ сприяє раціональнішому розподілу трудових ресурсів;

¦ чітко формує обов'язки і визначає відповідальність аудиторів;

¦ поліпшує контроль якості аудиторських послуг.

Планування аудиторської діяльності

Методи планування

Аудиторська фірма — це суб'єкт підприємницької діяльності, тому її роботі притаманні загальноприйняті методологія, методика і техніка планування.

Методологія планування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, що відповідають сучасним вимогам ринку і перевірені практикою.

Методика планування характеризує склад застосовуваних на тому чи іншому підприємстві методів, способів і прийомів обґрунтування конкретних планових показників, а також зміст, форму, структуру і порядок розробки плану.

Технологія планування — регламентація строків, необхідного змісту, вимог до послідовності процедур складання різних розділів плану, а також регулювання механізму взаємодії виробничих підрозділів, функціональних органів і планових служб при складанні плану.

Виділяють два підходи в плануванні: формальний та інтуїтивний. Серед практикуючих аудиторів, особливо невеликих фірм, поширена думка, що в умовах різко змінної ринкової кон'юнктури перевагу варто віддавати інтуїтивному плануванню. Інтуїція — це здатність безпосереднього пізнання істини без обґрунтувань та доказів.

Для прийняття управлінських рішень на інтуїтивному рівні необхідно добре розуміти стан ринкових відносин на сучасному етапі, складну взаємодію елементів, які управляють процесом попиту і пропозиції. При цьому треба враховувати, що клієнти аудиторських фірм досить різні, сам ринок аудиторських послуг неоднорідний, характеризується сезонністю роботи (обов'язковий аудит фінансової річної звітності). Залежно від співвідношення між суб'єктами аудиту і їхніми клієнтами визначається тип конкурентної ринкової структури, який теж не однаковий у різних регіонах країни.

Тому вивчення об'єктивних процесів, що відбуваються на ринку аудиторських послуг, дає змогу зрозуміти процеси формування попиту і пропозиції, встановлення рівноважної ціни і т. ін. При цьому треба чітко усвідомлювати, що процеси, які складаються на рівні ринку в цілому, не можуть бути точно відображені в інформації на рівні окремої фірми. Тому аудиторів слід застерегти від спроб використання цих закономірностей безпосередньо у формальному плануванні на рівні окремих фірм. Під формальним плануванням зазвичай мається на увазі свідомо організоване планування, яке дає змогу за допомогою особливих методів одержати досить точні показники для прийняття управлінських рішень. Формальне планування базується на чітких розрахунках із використанням нормативної бази.

Нормативно база планування

Основою раціональної організації і планування діяльності аудиторської фірми є створення техніко-економічних норм і нормативів, а також нормативної бази.

Зниження рівня планової роботи в цілому по Україні позначилося і на зменшенні уваги до планування роботи аудиторських фірм. Певною мірою це пов'язано із формуванням загальної думки про те, що швидке зростання й успіх будь-якої фірми часто пов'язані не з формальним плануванням, а, скоріше, є наслідком підприємницького таланту енергійного й рішучого керівництва фірмою. Звичайно, роль підприємця, тим більше підприємця-аудитора, в успіху фірми важко переоцінити. В умовах ринкової невизначеності зовнішнього середовища, а отже — невизначеності потреб в аудиті, значна роль належить неформальному, інтуїтивному плануванню. Але для закріплення досягнутого успіху і забезпечення стабільної роботи аудиторської фірми необхідне поєднання інтуїтивного і формального планування, а основою науково обґрунтованого планування є нормативна база, яка законодавчо на рівні України не передбачена.

Нормативна база фірми складається із системи норм і нормативів, що регламентують різні сторони аудиторської діяльності: норми трудовитрат при наданні різних аудиторських послуг; норми витрат часу; розцінки на аудиторські послуги тощо.

Для успішного функціонування на ринку в аудиторських фірмах повинні бути розроблені, затверджені й доведені до зацікавлених осіб прийняті норми і нормативи, що діють на фірмі.

У формальному плануванні передбачені такі методи розроблення норм і нормативів.

Дослідні норми і нормативи встановлюються на основі аналізу експериментальних даних з урахуванням досягнутих передових методів і всебічного аналізу резервів фірми.

Звітно-статистичні методи розроблення нормативів і норм формуються на основі звітно-статистичних даних за минулий період. Вони не відображають планових досягнень науково-технічного прогресу, не стимулюють використання резервів фірми і застосовуються лише в тих випадках, коли неможливо визначити норму більш обґрунтованими методами.

Очевидно, що на рівні розробки стратегічного плану, враховуючи високий ступінь невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища, доцільним буде поєднання інтуїтивного і формального планування з пріоритетом першого. При розробленні поточного (річного) плану перевагу треба віддати формальному плануванню, що дає змогу досить точно (принцип точності) визначити витрати фірми, потребу в матеріальних і трудових ресурсах.

Застосування форми планування тісно пов'язане зі ступенем невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища. У внутрішньофірмовому плануванні події, що відбуваються, мають високий ступінь визначеності, оскільки майже цілком залежать від внутрішнього середовища.

Види планів

Системи планування, які діють у цілком передбачуваному середовищі, називають детермінованими. Природно, що в цих умовах не тільки можливе, а й необхідне застосування формального планування. Це дає змогу достатньо точно кількісно пов'язати всі розділи плану за формою в цілому.

За межами фірми у взаємовідносинах із клієнтами діє ступінь невизначеності зовнішнього середовища, що теж необхідно враховувати при плануванні. Беручи до уваги всі необхідні чинники, аудиторська фірма планує свою роботу на перспективу, на поточний період (рік, квартал), а також планує кожну конкретну перевірку. На рис. 3.1 показані види планування аудиторської діяльності.

¦ Стратегічний план — довгостроковий план на 5-15 років, у якому формуються основні цілі фірми на перспективу, конкретні завдання, прив'язані за часом до ресурсів, загальна стратегія досягнення поставлених цілей. Стратегічне планування — це, по суті, перспективне планування, але в нього вкладений зовсім інший зміст і методика розроблення. Це і визначення місії фірми — якою вона повинна бути через 5-10 років, і визначення стратегічного становища фірми, аналіз її конкурентного становища, визначення стратегічних альтернатив і. нарешті, формалізації самої стратегії з урахуванням зовнішнього середовище і внутрішніх особливостей підприємства.

¦ Поточні плани — плани, у яких пов'язуються