Внутрішня нормативна база — це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

У таблиці 5.1 наведена загальна інформація про нормативно-правові акти, якими керується в своїй діяльності аудитор.

Важливою частиною внутрішньої нормативної бази є наказ про облікову політику.

Таблиця 5.1

Нормативно-правові акти, якими керується в своїй діяльності аудитор

Назва нормативно-правового акта | Суб'єкт нормотворення, якому надано право приймати нормативно-правовий акт | Норма права, яка визначає назву нормативно-правового акта і суб'єкта його прийняття

Закон | Верховна Рада України | Стаття 91 Конституції України

Указ 1 | Президент України | Пункт 31 ст. 106 Конституції України Пункт 4 розділу XV "Перехідні положення"1 Конституції України

Постанова | Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Правління Національного банку України | Стаття 91 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 56 Закону України від  р. № 679-ХУ "Про Національний банк України"

Декрет 2 | Кабінет Міністрів України | Закон України від 18.11.92 р. № 2796-ХІІ "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"

Розпорядження | Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації | Пункт 31 ст. 106 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 41 Закону України від 09.04.99 р. № 586-ХГУ "Про місцеві державні адміністрації"

Наказ (рішення) | Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю | Повноваження видавати їх визначаються у положеннях про відповідний орган

Інструкція, правила, положення, порядок та ін. | Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю | Зазначені акти слід розглядати як невід'ємну складову частину тих нормативно-правових актів, форма яких визначена законодавством (накази, рішення)

Інструкція,

правила,

положення | Національний банк України | Стаття 56 Закону України "Про Національний банк України"

Рішення | Місцеві ради | Стаття 144 Конституції України

Пункт 1 ст. 59 Закону України від 21.05.97 р.

№ 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування"

1 Право Президента України видавати укази згідно з цим пунктом діяло до 28.06.99 р., проте деякі такі укази чинні й на сьогодні.

2 Повноваження видавати декрети у сфері законодавчого регулювання були делеговані КМУ до 21 травня 1993 року.

У таблиці 5.2 показаний порядок набрання чинності нормативно-правовими актами.

Таблиця 5.2

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами

№ з/п | Вили нормативно-правових актів | Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами | Норми, які встановлюють порядок набрання чинності

1 | 2 | 3 | 4

1 | Закони України Постанови Верховної Ради України | Через 10 днів із дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційному друкованому виданні | Частина п'ята ст. 94 Конституції України, стаття 4 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97 р. №503/97 (далі - Указ №503)

2 | Укази, розпорядження Президента України | Через 10 днів із дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційному друкованому виданні | Стаття 4 Указу № 503

3 | Постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України | Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян — із моменту прийняття, якщо пізніший строк набрання чинності не передбачений в самих актах. Ті, що визначають права й обов'язки громадян - із дня опублікування в офіційних друкованих виданнях, якщо пізніший строк набрання чинності не передбачений в самих актах | Стаття 5 Указу № 503

4 | Накази, положення, інструкції, рішення, постанови тощо міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю | Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян — через 10 днів після державної реєстрації, якщо в самих актах не встановлено пізніший строк надання їм чинності.

Ті, що визначають права й обов'язки громадян - через 10 днів після державної реєстрації, але не раніше дня доведення до відома населення | Стаття 57 Конституції України

Пункт 4.4 розділу 4 Порядку № 102/5

5 | Постанови, інструкції, положення, правила Національного банку України | Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян — через 10 днів після державної реєстрації, якщо в самих актах не встановлено пізніший строк надання їм чинності.

Ті. що визначають права й обов'язки громадян — через 10 днів після державної реєстрації, але не раніше дня доведення до відома населення | Стаття 57 Конституції України

Пункт 4.4 розділу 4 Порядку № 102/5

6 | Рішення місцевих рад | Із дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший :трок уведення рішень у дію | Стаття 144 Конституції України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.97 р. № 280/97-ВР

7 | Розпорядження, накази місцевих державних адміністрацій | Ті, що не стосуються прав та обов'язків громадян і не мають загального характеру - із моменту їх державної реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший строк уведення їх у дію. Ті, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер — із моменту оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший строк уведення у дію | Стаття 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99 р. № 58600У

8 | Міжнародні договори | Договір набирає чинності в порядку і на дату, передбачені в ньому або погоджені між державами, які брали участь у переговорах.

За відсутності такого порядку або домовленості договір набирає чинності, щойно буде висловлено згоду всіх держав, які брали участь у переговорах, на обов'язковість для них договору. Якщо згода держави на обов'язковість для неї договору висловлюється на якусь дату після набрання ним чинності, то договір набирає чинності для цієї держави в цю дату, якщо в ньому не передбачено іншого.

Договір або його частина застосовується тимчасово до набрання ним чинності, якщо:—

це передбачено самим договором;—

держави, які брали участь у переговорах, домовилися про це в якийсь інший спосіб | Статті 24, 25 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, до якої Україна приєдналася (у складі СРСР) 14.04.86 р. і яка набрала чинності для України з 13.06.86 р.

Особливості облікової політики

Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'', введеним у дію від 01.01.2000 р., визначені основи нової системи бухгалтерського обліку України, орієнтованої на міжнародні стандарти. На цій основі базуються:

¦ національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

¦ план рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291;

¦ методичні рекомендації із застосування національних стандартів бухгалтерського обліку, які розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах її компетенції. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.

Нова система бухгалтерського обліку дає бухгалтерові набагато більше свободи. Бухгалтер відповідає на три головних питання у процесі своєї діяльності, а саме:

¦ коли господарська операція повинна вважатися завершеною;

¦ яка вартість вираження господарської операції для відображення її в обліку;

¦ як відобразити господарську операцію в системі рахунків бухгалтерського обліку.

При цьому необхідно керуватися основоположними принципами, визначеними Законом № 996 і П(с)БО 1, а серед них звернути особливу увагу на такі.

1. Безперервність діяльності. Це означає, що підприємство не має намірів ліквідуватися або істотно скоротити свою діяльність, а збирається її продовжувати в доступному для огляду майбутньому. Таке припущення важливе для того, щоб правильно оцінити активи та зобов'язання підприємства — адже у разі його ліквідації така оцінка повинна бути принципово іншою, ніж в умовах звичайної діяльності. Наприклад, якщо певний актив звичайно оцінюється за своєю історичною собівартістю, то в разі ліквідації підприємства оцінку активу необхідно провести виходячи з його ринкової вартості, оскільки користувачі фінансової звітності повинні знати, що залишиться після розпродажу майна підприємства.

2. Послідовність. Це означає, що облікова політика підприємства не повинна змінюватися від одного періоду до іншого, тобто повинна залишатися постійною. Прийнята постійність може бути порушена тільки тоді, коли керівництво підприємства дійшло висновку, що зміни в обліковій політиці призведуть до більш правдивого у відповідній ситуації відображення господарських операцій та інших подій. Крім того, можуть відбутися істотні зміни в характері діяльності підприємства або надійде невідома раніше інформація, що змінить обґрунтування вибраних раніше положень облікової політики. У цьому випадку облікова політика переглядається. Іншим мотивом до перегляду облікової політики може бути зміна вимог національних стандартів.

3. Нарахування і відповідність доходів та витрат. Це означає, що при веденні бухгалтерського обліку необхідно звертати увагу на таке:

- доходи і витрати відображаються в обліку на момент їх виникнення (а не тоді, коли були отримані або виплачені грошові кошти);—

при